Види слів за походженням

Запозичені	Власне українські
Слова, засвоєні українською мовою з інших мов.	Слова, які сприймаються носіями мови як рідні.
Космос, акація, джемпер, зоопарк тощо.	Село, дерево, кіт, вода, теплий, добре, йти тощо.

Найдавніша частина запозичених слів в українській мові сягає ще праслов’янського періоду, тому має відповідники в інших слов’янських мовах: віск, дар, князь, капуста, котел, лев, шолом, труба, хліб, хміль, рама, скло, черешня тощо (порівняйте, наприклад, з російською мовою).

Існують такі запозичені слова, які зберегли зовнішні ознаки мови, з якої походять. Такі слова називають варваризмами. У тексті вони вживаються як у написанні мовою оригіналу, так і кириличними буквами: тет-а-тет (tête-a-tête), хепі енд (happy end), нота бене (nota bene), де-факто, де-юре тощо.

Окрему групу серед запозичених слів становлять слова-екзотизми, тобто такі, які і своєю формою, і своїм значенням створюють ефект іноземного середовища. Такі слова зазвичай уживаються в художніх та публіцистичних творах, коли описують життя в інших країнах: шериф, ковбой, коп (американські реалії життя); джигіт, аул, аксакал, тюбетейка, кумис (середньоазіатські).

Важливу роль серед слів іншомовного походження відіграють слова-інтернаціоналізми, тобто такі запозичення, що в подібній формі вживаються в багатьох, навіть неспоріднених мовах. Інтернаціоналізми, як правило, походять з давньогрецької, латинської, англійської чи французької мов, тому що вони свого часу були міжнародними мовами науки, релігії або політики: комунікація, меморандум, радіо, театр, футбол тощо.

Окремі ознаки слів іншомовного походження

1. Мають у своєму складі ф: фігура, фантазія, футбол.

2. Закінчуються на -ист, -іст: таксист, медаліст.

3. Закінчуються на -изм, -ізм: расизм, комунізм.

4. Закінчуються на -ика, -іка: граматика, методика, графіка.

5. Закінчуються на -ція, -ія: нація, ілюмінація, утопія.

6. Закінчуються на -лог, -логія: філолог, філологія.

7. Закінчуються на -тека: бібліотека, фонотека, відеотека.

8. Починаються на е-, а-: електрика, асиміляція.

9. Починаються на дж-: джемпер, джакузі.

10. Мають у своєму складі дифтонги (поєднання двох голосних): аудиторія, феєрверк, аеропорт, боулінг, фіалка, кулуарний, дует, театр, віолончель.

11. Мають у своєму складі поєднання трьох і більше приголосних, які є важкими для вимови: контрибуція, цейтнот, контраст.

12. Мають у своєму складі частини авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, екс-, зоо-, кіно-, космо-, лже-, макро-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, соціо-, супер-, теле-, фоно-, фото-, віце-, лейб-, міні-, міді-, максі-, обер- тощо: екзотика, зоопарк, телефон, палеоліт, космодром, псевдонім (див. розділ «Для допитливих»).

Запозичення з мов

1. З латинської: абсурд, алібі, бурса, вакації, вакуум, гербарій, директор, кримінал, оренда, юрист тощо.

2. З грецької: абітурієнт, бібліотека, граматика, догма, драма, озон, океан, політика, театр, техніка.

3. З англійської: автобус, бокс, ескалатор, лідер, менеджер, пікнік, ростбіф, спорт, автобус.

4. З голландської (зазвичай морські терміни): боцман, гавань, домкрат, дрейф, лоцман, шлюпка, трап; бакен, бізань, ситець.

5. З італійської (зазвичай музичні терміни): алегро, віолончель, дует, композитор, піано, соло, тенор, фортепіано; бомба, гондола, лава, нетто, паста.

6. З німецької: бутерброд, варта, гантелі, крам, ланцюг, марка, слюсар, фарба, шахта, штраф.

7. З польської: вельможа, гріш, достаток, зичити, лічба, перепрошую.

8. Із французької: аванс, багаж, одеколон, вестибюль, інженер, квартира, монтаж, оранжерея, партизан, сюжет, рагу, трико, журі, парашут