
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Чергування приголосних звуків
1 |
[б] - [бл'] |
Робити – роблю, любити - люблю |
|
2 |
[п] - [пл'] |
Кропити – кроплю, терпіти – терплю |
|
3 |
[в] - [вл'] |
Травити – травлю, ловити – ловлю |
|
4 |
[м] - [мл'] |
Кормити – кормлю, громити - громлю |
|
5 |
[ф] - [фл'] |
Графити - графлю |
|
6 |
[б] - [бй] |
Бити – б’ю, голуб – голуб’ята |
|
7 |
[п] - [пй] |
Пити – п’ю, хлопець – хлоп’ята |
|
8 |
[в] - [вй] |
Вити – в’ю, кров – кров’ю, олово – олов’яний |
|
9 |
[м] - [мй] |
Солома – солом’яний |
|
10 |
[ф] - [фй] |
Верф – верф’ю, торф – торф’яний |
|
11 |
[р] - [рй] |
Матір - матір’ю |
|
12 |
[г] - [ж] - [з'] |
Нога – ніжка – на нозі |
|
13 |
[к] - [ч] - [ц'] |
Рука – ручка – на руці |
|
14 |
[х] - [ш] - [с'] |
Вухо – вушко – у вусі |
|
15 |
[г] - [ж] [к] - [ч] [х] - [ш] [ж] - [з'] [ч] - [ц'] [ш] - [с'] [ш] - [с] [ж] - [з] [к] - [ц'] |
Ці чергування випливають із попередніх, зазначених у пп.12, 13, 14 |
Могти - можу |
16 |
Пекти – печу |
||
17 |
Брехати - брешу |
||
18 |
Князь – княже |
||
19 |
Хлопець – хлопче, місяць – місячний, чернець - чернечий |
||
20 |
Висіти - вишу |
||
21 |
Місити – мішу, носити – ноша, ношу |
||
22 |
Мазати – мажу, лазити - лажу |
||
23 |
Галка – галці, Мекка - Мецці |
||
24 |
[ґ] - [ж] |
Дзиґа - дзижчати |
|
25 |
[ґ] - [з'] |
Дзиґа - дзизі |
|
26 |
[д] - [дж] |
Будити – буджу, водити – воджу, городити - городжу |
|
27 |
[д] - [ж] |
Пряду – пряжа, городити – огорожа, погода – погожий |
|
28 |
[т] - [ч] |
Хотіти – хочу, летіти – лечу, плата – сплачений, освіта - освічений |
|
29 |
[ст] - [шч] |
Пустити – пущу, розмістити – розміщу, мостити - мощу |
|
30 |
[д] - [с] |
Пряду – прясти, пропадати – пропасти |
|
31 |
[т] - [д] |
Вести - водити |
Про інші фонетичні явища (позиційні чергування у – в, і – й, спрощення у групах приголосних, зміни приголосних при творенні слів на межі морфем) див. у розділі «Орфографія»!
Склад
Склад – частина слова, що має один голосний або кілька звуків (один з яких голосний ), що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
В
иди
складів
В |
З |
Закінчується голосним звуком |
Закінчується приголосним звуком |
Ма-ту-ся, ве-ли-ка |
Рік, най-мен-ший |
Наголошений |
Ненаголошений |
Містить у своєму складі наголошений голосний |
Не перебуває під наголосом |
Мо-ло-кó |
Мó-ва |
Увага! Кількість складів у слові дорівнює кількості голосних: я-ма [йáма] - 2 голосні звуки. Отже, це слово має 2 склади. Слово може бути односкладовим (піч), двоскладовим (ма-ма), трискладовим (ко-роб-ка), багатоскладовим (за-те-ле-фо-ну-ва-ти).
Наголос
Наголос – це звукове виділення одного із складів. Залежно від місця наголосу у слові розрізняють мови з постійним і вільним наголосом. Фіксований наголос на першому складі – у чеській, угорській, естонській, фінській мовах; на передостанньому – у польській мові, на останньому – у французькій, вірменській мовах.
Українська мова має вільний наголос, який може стояти на будь-якому складі слова. У мовах із вільним наголосом слова можуть мати рухомий або нерухомий наголос. Рухомий – той, що змінюється зі зміною граматичної форми того самого слова: ногá – нóгу. Нерухомий – той, що за цих же умов не змінюється: знáю – знáєш – знáють – знáй.
Складні і складноскорочені слова можуть мати два наголоси – основний ( ´ ) і побічний ( ` ), наприклад: тèлекорпорáція (склад -тè- має побічний наголос, а -рá- – основний).
Українська літературна мова має значну кількість слів із двома нормативними наголосами, тобто від перестановки наголосу слово не втратить свого лексичного змісту, наприклад: апóстроф і апострóф, гáряче і гарячé, дéнце і денцé. Але у багатьох випадках за допомогою наголосу розрізняються лексичні і граматичні значення слів: зáмок і замóк, óрган і оргáн; дорóга (ім.) і дорогá (прикм.).
Також розрізняють логічний наголос (це виділення одного із слів у реченні). Пор.: Раз дівчина по гриби ходила… (Нар. тв.) - Раз дівчина по гриби ходила… (Нар. тв.) - Раз дівчина по гриби ходила… (Нар. тв.)