- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка
- •6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції
- •8. Теорія «Європи регіонів».
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •10. Концепція «концентричних кіл».
- •11. Концепція ключових (піонерних) груп.
- •12. Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції єс в глобальній економіці.
- •17. Цілі та завдання єс.
- •18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •19. Стратегія «Європа 2020».
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Особливості регулювання в єс
- •22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Раді.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Суді.
- •34. Особливості форм-ня, процедури прийняття бюджету єс
- •35. Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •37. Компліментарна модель фінансування європ.Проектів.
- •38. Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр
- •40. Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42.Основні горизонтальні політики єс (соц., регіон., конкурентна, екологічна).
- •43.Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •44.Зовн.Політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45.Політики єс щодо громадян.
- •46.Монетарна політика Євросоюзу.
- •47.Чинники та етапи запровадження євро.
- •48.Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49.Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50.Класифікація соц.-економ.Моделей в єс за а.Сапіром.
- •51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •52.Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
Різношвидкісна: країни ЄС йдуть єдиним шляхом інтеграції, проте з різною швидкістю поглиблення інтеграції
Вибіркова (гнучка-Європа): країни ЄС можуть вибрати будь-який інтеграц. проект на власний розсуд із переліку існуючих
“Концентричні кола”: країни розміщуються у різних колах інтеграції, залежно від рівня інтеграції, який вони здатні чи бажають досягти
“Ключові (піонерні) групи”: країни, які сильніше за інших прагнуть і здатні поглиблювати інтеграцію беруть участь у проектах поглибленої інтеграції, подаючи приклад для інших
10. Концепція «концентричних кіл».
Концентричні кола”: країни розміщуються у різних колах інтеграції, залежно від рівня інтеграції, який вони здатні чи бажають досягти. Такий підхід можна застосовувати не тільки до інтеграційної структури самого Європейського Союзу. Деякі відомі діячі пропонують такий, наприклад, поділ: «коло єдиного законодавства» (країни-члени ЄС), «суміжне коло» (країни, що очікують вступу в ЄС) та «особливі кола» — країни, з якими планується поглиблення співпраці в тій чи іншій сфері (валютне коло, коло спільної безпеки тощо)
11. Концепція ключових (піонерних) груп.
“Ключові (піонерні) групи”: країни, які сильніше за інших прагнуть і здатні поглиблювати інтеграцію беруть участь у проектах поглибленої інтеграції, подаючи приклад для інших.
12. Концепція вибіркової інтеграції.
Вибіркова (гнучка-Європа): країни ЄС можуть вибрати будь-який інтеграційний проект на власний розсуд із переліку існуючих. Така модель не передбачає членства, а відбувається лише часткова інтеграція у сферах, в яких це відповідає інтересам країни. Зокрема, Швейцарія в добровільному порядку адаптує своє законодавство до норм і стандартів ЄС, оскільки, перш за все, це значно спрощує співробітництво та відповідає економічним інтересам, а по-друге, вона зберігає при цьому свій статус нейтралітету. Така «часткова інтеграція» характерна і для таких мікрокраїн Європи, як Андорра, Ватикан, Монако, Сан-Марино і Ліхтенштейн. Останнім часом Швейцарія знаходиться на шляху кардинальних змін своєї багатовікової відокремленості. Після певних політичних дискусій вона приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру». Знаковою подією в цьому сенсі став вступ Швейцарії до ООН у 2002 році, прихильники якого аргументували це збільшенням можливості політичного впливу, а також тим, що зараз в умовах глобалізації залишатися поза рамками ООН аж ніяк не можна. Відбувається складний процес обговорення умов приєднання цієї держави до європейської інтеграції. Як підкреслював відомий швейцарський суспільний діяч Ш.Кукс: «Сучасна Швейцарія - досить багата країна і може дозволити собі довгий час дотримуватись принципів «вибіркової інтеграції», яка дозволяє мінімізувати тиск Євросоюзу і забезпечити збереження своєї специфіки...». Уряд Швейцарії з одного боку говорить про неготовність приєднання до ЄС, з іншого - підкреслює, що було б добре бачити Швейцарію в складі ЄС. Зараз Швейцарія знаходиться на шляху активного пошуку нового іміджу і місця в сучасному світі.