- •Система оподаткування в Україні.
- •Поняття та види податків і зборів.
- •Загальнодержавні податки та збори
- •Місцеві податки та збори
- •Права та обов’язки платників податків.
- •Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •Банківська система України.
- •Поняття банку. Види банків в Україні.
- •Правовий статус Національного банку в Україні.
- •Правове положення банків в Україні.
- •Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •Суб’єкти цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України.
- •Порядок укладання шлюбу.
- •Порядок розірвання шлюбу.
- •Визнання шлюбу недійсним.
- •Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •Види юридичних осіб.
- •Підстави виникнення , зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.
- •Захист цивільних прав.
- •Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •Поняття та види представництва. Довіреність.
- •Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття цивільно-правового договору та його види.
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •Загальна характеристика договору позики.
- •Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •Спадкування за законом в Україні.
- •Спадкування за заповітом в Україні.
- •Суб’єкти господарських правовідносин.
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання.
- •Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Види та організаційні форми підприємств.
- •Правовий статус господарського товариства.
- •Види господарських товариств.
- •Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •Правовий статус приватних підприємств.
- •81. Громадянин як суб*єкт господарювання
- •82. Підстави виникнення господарських зобов`язень.
- •83. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •85. Державне регулювання ринку цінних паперів. Біржі як необхідні елементи ринкової інфраструктури.
- •86. Неспроможність суб`єкта господарювання. Господарсько-правова відповідальність учасників правових відносин.
- •87.Поняття та порядок укладання колективного договору.
- •88. Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •89. Порядок укладання трудового договору.
- •90. Випробування при прийомі на роботу.
- •91. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •92. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •93. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •94. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •95. Види відпусток та порядок їх надання
- •96. Поняття і види заробітної плати.
- •97. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •98. Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •99. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •100. Види матеріальної відповідальності.
- •101. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •102. Поняття колективних трудових спорів і порядок їх вирішення.
- •103. Суб`єкти права власності на землю.
- •104. Правовий режим земель різних категорій.
- •105. Правове становище сільськогосподарських підприємств.
- •106. Екологічні права та обов`язки громадян.
- •107. Поняття, ознаки та види злочинів.
- •108. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •109. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •110. Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •111. Обставини, що пом`якшують кримінальну відповідальність.
- •112. Обставини, що обтяжуюсь кримінальну відповідальность.
- •113. Поняття, мета та види покарання.
- •114. Злочини проти власності.
- •115. Злочини у сфері господарської діяльності.
- •116. Злочин у сфері службової діяльності.
- •117. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •118.Суб`єкти міжнародного права.
107. Поняття, ознаки та види злочинів.
У ч. 1 ст. 2 КК України дається таке визначення злочину: «Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину». Таким чином, наведене поняття злочину містить вказівку на п’ять обов’язкових його ознак: 1) злочином є тільки діяння (дія або бездіяльність); 2) ця дія може бути вчинена суб’єктом злочину; 3) вона повинна бути винною; 4) зазначена дія має бути суспільно небезпечною; 5) відповідна дія повинна бути передбачена чинним КК. Останнє, крім того, має на увазі, що обов’язковою ознакою злочину є також кримінальна караність. Відсутність хоча б однієї з цих ознак вказує на відсутність злочину.
Відповідно до КК злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі (ст. 12 КК).
Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання (ч. 2 ст. 12 КК).
Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років (ч. 3 ст. 12 КК).
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (ч. 4 ст. 12 КК).
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.
Звичайно, коли йдеться про злочин, мається на увазі його кінцева стадія, тобто в діях особи є всі ознаки складу злочину. Проте життя набагато складніше і задуманий особою злочин може бути усічений на певному етапі. Наприклад, злодій, що намагався проникнути в квартиру, був затриманий, убивця, стріляючи в жертву, лише ранить її і т. ін. Тому питання про відповідальність виникає не тільки при закінченому злочині, але й при підготовці до злочину, спробі його вчинити. У зв’язку з цим і постає питання про стадії вчинення злочину, під якими розуміють певні етапи підготовки і здійснення навмисного злочину, що відрізняються між собою за характером вчинених дій і за моментом припинення злочинної діяльності.
108. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
У ч. 1 ст. 2 КК України дається таке визначення злочину: «Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину».
Склад зло́чину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.
Складається з 4 елементів:
Суб'єкт злочину
Суб'єктивна сторона злочину
Об'єкт злочину
Об'єктивна сторона злочину.
Суб'є́кт зло́чину — осудна фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за злочини, визначені в ст. 22 КК (умисне вбивство, бандитизм, зґвалтування тощо).
Суб'єктивна сторона злочину — це внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. На відміну від ознак об'єктивної сторони злочину, доступних для безпосереднього сприйняття іншими особами, ознаки суб'єктивної сторони недоступні для безпосереднього спостереження і встановлюються на підставі показань, даних особою, а також на підставі аналізу та оцінки об'єктивних ознак злочину.
Об'єкт злочину — це суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність. Об'єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. Об'єкт злочину це суспільні відносини, взяті під охорону нормами кримінального права, на які посягнув порушник.
Об'єкти́вна сторона́ зло́чину — це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причиновий зв’язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.