
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Визначення роду незмінюваних іменників
№ |
Незмінювані іменники |
Правило |
Приклади |
1. |
В абревіатурах |
а) за основним словом словосполучення, від якого утворена абревіатура; б) за типом відмінювання окремі складноскорочені слова (зазвичай загальні назви) належать до чоловічого роду. |
А) Київська ГЕС (електростанція – жін. рід); Рівненський ДГУ (університет – чол. рід); б) міський загс, рівненський вуз, сувора ВАК. |
2. |
У словах іншомовного походження |
а) назви неістот – середній рід; |
вдале інтерв’ю, просторе фойє. Винятки: сироко, торнадо (назви вітрів) – чол. рід; авеню (вулиця), кольрабі (капуста), салямі (ковбаса), комі, хінді, бенгалі, суахілі (мови) – жін. рід. |
б) назви тварин – чоловічий рід (крім випадків, коли в тексті є вказівка на стать тварини); |
маленький поні, розумний шимпанзе Винятки: цеце (жін. рід), колібрі (чол. і жін. рід).Колі |
||
в) назви осіб чоловічої статі – чоловічий рід, жіночої – жіночий; |
Гейне, аташе, мосьє, маестро – чол. рід; Анна Зегерс, міс, леді, мадам – жін. рід. |
||
г) у власних назвах – за родовою назвою. |
Древнє Тбілісі (місто – сер. рід), високогірна Перу (країна – жін. рід), цікава «Таймс» (газета «Таймс» - жін. рід). |
||
3. |
Українські жіночі прізвища з основою на приголосний та -о |
ці іменники вказують на осіб жіночої статі, тому належать до жіночого роду. |
Вродлива (Алла) Мазур, весела (Юлія) Дмитренко. Але! Веселий Дмитренко, розумний Мазур (про чоловіків). |
Відмінки іменників
ВІДМІНОК |
ПИТАННЯ |
|
ВІДМІНОК |
ПИТАННЯ |
Називний |
хто? що? |
|
Орудний |
ким? Чим? |
Родовий |
кого? чого? |
|
Місцевий |
(на) кому? (на) чому? |
Давальний |
кому? чому? |
|
Кличний |
тільки звертання стоїть у кличному відмінку |
Знахідний |
кого? що? |
Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
Відміна |
Рід |
Закінчення |
Приклади |
І |
чоловічий |
-а; -я |
Микола, суддя, Ілля, Микита. |
жіночий |
-а; -я |
ластівка, мама, доля, воля. |
|
спільний |
-а; -я |
соня, нечепура, сирота. |
|
Зверніть увагу! До цієї групи також належать іменники із закінченням –е, якщо вони походять від іменників жіночого роду: хатище (від хата), бабище (від баба), ручище (від рука). |
|||
II |
чоловічий |
Нульове; -о |
край, степ, кінь, дядько, батько, Дніпро, Павло, Шевченко. |
середній |
-о; -е; -я |
слово, село, горе, поле, становище, прагнення, завзяття, листя. |
|
Тільки іменники І та ІІ відмін мають поділ на групи – тверду, м’яку і мішану. |
|||
III |
жіночий |
нульове |
зустріч, подорож, ніжність, кров + мати. |
IV |
середній |
-а; -я (при відмінюванні з’являється один із суфіксів -ат, -ят-, -ен-). Здебільшого до цієї відміни належать назви маленьких істот. |
Кошеня (кошеняти) курча (курчат) дівча (дівчати), плем’я (племені), вим’я (вимені), ім’я (імені). Порівняйте! Кошеня (IV) – кошенятко (ІІ); дівча (IV) – дівчатко (ІІ). Дівчатко, кошенятко – іменники середнього роду, які вказують на маленьку істоту, але вони мають закінчення –о і суфікси -ат, -ят- з’являються не при відмінюванні, а присутні вже у початковій формі! |
Зверніть увагу! До жодної відміни не належать: 1) незмінювані іменники (кенгуру, поні, ООН, кашпо, таксі); 2) іменники, що мають тільки форму множини (Карпати, солодощі); 3) іменники, утворені від прикметників або дієприкметників (учительська, хворий, Яновський, полонений).
Поділ іменників І і ІІ відмін на групи
Тверда |
М’яка |
Мішана |
Основа слова закінчується на твердий приголосний: м’ята, весна, веснянка, дуб, клен, батько.
|
Основа слова закінчується на м’який приголосний: земля, стеля, пшениця, учитель, гай, ситець, читання, життя. Зверніть увагу! До цієї групи належать іменники середнього роду із закінченням –е: море, поле. |
Основа слова закінчується на шиплячий приголосний: круча, суша, миша, площа, дощ, плече.
|