- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
С ловосполучення
Сурядні |
Підрядні |
Смислове й граматичне поєднання двох і більше повнозначних слів як граматично рівноправних (слова у такому словосполученні поєднані сурядними сполучниками): мати й донька; не мати, а донька; мати або донька.
|
Смислове й граматичне поєднання двох і більше повнозначних слів як граматично нерівноправних (одне з них головне, а друге залежне, тобто від одного до іншого можна поставити запитання): мій дім, читати книгу, високо вгору. Головне слово – . Залежне слово – . Головне слово зв’язується із залежним за змістом (від головного до залежного ставиться запитання) і граматично (за допомогою закінчення або закінчення і прийменника) |
Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
Узгодження |
Керування |
Прилягання |
залежне слово стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й головне, і виражається прикметником і словами, співвідносними з прикметником (дієприкметником, порядковим числівником, займенником): рідна мати моя, виправлена помилка, наш сад, перший учень. |
головне слово вимагає від залежного, вираженого іменником, числівником, займенником, певного відмінка: зібрати (що?) урожай, пишатися (ким?) дітьми, прийти (з ким?) з ним. Зверніть увагу! Залежне слово – частина мови, яка змінюється, наприклад, за числами, відмінками. |
залежне слово приєднується з головним тільки за змістом і виражається незмінною частиною мови або формою (прислівником, інфінітивом, дієприслівником): заспівати стиха, особливо яскраво, мовчати посміхаючись |
Види словосполучень за вираженням головного слова
№ |
Види |
Приклади |
1. |
Іменні: а) іменникові; б) прикметникові; в) числівникові; г) займенникові. |
рідна мова, мамина пісня, успіхи в навчанні, сильні духом, дорожчі над усе, гарячий від сонця, п 'ять книг, нуль градусів, хтось із них, дехто з присутніх. |
2. |
Дієслівні: а) дієслівні; б) дієприкметникові; в) дієприслівникові: |
відвідати музей, виготовити глечик, побачений заздалегідь, вивчений вчасно, засвоївши матеріал, бачачи вихід. |
3. |
Прислівникові |
дуже добре, утричі більше. |
Види словосполучень за значенням
Синтаксичні |
Лексичні |
Фразеологічні |
вільні словосполучення, які зберігають лексичні значення всіх компонентів: короткочасний дощ, багряне листя, мій дім. |
Словосполучення, які виражають єдине поняття, термін: неозначена форма (інфінітив), чорне золото (вугілля), легені планети (ліс). |
стійкі, нерозривні словосполучення: зарубати на носі, накивати п'ятами, вилами по воді писане. |
Словосполученням не є: 1) підмет і присудок (діти співають); 2) поєднання повнозначної і службової частини мови (іти до, сказав би, на лаві); 3) однорідні члени речення (і гай, і ліс, і діброва); 4) фразеологізми (пекти раків=червоніти); 5) складена форма майбутнього часу дієслів (буду писати = писатиму); 6) складена форма вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників (більш яскравий, найменш вузький); 7) складений дієслівний та складений іменний присудки (буду письменником, будеш працювати).
РЕЧЕННЯ
Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, яке висловлює певну думку про факти дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин, а також граматично й інтонаційно оформлене як закінчена цілісність. Кожне речення має граматичну основу (або підмет і присудок, або предикативний центр).
Характеристика простого речення
За метою висловлювання
Розповідне |
Питальне |
Спонукальне |
Констатація факту, відповідь на поставлене запитання. |
Запитання з метою одержати відповідь. |
Спонукання до виконання/невиконання дії, позначеної дієсловом. |
За емоційним забарвленням
Окличне |
Неокличне |
За будовою
Просте |
Складне |
Містить одну граматичну основу: Усі учні знали правильну відповідь. |
Містить дві і більше граматичних основи: Бабуся після розмови сиділа засмучена, бо розповіла їй сусідка усе. |
За наявністю головних членів речення
Двоскладне |
Односкладне |
Граматична основа складається з підмета і присудка: Багряний лист кружляє на галявиною і тихо падає. |
Граматична основа своєму складі містить або підмет, або присудок: Золота осінь. Не спалося чомусь мені. |
За наявністю другорядних членів речення
Поширене |
Непоширене |
Речення містить хоча б один другорядний член речення: Уночі Михайлові не спалося. |
Речення складається тільки з граматичної основи: Птахи прилетіли. |
За наявністю усіх членів речення
Повне |
Неповне |
Наявні усі члени речення, які повністю розкривають його зміст: Їхав козак лугом, долиною, та лісочком, та садочком до своєї милої. |
Пропущений головний або другорядний член речення. Поділяють на: 1. Ситуативні – усне мовлення: - (Ви) Давно чекаєте (автобус)? - (Я чекаю автобус) Хвилин десять. 2. Контекстуальні: Першими прилетіли на дах горобці. (Горобці) Обцвірінькали відразу кожного перехожого. 3. Еліптичні: В своїй хаті своя правда, і сила, і воля (Т.Шевченко). На місці пропущеного присудка у неповних реченнях ставиться тире: Над Києвом – золотий гомін (Тичина). |