- •Система оподаткування в Україні.
- •Поняття та види податків і зборів.
- •Загальнодержавні податки та збори
- •Місцеві податки та збори
- •Права та обов’язки платників податків.
- •Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •Банківська система України.
- •Поняття банку. Види банків в Україні.
- •Правовий статус Національного банку в Україні.
- •Правове положення банків в Україні.
- •Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •Суб’єкти цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України.
- •Порядок укладання шлюбу.
- •Порядок розірвання шлюбу.
- •Визнання шлюбу недійсним.
- •Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •Види юридичних осіб.
- •Підстави виникнення , зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.
- •Захист цивільних прав.
- •Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •Поняття та види представництва. Довіреність.
- •Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття цивільно-правового договору та його види.
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •Загальна характеристика договору позики.
- •Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •Спадкування за законом в Україні.
- •Спадкування за заповітом в Україні.
- •Суб’єкти господарських правовідносин.
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання.
- •Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Види та організаційні форми підприємств.
- •Правовий статус господарського товариства.
- •Види господарських товариств.
- •Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •Правовий статус приватних підприємств.
- •81. Громадянин як суб*єкт господарювання
- •82. Підстави виникнення господарських зобов`язень.
- •83. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •85. Державне регулювання ринку цінних паперів. Біржі як необхідні елементи ринкової інфраструктури.
- •86. Неспроможність суб`єкта господарювання. Господарсько-правова відповідальність учасників правових відносин.
- •87.Поняття та порядок укладання колективного договору.
- •88. Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •89. Порядок укладання трудового договору.
- •90. Випробування при прийомі на роботу.
- •91. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •92. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •93. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •94. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •95. Види відпусток та порядок їх надання
- •96. Поняття і види заробітної плати.
- •97. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •98. Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •99. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •100. Види матеріальної відповідальності.
- •101. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •102. Поняття колективних трудових спорів і порядок їх вирішення.
- •103. Суб`єкти права власності на землю.
- •104. Правовий режим земель різних категорій.
- •105. Правове становище сільськогосподарських підприємств.
- •106. Екологічні права та обов`язки громадян.
- •107. Поняття, ознаки та види злочинів.
- •108. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •109. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •110. Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •111. Обставини, що пом`якшують кримінальну відповідальність.
- •112. Обставини, що обтяжуюсь кримінальну відповідальность.
- •113. Поняття, мета та види покарання.
- •114. Злочини проти власності.
- •115. Злочини у сфері господарської діяльності.
- •116. Злочин у сфері службової діяльності.
- •117. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •118.Суб`єкти міжнародного права.
Правове положення банків в Україні.
Комерційні банки є багатофункціональними заснуваннями, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу. Великі комерційні банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих заснувань, що обмежені визначеними функціями. Комерційні банки традиційно відіграють роль базової ланки кредитної системи. Найчастіше головною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів.
Функції банків
посередництво в кредиті, що вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Особливість посередницької функції банків полягає в тому, що головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їхнього використання позичальником.
стимулювання нагромаджень у господарстві. Комерційні банки, виступаючи на фінансовому ринку з попитом на кредитні ресурси, повинні не тільки максимально мобілізувати наявні в господарстві заощадження, але і формувати досить ефективні стимули до нагромадження засобів. Стимули до нагромадження і заощадження коштів формуються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків. Крім високих відсотків, виплачуваних по внесках, кредиторам банку необхідні високі гарантії надійності розміщення накопичених ресурсів у банк. Створенню гарантій служить формування фонду страхування активів банківських установ, депозитів у комерційних банках.
посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами.
Поняття та структура цивільних правовідносин.
