- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
Уподібнення за глухістю.
У літературній мові дзвінкі звуки у кінці слова або складу вимовляються без змін, оскільки у деяких випадках це може призвести до зміни значення слова (наприклад, [гриб] і [грип], [пл'ід] і [пл'іт]): [в’із], [л'ід].
Але це правило не стосується слів нігті, вогко, легко, дігтяр, кігті і похідних від них, де [г] уподібнюється до [х]: [воóхкоо].
2. Уподібнення за дзвінкістю.
Якщо у слові ПОРУЧ СТОЯТЬ ДВА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ, перший з яких глухий, а другий – дзвінкий, то відбувається уподібнення за дзвінкістю, тобто дзвінкий звук так впливає на глухий, що глухий вимовляється як парний йому дзвінкий: бороТьБа - [боороод'бá] - [т] уподібнюється до [д]; баскеТБол - [баскеидбоóл] - [т] уподібнюється до [д]; воКЗал [вооґзáл] - [к] уподібнюється до [ґ].
3. Уподібнення за м’якістю.
Якщо у слові ПОРУЧ СТОЯТЬ ДВА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ, перший з яких твердий, а другий – м’який, то відбувається уподібнення за м’якістю, тобто м’який звук так впливає на твердий, що твердий теж вимовляється м’яко: вогкіСТь – [воóхк’і с'т'] - [с] уподібнюється до [с']; сьогоДНі – [с'оогó д'н'і] - [д] уподібнюється до [д']; люДСька – [л'оуд'с'к á] - [д] уподібнюється до [д'].
4. Уподібнення за місцем і способом творення.
Якщо у слові ПОРУЧ СТОЯТЬ ДВА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ (із переліку нижчезазначених), то відбувається уподібнення за місцем і способом творення.
-зш- [ш:] (на поч. слова) |
зшити, з шахти |
-зш- [жш] (у сер. слова) |
вивізши |
-зч- [шч] (на поч. слова) |
зчистити, з чотирьох |
-зч- [жч] (у сер. слова) |
безчесний, розчісувати |
-шс(я)- [с':] |
умиваєшся, кланяєшся |
-тьс-, -тс(і) [ц':] |
робиться, в бутсі |
-шц(і) [с'ц'] |
у пляшці, на іграшці |
-жц(і) [з'ц'] |
на книжці, у сироїжці |
-тц(і) [ц':] |
на квітці, на тітці |
-чс(я) [ц'с'] |
не морочся, не мучся |
-зс- [с:] |
розстелити, з сином, зсадити |
-зц- [с'ц'] |
зцідити, з ціпом |
-зж- [ж:] |
зжитися |
-жс(я) [з'с'] |
зважся |
-чц(і) [ц':] |
дочці |
-сш- [ш:] |
зрісшись |
-тш- [чш] |
коротше |
-тс- [ц:] |
бутси |
-тц- [ц:] |
коритце |
-тч- [ч:] |
отче |
Чергування голосних звуків
Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в одних і тих же частинах слів. Чергування можуть відбуватися як при словозміні, так і при словотворенні.
Найпоширеніші чергування голосних звуків
№ |
Голосні, що чергуються |
Позиція, коли відбувається чергування |
Приклади |
Винятки |
1 |
[о] - [а] [е] - [і] [е] - [и] |
у коренях дієслів перед наголошеними суфіксами -а-(-я-), -ува- (-юва-) |
допомогти -допомагати, пекти - випікати, терти - витирати |
а) вимовити - вимовляти, топити - потопати, простити – прощати, заспокоїти – заспокоювати, установити – установлювати; б) гаразд, качан, гарячий, кажан, калач, хазяїн, халява, багато, багач; в) борсук, богатир (велетень), комиш, коровай, кропива, крохмаль, отаман, слов'яни, солдат. |
Зверніть увагу! [о] - [а] – з [о] слово означає тривалу і нерозчленовану дію або одноразову і закінчену; з [а] – повторювану, багаторазову дію. |
||||
2 |
[o], [e] - [і] |
[о], [е] у відкритих складах, [ і ] - у закритих складах |
шко-ла - шкіль-ний, коле-со - ко-ліс, Ки-їв - Ки-є-ва |
Аве-нір – Аве-ні-рові – Аве-ні-рович, Гліб – Глі-ба – Глі-бович – Глі-бівна Примітка! Окремі слова мають паралельні форми: брівка і бровка, клешня і клішня, народ і нарід, вільний і вольний. |
Чергування [o], [e] - [і] не відбувається: 1. Коли [o], [e] чергуються з нулем звука ([o], [e] - Ø): пес – пса, терен – терновий, сон – сну, посол – посла. 2. В -ор-, -ов-, -ер- між приголосними в корені слів: вовк–вовка, хорт–хорта. Але! Погорда–погірдний. 3. В повноголосих звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: очерет, берег, молот, сорок. Але! У Р.в. множини, коли в таких іменниках наголос падає на другий склад, чергування відбувається: береза – беріз, голова – голів, борода – борід, ворота – воріт, дорога – доріг, сторона – сторін. 4. Коли [o], [e] входять до складу префіксів воз-, роз-, без-: возвеличити, розсмішити, безсмертя. 5. Коли [o], [e] входять до складу суфіксів -очк-, -оньк-, -тель, -еньк-, -есеньк-: гілочка, рибонька, мислитель. 6. У словах іншомовного походження: шеф, чек, том, марафон, Віктор, Мирон, Платон. Але! Табір - табору, школа-шкіл, якір-якоря, Федір-Федора, Яків-Якова. 7. У Р.в. множини іменників жіночого роду І відміни: істота – істот, межа – меж. 8. В іменниках середнього роду віддієслівного походження: значення – значень, твердження – тверджень. 9. В абревіатурах, складноскорочених словах: колгосп, профком, НЕП. 10. У наголошених частинах слів -вод, -воз, -нос, -роб, -лов і похідних від цих слів: рибовод, медонос, хлібороб, тигролов, молоковоз. Але! -хід, -ріг: пішохід – пішохода, носоріг – носорога, всюдихід – всюдихода. Запам’ятайте! У словах Мелітополь, Севастополь -поль походить від грецького «поліс» - «місто», тому чергування не відбувається: Тирасполь – Тирасполя, тираспольський (як у словах іншомовного походження). У словах Бориспіль, Тернопіль -піль походить від українського «поле», тому чергування відбувається: Тернопіль – Тернополя. |
||||
3 |
[и],[і] після ж, ч, ш, щ, г, к, х],[дж] |
а) у коренях слів [ і ] – [о], [е] б) и не чергується з іншими звуками |
шість – шести, шостий, гість – гості; хижий, жито, щирий, гиря, кипіти, щипати. |
|
4 |
[е] - [о] після ж, ч, ш, щ, й, дж |
а) перед м’яким приголосним, і перед складами з е, и (яке походить від давньоруського и) – уживається е; б) перед твердими приголосними, а також перед складами з а, о, у, и (яке походить від давньоруського ы) уживається о. |
а) вечеря, вишень, женити, пшениця; б) бджола, вечори, жонатий, пшоно, чотири, щока. |
|
