28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.

Розподіл повноважень в ЄС базується на принципі субсидіарності: Рішення мають прийматися на якомога нижчому рівні державного управління (ближче до людей). ЄС не застосовує будь-яких заходів до моменту, поки відповідні заходи є ефективнішими на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток - сфери ексклюзивної компетенції ЄС). Європейська Рада – встановлює цілі спільних політик Європейська Комісія – вносить пропозиції щодо рішень, Європарламент і Рада ЄС (Рада міністрів) – затверджують рішення, Суд та Рахункова палата – контролюють

Європейська Комісія – носій загального інтересу, двигун європейської інтеграції. Комісія – правлячий центр ЄС. На сьогодні кандидат у президенти Європейської Комісії та її члени індивідуально, а потім і весь склад Європейської Комісії колегіально затверджується Європейським Парламентом. Призначається Комісія Європейською Радою. Таким чином, зроблено крок до того, аби запобігти надмірному розростанню Європейської Комісії, не зачіпаючи принципу рівноправ’я держав-членів, й забезпечити її монолітність і керованість.

Рада міністрів ЄС - основний орган ухвалення рішень у структурі ЄС. Приймає закони (регламенти, директиви, рішення),переважно, спільно з Європейським Парламентом, визначає і реалізує спільну зовнішню політику та політику безпеки ЄС, на основі керівних принципів, визначених Європейською Радою, разом з Європейським Парламентом виконує бюджетні повноваження.

Європейський Парламент (Європарламент) – показний інститут Союзу. Європарламент затверджує вторинне законодавство ЄС. Перед ним звітує і від нього отримує вказівки Європейська Комісія. Для Європарламенту є важливою співпраця з національними парламентами держав–членів, що буде сприяти активному залученню національних політичних сил до визначення європейської політики урядами держав–членів і контролю за діями національних урядів у Раді.

Загалом, Єврокомісія, Європарламент і Суд ЄС можуть виступати арбітрами у суперечностях між державами–членами або між різними групами інтересів.

Наднаціональні інституції в проведенні загальних політик ЄС застосовують одну з п’яти моделей, які залежать від рівня їхньої участі: метод Співдружності (наддержавна форма творіння політики), який відповідає федералістським принципам; регулятивний метод, за допомогою якого можливо з’єднати наднаціональні стандарти і відмінності між різними державами–членами; дистрибутивний метод, який відповідає положенням теорії багаторівневого управління та сприяє встановленню безпосередніх контактів між європейським і субнаціональним рівнями управління, розробці на їх основі загальної політики; метод відкритої координації, який відповідає принципам нового інституціоналізму і інтенсивна міжурядова політика, у якій з різних причин держави–члени вважають недоцільним або неприйнятним застосування всієї наявної інституційної системи ЄС.

29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.

З 1979 року обирається прямим загальним голосуванням на п’ять років Резиденція - місто Страсбург (щомісячні пленарні сесії) Генеральний секретаріат - Люксембург. Кількісний склад Європейського Парламенту з 1958 року зріс з 142 до 734 депутатів у 2011 році Склад Європарламенту за політ. фракціями:(7-й парламентський період, 2009-14 рр.) Євр.народна партія (271)-Прогрес-й Альянс соціалістів і демократів (189)-Альянс лібералів і демократів за Європу(83)-Євр.зелені – Євр. вільний альянс(58)-Євр. консерватори і реформатори(53)-Об'єднані ліві – Пн. зелені ліві (34)-Європа свободи і демократії(33)-Позафракційні(30) Повноваження Європейського Парламенту:-участь у законодавчому процесі- участь у складанні і затвердженні бюджету ЄС- демократичний контроль Законотворча процедура

Як правило Рада міністрів ЄС приймає рішення за пропозицією Європейської Комісії та у співпраці з Європейським Парламентом через: -звичайну законотворчу процедуру (економічна політика, імміграція, енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища та прав споживачів …) -спеціальні законотворчі процедури: -процедура консультацій – після консультації з ЄП Рада приймає рішення “незважаючи” на позицію ЄП (с/г, судовеі поліційне співробітництво, оподаткування …) -процедура отримання згоди – Рада приймає рішення тільки у разі згоди ЄП, який не може вносити поправки (боротьба з дискримінацією, членство в ЄС, вихід з ЄС, угоди про асоціацію, інституційні і бюджетні питання…)

Засоби реалізації демократичного контролю:

-право звертатись із запитами до Ради, Комісії та ЄЦБ

-обов’язок Комісії, Ради, країн-членів ЄС звітувати перед Парламентом та надавати йому необхідну інформацію

-право на проведення розслідувань

-право на оскарження у Європейському Суді

-право давати доручення Рахунковій палаті подати свої висновки з відповідних питань

-право винести вотум недовіри Комісії

-кожен європейський громадянин має право звернутися до Європейського Парламенту з петицією про розгляд проблем у сфері діяльності Європейського Союзу