Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
41-80.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
262.02 Кб
Скачать

81. Громадянин як суб*єкт господарювання

До суб’єктів господарювання належать фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Це найпростіша форма підприємництва, що здійснюється від свого імені та на свій ризик громадянами, які відповідають за всі наслідки такої діяльності усім своїм майном, що належить їм на праві приватної власності і на яке відповідно до цивільного законодавства може бути звернено стягнення. На відміну від інших форм підприємництва, ця форма не передбачає створення юридичної особи, об’єднання майна і внесків осіб, а ґрунтується на приватному господарюванні.

Особливості статусу індивідуального підприємця, який діє без створення юридичної особи, порівняно із загальною цивільною правоздатністю фізичних осіб, полягають у наступному:

1. статус суб’єкта господарювання громадянин набуває з моменту державної реєстрації його в якості індивідуального підприємця. Порядок реєстрації визначений ст. 58 ГКУ та Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Заняття ж підприємницькою діяльністю без державної реєстрації вважається правопорушенням, що тягне за собою застосування правових санкцій.

2. підпр. можуть здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи винятково як суб’єкти підприємництва. Більш того, можливість здійснювати підприємницьку діяльність є однією зі складових дієздатності громадян. Цивільний кодекс України в статті 50 визначає, що право здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

3. ст. 128 ГКУ передбачено, що громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, яке ним створюється; із залученням найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

4. громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. На відміну від фізичних осіб, які не є підприємцями, майнові спори між індивідуальними підприємцями або між ними і юридичними особами підвідомчі господарським судам. Але це стосується тільки спорів, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, інші спори за участю фізичної особи, яка навіть і має статус індивідуального підприємця, підвідомчі судам загальної юрисдикції.

5. індивідуальний підприємець, який не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, може бути визнаний за рішенням господарського суду банкрутом.

Індивідуальний підприємець може працювати на будь-якій посаді на платній основі в приватних, державних або громадських організаціях, якщо тільки цю роботу і посаду законом не заборонено суміщати із підприємництвом.

Крім того, майно індивідуальних підприємців може передаватися у спадщину. Право займатися підприємницькою діяльністю не переходить у спадщину, тому ставши власником підприємства або іншого майна і правонаступником всієї кредиторської і дебіторської заборгованості, спадкоємець для продовження підприємництва зобов’язаний зареєструватися в якості індивідуального підприємця.

Індивідуальний підприємець може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить діючому законодавству. Проте, законодавством передбачено ряд обмежень у здійсненні індивідуальним підприємцем тих чи інших видів діяльності. До них належать:

  1. державна монополія на виконання окремих видів підприємницької діяльності — можливість, допустимість цих видів діяльності складає державну монополію тільки для державних підприємств;

  2. наявність видів господарської діяльності для виконання яких необхідно отримати спеціальний дозвіл компетентного органу (ліцензію).

Законодавством передбачено, що суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності. Отже, не можуть бути суб’єктами підприємництва особи, визнані у встановленому порядку недієздатними (внаслідок душевної хвороби або слабоумства) або обмежено дієздатними (внаслідок зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами).\

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]