
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
№ |
Числівники |
Зв'язок з іменниками |
Приклади |
1. |
Усі прості і складні кількісні |
у тих же непрямих відмінках, що й іменники |
п 'ятьом школярам, десятьма яблунями |
Увага! Числівник, ужитий у сполученні з більш на... або менш на..., має форму З.в., яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються З., Р. чи Н. відмінок, у назвах неістот лише З. чи Н. відмінок: більше на сімох (сім) аспірантів. Але! Більше на сім книжок. |
|||
2. |
Складені кількісні |
пов'язуються з іменниками всіма своїми компонентами |
двомстам сорока сімдесяти чотирьом гектарам |
Увага! Іменники пункт і раз у сполученні з числівником та іменником половина мають форму пункти, рази (три з половиною рази), а зі словом півтора та з дробовим числівником мають форму пункта, раза: півтора пункта, три й п'ять десятих раза. |
|||
3. |
Тисяча, мільйон, мільярд, трильйон + пара, десяток, дюжина, сила, маса і подібні іменники |
вимагають родового відмінка множини |
тисячі шкіл, мільйоном поселень |
4. |
Дробові |
вимагають родового відмінка однини |
п'ять сьомих книги (зошита) |
Увага! 1. Якщо дробові числівники поєднується з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними), то вони стоять завжди в Р.в. множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення. 2.У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і. Коли дробову частину (вислів половина, чверть) приєднує прийменник із, з, керований іменник залежить від числівника, що виражає цілу частину мішаного дробу: один із половиною метр, три з половиною тижні, п 'ять із половиною тижнів, два з половиною місяці, чотири з половиною роки, п 'ять із чвертю сторіч. |
|||
5.
|
півтора, півтори - у називному, родовому, знахідному |
вимагають родового однини |
півтора кілограма, півтори години |
півтора, півтори - у давальному, орудному, місцевому |
вимагають давального, орудного, місцевого множини |
півтора кілограмами, півтори годинами |
|
півтораста - з називним, родовим, знахідним |
вимагає родового множини |
півтораста карбованців |
|
півтораста - з давальним, орудним, місцевим |
вимагає давального, орудного, місцевого множини |
півтораста карбованцями |
Зверніть увагу! 1. У датах: 1) назви місяців уживаються в Р.в.: двадцять четверте лютого, двадцять четвертому лютого, із двадцять четвертим лютого; 2) порядковий числівник може мати форму середнього роду Н.в. (тоді мова йде про «число») і Р.в. (тоді йтиметься про «день»): десяте (число) лютого і десятого (дня) лютого.
2. Власне кількісні числівники поєднуються з іменниками, що піддаються лічбі: шість зошитів.
3. Збірні числівники не можуть бути складеними; у реченні завжди сполучаються з іменниками (див. вище). Якщо збірний числівник у реченні уживається без іменника, це свідчить про перехід цього слова в іменник: Ці троє прийшли першими (троє - іменник).
Ряд іменників жіночого роду, що називає істот, може сполучатися із збірними числівниками. Але це узагальнені назви, які не уточнюють стать істот: людина, дитина, гуска, курка. Форми множини цих іменників мають відтінок збірності і творяться від інших основ: двоє людей, троє дітей, четверо гусей, п’ятеро курей.
4. Власне кількісні числівники один, два у складі дробових вживаються у формі жіночого роду: одна друга, дві четвертих, одна ціла і три четвертих. Порядкові числівники у складі дробових, першою частиною яких є форма одна, також уживаються у формі жіночого роду: одна четверта.
Дробові числівники поєднуються з іменниками, що піддаються лічбі, а також із речовинними та збірними іменниками: одна третя студентства, дві третіх професури, сім десятих зерна.
5. Неозначено-кількісні числівники поєднуються з іменниками, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, немало, чимало також і з речовинними та абстрактними іменниками: багато масла, немало добра, чимало грошей.
6. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі, відмінку: сьомого дня, восьма година.
Порядкові числівники, як і прикметники, можуть мати нестягнену форму, яка вживається переважно у фольклорі та поетичних творах: третяя, четвертая, сороковеє, шістдесятії.
Запам’ятайте! 1. Слово половина не може вживатися із словами більша, менша, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною та под.): більша половина працівників – неправильно. Потрібно більше половини працівників або більшість працівників.
2. У формах М.в. однини порядкові числівники (на означення узгодження з іменником, прикметником чи займенником чоловічого та середнього роду) мають закінчення -ому, а не -ім: на першім етапі – неправильно. Потрібно на першому етапі.
3. На позначення часу треба вживати прийменник о, а не у (в). Не можна використовувати паралельні й розмовні форми: Початок КВК у 4 години. – неправильно. Потрібно Початок КВК о 16.00 (о 16 годині).
4. Називаючи точний час, слід пам'ятати, що до 30 хвилин треба вживати прийменник на, а після 30 хвилин – прийменник за: пів сьомої (години), п 'ятнадцять (хвилин) восьмої (години), без десяти (хвилин) три (години) – неправильно. Потрібно пів на сьому (годину), п 'ятнадцять (хвилин) на восьму (годину), за десять (хвилин) третя (година).
5. Форму у скільки годин? слід замінити на о котрій годині?, а форму скільки годин? – на котра година? Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.
Увага! У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).