- •Система оподаткування в Україні.
- •Поняття та види податків і зборів.
- •Загальнодержавні податки та збори
- •Місцеві податки та збори
- •Права та обов’язки платників податків.
- •Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •Банківська система України.
- •Поняття банку. Види банків в Україні.
- •Правовий статус Національного банку в Україні.
- •Правове положення банків в Україні.
- •Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •Суб’єкти цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України.
- •Порядок укладання шлюбу.
- •Порядок розірвання шлюбу.
- •Визнання шлюбу недійсним.
- •Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •Види юридичних осіб.
- •Підстави виникнення , зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.
- •Захист цивільних прав.
- •Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •Поняття та види представництва. Довіреність.
- •Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття цивільно-правового договору та його види.
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •Загальна характеристика договору позики.
- •Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •Спадкування за законом в Україні.
- •Спадкування за заповітом в Україні.
- •Суб’єкти господарських правовідносин.
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання.
- •Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Види та організаційні форми підприємств.
- •Правовий статус господарського товариства.
- •Види господарських товариств.
- •Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •Правовий статус приватних підприємств.
- •81. Громадянин як суб*єкт господарювання
- •82. Підстави виникнення господарських зобов`язень.
- •83. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •85. Державне регулювання ринку цінних паперів. Біржі як необхідні елементи ринкової інфраструктури.
- •86. Неспроможність суб`єкта господарювання. Господарсько-правова відповідальність учасників правових відносин.
- •87.Поняття та порядок укладання колективного договору.
- •88. Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •89. Порядок укладання трудового договору.
- •90. Випробування при прийомі на роботу.
- •91. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •92. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •93. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •94. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •95. Види відпусток та порядок їх надання
- •96. Поняття і види заробітної плати.
- •97. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •98. Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •99. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •100. Види матеріальної відповідальності.
- •101. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •102. Поняття колективних трудових спорів і порядок їх вирішення.
- •103. Суб`єкти права власності на землю.
- •104. Правовий режим земель різних категорій.
- •105. Правове становище сільськогосподарських підприємств.
- •106. Екологічні права та обов`язки громадян.
- •107. Поняття, ознаки та види злочинів.
- •108. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •109. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •110. Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •111. Обставини, що пом`якшують кримінальну відповідальність.
- •112. Обставини, що обтяжуюсь кримінальну відповідальность.
- •113. Поняття, мета та види покарання.
- •114. Злочини проти власності.
- •115. Злочини у сфері господарської діяльності.
- •116. Злочин у сфері службової діяльності.
- •117. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •118.Суб`єкти міжнародного права.
105. Правове становище сільськогосподарських підприємств.
Державне сільськогосп. Підпр. — це заснований на загальнодержавній власності самостійний суб’єкт аграрного виробництва, який має статус юридичної особи і здійснює виробничу сільськогосподарську діяльність з метою отримання прибутку. Під правовим статусом такого підприємства розуміється сукупність правових норм, якими забезпечується поєднання права державної власності з правом повного господарського відання підприємства закріпленим за ним державним майном; права та обов’язки підприємства як юридичної особи, його органів управління щодо використання майна та розпорядження ним у процесі виробництва і соціальної діяльності; відносини з іншими юридичними особами, які носять майновий характер; захисту права державної власності і майнових прав та інтересів підприємства. Сільськогосп.акціонерним товариством (САТ) є підпр., створене на засадах угоди між юридичними особами і (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Воно має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю — підпр., створене на засадах угоди між юридичними особами і/або громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Воно має статутний фонд, поділений на частки у розмірах, визначених установчими документами. Воно створюється, як правило, при наявності відносно малочисельної (близько 10—20 осіб) групи власників, для якої характерна певна єдність інтересів, достатня для прийняття одностайного рішення з провідних питань спільної підприємницької діяльності (про визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, про виключення учасника з товариства). Товариство з додатковою відповідальністю — підпр., створене на засадах угоди між юридичними особами і (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Товариство створюється і функціонує на умовах, встановлених чинним законодавством для товариства з обмеженою відповідальністю. Єдиною і суттєвою особливістю товариства є додаткова відповідальність його учасників, тобто останні відповідають за зобов’язаннями товариства своїми внесками до статутного фонду, а при їх нестачі — додатково власним майном в однаковому (пропорційно внеску кожного учасника) розмірі для всіх учасників. Додаткова відповідальність встановлюється для підвищення довіри до товариства, оскільки його учасники заінтересовані не тільки в успішній діяльності товариства, а й у збереженні власного майна. Повне товариство — підпр., створене на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. Ведення справ товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників або всіма ними, або одним чи кількома з них, яким рештою учасників спеціальним дорученням визначається обсяг повноважень. У своїй діяльності товариство використовує землю, яка складається із земельних паїв учасників, що передані до статутного фонду як право користування ними, а також орендованих земель у фізичних та юридичних осіб. Командитне товариство — підпр., створене на засадах угоди між юридичними особами і/або громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Воно включає одного або більше учасників з повною відповідальністю та одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю. Таке товариство доцільно створювати за наявності одного або кількох осіб, яким один або група власників довіряють своє майно чи права для самостійного здійснення підприємницької діяльності.
Управління діяльністю товариства здійснюють тільки учасники (учасник) з повною відповідальністю. Учасники з обмеженою відповідальністю беруть участь у веденні справ товариства лише за його дорученням. Сільськогосп.кооператив. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» за цілями, завданнями і характером діяльності кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі. Сільськогосп.виробничий кооператив — юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової трудової участі у процесі виробництва. Сільськогосп. обслуговуючий кооператив — кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності. Землі кооперативу складаються із земельних ділянок, придбаних кооперативом у власність; земельних ділянок, переданих членами кооперативу як їх пайовий внесок; із земельних ділянок, узятих кооперативом в оренду від фізичних та юридичних осіб; земельних ділянок, переданих кооперативу в користування із земель державної і комунальної власності.
Приватні сільськогосп. підприємства є формою приватного аграрного виробництва. Мета їх діяльності — отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації. Слід зазначити, що приватні сільськогосподарські підприємства створюються в процесі реорганізації сільськогосподарських виробничих кооперативів. Селянські (фермерські) господарства — це приватна форма аграрного підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатись її переробкою та реалізацією (ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» . За сучасних умов велике значення в забезпеченні аграрним сектором економіки України потреб держави у продуктах харчування рослинного і тваринного походження є здійснення підприємницької діяльності особистими підсобними господарствами (особистими селянськими господарствами) як громадянами, котрі проживають у сільській місцевості, так і тих, що не проживають у сільській місцевості. За своєю соціально-економічною суттю таке господарство є насамперед сукупністю певного рухомого майна, що має вартісну оцінку, яке призначено для задоволення їх матеріальних і побутових потреб. Крім того, вироблена цим господарством сільськогосподарська продукція використовується для власного споживання.