- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка
- •6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції
- •8. Теорія «Європи регіонів».
- •10. Концепція «концентричних кіл».
- •11. Концепція ключових (піонерних) груп.
- •12. Концепція вибіркової інтеграції.
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції єс в глобальній економіці.
- •17. Цілі та завдання єс.
- •18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •19. Стратегія «Європа 2020».
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Особливості регулювання в єс
- •22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Раді.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Суді.
- •34. Особливості форм-ня, процедури прийняття бюджету єс
- •35. Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •37. Компліментарна модель фінансування європ.Проектів.
- •38. Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр
- •40. Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42.Основні горизонтальні політики єс (соц., регіон., конкурентна, екологічна).
- •43.Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •44.Зовн.Політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45.Політики єс щодо громадян.
- •46.Монетарна політика Євросоюзу.
- •47.Чинники та етапи запровадження євро.
- •48.Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49.Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50.Класифікація соц.-економ.Моделей в єс за а.Сапіром.
- •51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •52.Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
Основні характеристики:
низький рівень державних соціальних видатків у порівняні з попередніми моделями;
низький рівень соціальних видатків балансується частково сильною підтримуючою роллю сімейних зв’язків. Сім’ї грають велику роль у забезпечені домівки та грошової підтримки;
соціальні видатки переважно спрямовані на пенсії, існує значна сегментація платежів;
соціальна система передбачає захист зайнятості та механізми раннього виходу на пенсію для вилучення певної частини осіб з ринку праці;
проф.спілки є важливим елементом у централізованому процесі переговорів щодо зарплат та умов праці;
рівень зайнятості, особливо для жінок, є досить низьким.
За Індексом Глобальної Конкурентоспроможності країни займають досить невисокі позиції: Італія - 42 місце Греція - 96 місцеІспанія – 36 місцеПортугалія - 49 місце. Всім країнам притаманне відставання за показниками стабільності макроекономічного середовища, розвитком фінансового ринку та ефективністю ринку праці. Для Італії та Греції характерною є також низька ефективність державних інституцій.