5. Федералістська теорія європейської інтеграції.

Федералізм:

Мета інтеграції в ЄС - створення повноцінної федеративної держави зі своїм урядом, парламентом та іншими атрибутами державності Автор ідеї міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер (2000р.)) Саме серед прихильників федералізму зародилась ідея прийняття Європейської конституції (Ініціатива президента Німеччини Й.Рау та канцлер Г.Шрьодер (квітень 2001р.)).

7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка

Провідна роль в інтеграційних процесах – у національних урядів. Проти посилення ролі наднаціональних інституцій.

Е.Моравчік: прихід до влади ринково-орієнтованих урядів і подальше узгодження національних інтересів стало головною передумовою реалізації програми Спільного Європейського ринку Серцем процесу вироблення політик ЄС є міждержавні переговори, а наднаціональні органи мають вплив лише у ситуації, коли у них є сильні союзники серед країн-членів

Отже, позиції наднаціональних інститутів самих по собі є слабкими і залежать від мінливих національних інтересів

6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції

Стратегія поглиблення ЄІ - поступове зменшення національного суверенітету шляхом заохочення міжкраїнової технічної співпраці в окремих галузях політики ЄС, наприклад: транспортній, аграрній, науково-технічній, охорони здоров’я …

Засновник: Давид Мітрані – виходив з припущення про те, що національні уряди меншою мірою здатні забезпечити добробут громадян, ніж міжнародні “неполітичні інституції” Був переконаний - прихильність громадян поступово переходитиме від національних урядів до наднаціональних інститутів, які здатні забезпечити значно вищий рівень життя населення

Нео-функціональний підхід: Автори Хаас, Най та Ліндберг (1950-60рр.) Інтеграція - постійний процес досягнення компромісу через переговори “Крива досвіду співробітництва” між країнами: досвід співпраці у галузях політики “нижчого рівня” (вугільна, сталеливарна промисловість) сприяє розвитку співпраці в галузях “вищого рівня” (закордонна, оборонна політики) “Ефект переливу (spillover)”співробітництва з однієї сфери до інших. Визнавалась важлива роль національних урядів, існування політичного конфлікту та конкуренції інтересів

8. Теорія «Європи регіонів».

Європа регіонів — термін, що означає концепцію, яка цілковито протистоїть централістичній концепції творення загальноєвропейських інституцій і передбачає активну участь регіонів країн Європи у владних функціях Євросоюзу.

Після створення економічного та політичного союзів країн-учасниць має розвиватися процес регіональної європейської єдності - «Європа Регіонів» Роль нац.урядів поступово зменшиться. Ключовими акторами при цьому стануть місцеві органи влади та наднаціональні інститути ЄС Політична ідея “Европи реґіонів” до цього часу найяскравіше проявляє себе в економіці. Співдружність використовує економічну інтеґрацію як засіб політичної уніфікації. Якщо наднаціональною основою феодальної Европи була культурно-реліґійна спільнота, то для майбутньої федеральної “Европи реґіонів” нею стане економічна залежність. До середини 80-х рр. в ЕС сформувалося розуміння сутности реґіонального розвитку як використання ендоґенного, або внутрішнього потенціалу районів. Такий підхід, якому відповідали свої форми і методи проведення реґіональної економічної політики на наднаціональному рівні, відображає прагнення реґіонів ЕС до більшої автономії. Суть його полягала в перенесенні акцентів з прямого державного регулювання реґіонального розвитку на стимулювання формування в реґіонах “автономних механізмів” і заохочення приватного підприємництва, тобто на стимулювання їх власного потенціалу.

Максимально важливе використання реґіональних ресурсів повинно базуватися на врахуванні специфіки конкретного району. Всі райони й повинні бути різними, щоб у кінцевому результаті з’явилися не просто суми, а складні структури співробітництва, на зразок організмів. Реґіональна політика повинна сприяти вибору оптимального розподілу ресурсів реґіону, підвищенню його конкурентоздатности, розробляючи конкретні, прив’язані до місця програми із залученням даних реґіональної експертизи