19. Стратегія «Європа 2020».

«Європа 2020» — стратегія соціально-економічного розвитку Євросоюзу на період до 2020 року. Прийнята Європейською Радою навесні 2010 р. Нова стратегія базується на таких ключових сферах:1)знання та інновації; 2)стала економіка; 3)вища зайнятість і соціальне залучення. Велике значення приділяється «зеленим технологіям» (ЄС планує до 2020 р. скоротити викиди СО₂ на 20%) та конкурентній економіці. Цілі:

розумна (smart) - ефективне інвестування в освіту дослідження та інновації, а також розвиток цифрового суспільства (доступ до надшвидкого Інтернету) стала (sustainable)- зменшення викидів та ефективне використання ресурсів. Розірвати зв’язок між зростанням ВВП та збільшенням викидів. Інклюзивна (inclusive) – створення нових робочих місць та зменшення бідності, забезпечення економ., соц. та територіал. згуртування. Завдання:

1)підвищення зайнятості (до 75%) 2)інвестування в інновації (3% ВВП інвестувати в НДДКР) 3)покращення освіти (40% 30-34 річних повинні мати вищу освіту; менше 10% повинні залишати навчання до отримання дипломів 4)зменшення бідності (зменшення кількості бідних на 20 млн. осіб) 5)захист довкілля та підвищення енергоефективності (20/20/20: на 20% менше викидів парникових газів; збільшення частки відновлювальних джерел енергії до 20%; 20%-ве зростання енергоефективності) Механізми:

спільний ринок - посилення взаємозв’язків буде сприяти конкуренції та більшій прозорості для споживачів, а відтак, стимулюватиме бізнес та інновації;

бюджет ЄС - використання спільних фондів: регіонального розвитку, соціального та згуртування;

засоби зовнішньої політики - заохочення міжнародної торгівлі та співробітництва.

20. Договірно-правова основа єс.

Договірна основа Європейського Союзу складається з двох базових договорів, які називаються консолідованими :

Договір про ЄС ((або Маастрихтський Договір, 1993 р), складається з 6 частин та 55 статей.)

Договір про функціонування ЄС ((раніше називався Договором про заснування Європейської Спільноти – Treaty establishingthe European Community, Римський Договір, 1958р). Складається з 7 частин, 358 статей.На відміну від ДЄС деталізує роль, політики та особливості функціонування ЄС.) а також: - Протоколи (37),

- Додатки (2), - Декларації (65), - Хартія основних прав ЄС, які докладаються до них. Окремо діє Договір про створення Європейського співтовариства з атомної енергії (1958р.) Право ЄС (раніше: правовий доробок Спільноти – acquis communautairs) представляє собою всі правові акти прийняті впродовж процесу євр.інтеграції. Поділяється на 3 осн. частини:

А) Первинні джерела права Б) Вторинне законодавство В) Прецедентне право Г) Інші джерела права

Первинне право ЄС – положення, прийняті безпосередньо державами-членами як установчою (конститутивною) владою.

Установчі Договори ЄС Договір про Європейський Союз, Договір про функціонування Європейського Союзу

Договори про внесення змін до Установчих Договорів

Договір про злиття, Єдиний Європейський Акт, Амстердамський, Ніццький, Лісабонський Договори

Договори про вступ нових членів Додатки і протоколи – складова частина договорів; тоді як декларації – не містять правових норм Зовнішні договори Співтовариства Договори про асоціацію Засади спільного права

Джерела вторинного права –правотворчі акти органів ЄС, які містять масив права, породжений самим ЄС у його квазіавтономній здатності. Вторинне право ЄС містить правові акти, які приймають інституції ЄС та договори відповідно до законодавства ЄС. А) Правові акти, які приймають інституції ЄС: - інструменти твердого права ЄС (постанови /регламенти (regulations); директиви (directives); рішення (decisions); - інструменти м’якого права (рекомендації та думки); (recommendations and opinions); вказівки (guidelines), послання(communication), білі та зелені книги.

Б) Договори відповідно до законодавства ЄС:

- міжнародні договори, які були підписані ЄС;

- договори між країнами-членами;

-договори між інституціями ЄС

Регламент має загальне застосування, є обов'язковим у повному обсязі, має пряме застосування в усіх державах-членах Директива має обов'язкову силу лише щодо результату, що має бути досягнутим, для кожної держави-​​члена, якої вона стосується, проте залишає за національними урядами вибір форм і методів її реалізації Рішення є обов'язковим у всій його повноті. Рішення, яке вказує на країни-члени, яким воно адресоване, має обов'язкову силу лише для них Рекомендації та висновки не мають обов'язкової сили

Прецедент.право=тлумачення договорів та актів органів ЄС:

Судом ЄС, Європейським Судом загальної юрисдикції

формально правила прецеденту не встановлено, але існує загальний консенсус, що прецеденти судів ЄС є важливим джерелом права

Інші джерела права ЄС у сфері міжурядового співробітництва Спільна зовн.політика та безпекова політика (СЗБП): 1)Спільні стратегії 2)Спільні дії 3)Спільні позиції

Поліційне та судове співробітництво у сфері карного права

1)Спільні позиції2)Рамкові рішення3)Рішення4)Угоди