Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого (від головної частини ставимо запитання, а підрядна відповідає на поставле­не запитання) і з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Підрядна частина до головної приєднується за допомогою:

а) сполучників підрядності що, як, бо, щоб, якщо, якби, чи, коли б, аби, ніби, наче, неначе, немов, ніж, хоч, так що, як тільки, для того щоб, тому що, у зв'язку з тим що, дарма що тощо;

б) сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, скільки, як, наскільки, де, куди, звідки, коли, відколи, доки, поки, щойно, чому, навіщо.

Види складнопідрядних речень

СПР з підрядною частиною означальною: Нема краю, щоб миліший був за наш (краю якого?).

СПР з підрядною частиною з'ясувальною: Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (люблю що саме?).

Зверніть увагу! У вищезазначених реченнях запитання ставиться від одного слова до підрядної частини (у реченнях з ПЧ означальною – від іменника, займенника, субстантивованого прикметника; у реченнях з ПЧ з’ясувальною – від дієслова або іменника, займенника). У реченнях з ПЧ обставинною запитання ставиться від усього головного речення.

Спр з підрядною частиною обставинною

Ступеня і способу дії: На серці було так легко, (у якій мірі? яким способом?) як часом буває у малої дитини.

Порівняльні: Жовтогарячі смуги були такі ясні, (порівнюємо у якій мірі?) неначе горіли тихим полум'ям.

Місця: Забудь усе й лети, (куди?) куди життя несе в огні труда.

Часу: (Коли?)Як тільки смеркне, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом.

Причини: Люблю людей землі моєї, (чому? з якої причини?) бо я землі моєї син.

Наслідкові: Розквітло нове життя, (і як наслідок) так що новому нема вороття.

Мети: Та довгий ще мені пройти судилось шлях, (чому? з якою метою?) щоб молодість догнать...

Умовні: Народ сам собі скує волю, (за якої умови?) аби тільки не заважали.

Допустові: (Незважаючи на що?)Хоч вітри ідуть супроти, та незламні наші крила.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

З послідовною підрядністю: Вже було за південь, коли виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору(запитання ставимо послідовно від першої до другої, від другої до третьої частин складного речення).

З однорідною підрядністю: Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (однакове запитання ставимо від головної частини до усіх підрядних).

З неоднорідною підрядністю: Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо (різні запитання ставимо у різному порядку від головного речення до усіх підрядних).

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

1. Зазвичай ставимо кому (коми) між частинами складнопідрядного ре­чення. У складних реченнях підрядна частина може стояти в позиції перед головною, після неї і в її середині.

Підрядне речення виділяється комами за такими схемами (ПР – підрядне речення):

[ПР, ...]. – Коли були заковані пісні, стогнало в путах українське слово (М. Рильський).

[... , ПР, ...]. – Питання, що не мають істотного значення для пояснення вашої думки, необхідно опустити (І. Томан).

[... , ПР]. – Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).

► Зверніть увагу! Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками тому що, через те що, завдяки тому що, так що, незважаючи на те що, перед тим як і подібними, кому ставимо тільки один раз (місце коми визначається змістом речення): Здоровен­ний дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно було (М. Коцюбинський); Косарі затягли пісню так, що аж луна пішла понад ставом (І. Нечуй-Левицький).

Інколи в складному реченні поряд є два сполучники. Кому ставимо між ними, якщо частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови і змісту всього речення. Якщо опустити цю частину не можна, кому між двома сполучниками не ставимо: Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах); Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися…(М.Коцюбинський).

Тире ставимо між частинами складнопідрядного речення, якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону (виражає висновок, наслідок): Куди не піду – так думка й поверта додому (М. Кропивницький); Хто волю хоче вбить – загине (Д.Павличко).

Крапку з комою ставимо між ускладненими або далекими за змістом частинами: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками (І.Нечуй-Левицький).