Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р

№	тверда	м’яка	мішана
1.	Більшість односкладових іменників, основа яких закінчується на –р: двір, жир, твір, звір, дар, мир.	Іменники на – ар, з наголосом на корені, а в Н.в. множини – на закінченні: писар – писарі, косар – косарі, лікар - лікарі.	Іменники з наголо­шеним суфіксом –яр, які означають назви людей за професією або діяльністю, якщо наголос переходить із суфікса на закінчення: каменяр – каменяра, газетяр – газетяра. Зверніть увагу! Гончар – Гончара (прізвище), гончар – гончаря (професія).
2.	Слова іншомовного по­ходження з постійним наголосом та суфіксами: -ар, -яр, -ер, -ир, -ір, -їр, -ор, -ур, -єр: кар’єр, папір, професор, абажур, диктор, колір.	Іменники на -ар, -ир з наголосом, що переходить з суфікса на закінчення: друкар – друкаря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
3.	На –яр, що не вказують на рід занять: футляр. Винятки: столяр, муляр.	Винятки: Ігор, рицар, козир, цар, псар, якір, кучер (волосся), єгер.
Зверніть увагу! Іменники твердої групи комар, снігур, звір, хабар у Н.в. множини мають закінчення м’якої групи -і.

Зразки відмінювання іменників і відміни

Однина

	Тверда група	М’яка група		Мішана група
Н.	країн-а	вишн-я	мрі-я	круч-а
Р.	країн-и	вишн-і	мрі-ї	круч-і
Д.	країн-і	вишн-і	мрі-ї	круч-і
З.	країн-у	вишн-ю	мрі-ю	круч-у
О.	країн-ою	вишн-ею	мрі-єю	круч-ею
М.	(на) країн-і	(на) вишн-і	(на) мрі-ї	(на) круч-і
Кл.	країн-о	вишн-е	мрі-є	круч-е

Множина

	Тверда група	М’яка група	Мішана група	Тверда група
Н.	країн-и	вишн-і	мрі-ї	круч-і
Р.	країн 	вишень 	мрій 	круч 
Д.	країн-ам	вишн-ям	мрі-ям	круч-ам
З.	країн-и	вишн-і	мрі-ї	круч-і
О.	країн-ами	вишн-ями	мрі-ями	круч-ами
М.	(на) країн-ах	(на) вишн-ях	(на) мрі-ях	(на) круч-ах
Кл.	країн-и	вишн-і	мрі-ї	круч-і

При відмінюванні іменників першої відміни слід мати на увазі:

1. У родовому відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -и, а м’якої і мішаної -і (-ї): мами, Миколи, землі, мрії, душі.

2. В орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ою, а м’якої і мішаної -ею (-єю): мамою, Миколою, землею, мрією, душею.

3. Кличний відмінок виражається за допомогою закінчень -о (тверда група: мамо, Миколо), -е (-є) (м’яка і мішана групи: земле, мріє, душе); іменники з пестливим значенням мають закінчення -ю: доню, матусю, Наталю.

4. У родовому відмінку множини більшість іменників першої відміни має нульове закінчення: верб, земель, площ; кілька іменників жіночого роду закінчуються на -ей: мишей, попадей, свиней, сімей, статей (від стаття); деякі іменники мають закінчення -ів: суддів, губів (і губ), легенів (і легень), гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), старостів; Журба – Журбів, Нудьга – Нудьгів (прізвища).

5. У знахідному відмінку множини назви осіб та істот мають таке ж закінчення, як і у формі Р.в. (тобто відповідають на питання кого?): українок, учениць, кобилиць; у назвах деяких тварин та комах припустимі паралельні форми Р.в. або Н.в.: доїти корів (і корови), стригти овець (і вівці), розводити бджіл (і бджоли); назви неістот мають такі ж закінчення, що і в Н.в. (тобто відповідають на питання що?): вулиці, кручі, площі.

6. В орудному відмінку множини кілька іменників паралельно з -ами або -ями мають закінчення -ми: свинями – свинями, сльозами – слізьми. Окремі іменники мають тільки закінчення -ми: людьми, дітьми, курми, гусьми.

7. У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ах (тверда та мішана групи), -ях (м’яка група): у книжках, на кручах, по вулицях.

Зверніть увагу! У давальному та місцевому відмінках слова людина, дитина, гуска, курка (як узагальнені назви, форми множини яких мають відтінок збірності та творяться від інших основ), незважаючи на твердий кінцевий приголосний основи, мають закінчення -ям, -ях: людям, дітям, гусям, курям; на людях, на дітях, на гусях, на курях. Але! Куркам, гускам; на курках, на гусках (назви істот жіночої статі, форми множини творяться від тієї ж основи).

Зверніть увагу! При відмінюванні іменників першої відміни відбуваються чергування кінцевих приголосних основи (нога – нозі, рука – руці, муха – мусі), а також чергування о, е з нулем звука (жінка – жінок, ручка – ручок).