
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
№ |
тверда |
м’яка |
мішана |
1. |
Більшість односкладових іменників, основа яких закінчується на –р: двір, жир, твір, звір, дар, мир. |
Іменники на – ар, з наголосом на корені, а в Н.в. множини – на закінченні: писар – писарі, косар – косарі, лікар - лікарі. |
Іменники з наголошеним суфіксом –яр, які означають назви людей за професією або діяльністю, якщо наголос переходить із суфікса на закінчення: каменяр – каменяра, газетяр – газетяра.
Зверніть увагу! Гончар – Гончара (прізвище), гончар – гончаря (професія). |
2. |
Слова іншомовного походження з постійним наголосом та суфіксами: -ар, -яр, -ер, -ир, -ір, -їр, -ор, -ур, -єр: кар’єр, папір, професор, абажур, диктор, колір. |
Іменники на -ар, -ир з наголосом, що переходить з суфікса на закінчення: друкар – друкаря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
|
|
3. |
На –яр, що не вказують на рід занять: футляр. Винятки: столяр, муляр. |
Винятки: Ігор, рицар, козир, цар, псар, якір, кучер (волосся), єгер. |
|
Зверніть увагу! Іменники твердої групи комар, снігур, звір, хабар у Н.в. множини мають закінчення м’якої групи -і. |
|
Зразки відмінювання іменників і відміни
Однина
|
Тверда група |
М’яка група |
Мішана група |
|
Н. |
країн-а |
вишн-я |
мрі-я |
круч-а |
Р. |
країн-и |
вишн-і |
мрі-ї |
круч-і |
Д. |
країн-і |
вишн-і |
мрі-ї |
круч-і |
З. |
країн-у |
вишн-ю |
мрі-ю |
круч-у |
О. |
країн-ою |
вишн-ею |
мрі-єю |
круч-ею |
М. |
(на) країн-і |
(на) вишн-і |
(на) мрі-ї |
(на) круч-і |
Кл. |
країн-о |
вишн-е |
мрі-є |
круч-е |
Множина
|
Тверда група |
М’яка група |
Мішана група |
Тверда група |
Н. |
країн-и |
вишн-і |
мрі-ї |
круч-і |
Р. |
країн |
вишень |
мрій |
круч |
Д. |
країн-ам |
вишн-ям |
мрі-ям |
круч-ам |
З. |
країн-и |
вишн-і |
мрі-ї |
круч-і |
О. |
країн-ами |
вишн-ями |
мрі-ями |
круч-ами |
М. |
(на) країн-ах |
(на) вишн-ях |
(на) мрі-ях |
(на) круч-ах |
Кл. |
країн-и |
вишн-і |
мрі-ї |
круч-і |
При відмінюванні іменників першої відміни слід мати на увазі:
1. У родовому відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -и, а м’якої і мішаної -і (-ї): мами, Миколи, землі, мрії, душі.
2. В орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ою, а м’якої і мішаної -ею (-єю): мамою, Миколою, землею, мрією, душею.
3. Кличний відмінок виражається за допомогою закінчень -о (тверда група: мамо, Миколо), -е (-є) (м’яка і мішана групи: земле, мріє, душе); іменники з пестливим значенням мають закінчення -ю: доню, матусю, Наталю.
4. У родовому відмінку множини більшість іменників першої відміни має нульове закінчення: верб, земель, площ; кілька іменників жіночого роду закінчуються на -ей: мишей, попадей, свиней, сімей, статей (від стаття); деякі іменники мають закінчення -ів: суддів, губів (і губ), легенів (і легень), гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), старостів; Журба – Журбів, Нудьга – Нудьгів (прізвища).
5. У знахідному відмінку множини назви осіб та істот мають таке ж закінчення, як і у формі Р.в. (тобто відповідають на питання кого?): українок, учениць, кобилиць; у назвах деяких тварин та комах припустимі паралельні форми Р.в. або Н.в.: доїти корів (і корови), стригти овець (і вівці), розводити бджіл (і бджоли); назви неістот мають такі ж закінчення, що і в Н.в. (тобто відповідають на питання що?): вулиці, кручі, площі.
6. В орудному відмінку множини кілька іменників паралельно з -ами або -ями мають закінчення -ми: свинями – свинями, сльозами – слізьми. Окремі іменники мають тільки закінчення -ми: людьми, дітьми, курми, гусьми.
7. У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ах (тверда та мішана групи), -ях (м’яка група): у книжках, на кручах, по вулицях.
Зверніть увагу! У давальному та місцевому відмінках слова людина, дитина, гуска, курка (як узагальнені назви, форми множини яких мають відтінок збірності та творяться від інших основ), незважаючи на твердий кінцевий приголосний основи, мають закінчення -ям, -ях: людям, дітям, гусям, курям; на людях, на дітях, на гусях, на курях. Але! Куркам, гускам; на курках, на гусках (назви істот жіночої статі, форми множини творяться від тієї ж основи).
Зверніть увагу! При відмінюванні іменників першої відміни відбуваються чергування кінцевих приголосних основи (нога – нозі, рука – руці, муха – мусі), а також чергування о, е з нулем звука (жінка – жінок, ручка – ручок).