Цивільні правовідносини - це особисті немайнові та майнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, які складаються між майново та організаційно відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб'єктивних цивільних прав та обов'язків, які виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу. Оскільки цивільно-правові відносини є різновидом галузевих правових відносин, то їм властиві ознаки, як правових відносин у цілому, так і галузевих зокрема. Серед загальних ознак, які характеризують цивільно-правові відносини, називають:
1. виникнення їх на підставі правових норм;
2. належність учасникам відносин суб'єктивних прав і обов'язків;
3. можливість застосування до порушників засобів державного примусу
Галузеві ознаки цивільно-правових відносин зумовлені особливостями предмету та методу цивільного права. Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦКУ цивільними є особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Ґрунтуючись на цьому можна виділити такі особливості цивільних правовідносин:
1. Це є особисті немайнові відносини та майнові (відносини власності і товарно-грошові відносини);
2. Вони засновані на юридичній рівності і майновій відокремленості учасників. Дана особливість означає те що цивільно-правові відносини регулюються специфічним, характерним лише для них та їх похідних, методом рівності сторін.
3. Їх формування і здійснення базується на основі вільного волевиявлення суб'єктів. Тобто для цивільно-правових відносин характерна ініціатива сторін.
4. Цивільні правовідносини виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів (ст. 11 ЦКУ).
Класифікація:
За підставою виникнення:
Регулятивні - це правовідносини, які призначені для опосередкування зв'язків нормального торгового обороту. Вони виникають із договорів, односторонніх правочинів і засвідчують правомірну діяльність фізичних і юридичних осіб.
Охоронні - це правовідносини, які виникають у випадках необхідності захисту інтересі учасників цивільного обороту. Вони виникають із правопорушень, тобто порушень правових норм, суб'єктивних прав і заподіяння шкоди потерпілим.
За характером взаємозв'язку між зобов'язаним і уповноваженим суб'єктом:
Абсолютні - це правовідносини, коли уповноваженій особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних суб'єктів.
Загальнорегулятивні - це правовідносини, коли кожному суб'єкту протистоїть кожен інший суб'єкт цих правовідносин.
Відносні - це правовідносини, в яких уповноваженій особі протистоїть чітко визначена зобов'язана особа.
За об'єктом слід виділяти:
Майнові правовідносини - це правовідносини об'єктом яких є майнові блага, вони відображають їх належність або перехід, наприклад, правовідносини власності. Більшість цивільних правовідносин є майновими (відносини власності, договірні, із відшкодування заподіяної шкоди тощо).
Немайнові правовідносини - це правовідносини, які мають своїм об'єктом немайнові блага, наприклад, щодо честі, гідності тощо.
За способом задоволення інтересів зобов'язаної особи:
Речові правовідносини - це правовідносини, які фіксують статику майнового становища суб'єктів. Речові права реалізуються безпосередньо уповноваженою особою. Це правовідносини власності, щодо володіння і користування майном.
Зобов'язальні правовідносини - це які опосередковують динаміку майнових відносин з передачі майна, виконання робіт тощо.
Корпоративні правовідносини - це правовідносини, які опосередковують процес управління приватним майном корпорації з боку її членів. Вони виникають на підставі участі в організаційно-правових підприємницьких утвореннях, які мають ознаки юридичної особи.
Виключні правовідносини - це правовідносини, які фіксують закріплення об'єктів інтелектуальної власності за відповідними особами, а також опосередковують динаміку використання вказаних об'єктів.
За характером поведінки:
Активні правовідносини - це правовідносини, у яких змістом суб'єктивного обов'язку зобов'язаного є вчинення виключно певних дій (передача майна, виконання робіт тощо).
Пасивні правовідносини - це правовідносини, у яких змістом суб'єктивного обов'язку зобов'язаного є утримання від порушення права уповноваженої особи.
За розподілом прав та обов'язків між учасниками
Прості правовідносини - це такі правовідносини, у яких особа має тільки права, а інша - тільки обов'язки . Складні правовідносини - це такі правовідносини, у яких кожний із учасників має як права, так і обов'язки.
Будь-які, навіть найпростіші цивільно-правові відносини, є інтегральним правовим явищем, що складається з певних частин. У науці цивільного права такі складові частини називають елементами цивільних правовідносин. Їх три:
1. суб'єкт;
2. об'єкт;
3. зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки.