
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка
- •6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції
- •8. Теорія «Європи регіонів».
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •10. Концепція «концентричних кіл».
- •11. Концепція ключових (піонерних) груп.
- •12. Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції єс в глобальній економіці.
- •17. Цілі та завдання єс.
- •18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •19. Стратегія «Європа 2020».
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Особливості регулювання в єс
- •22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Раді.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Суді.
- •34. Особливості форм-ня, процедури прийняття бюджету єс
- •35. Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •37. Компліментарна модель фінансування європ.Проектів.
- •38. Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр
- •40. Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42.Основні горизонтальні політики єс (соц., регіон., конкурентна, екологічна).
- •43.Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •44.Зовн.Політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45.Політики єс щодо громадян.
- •46.Монетарна політика Євросоюзу.
- •47.Чинники та етапи запровадження євро.
- •48.Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49.Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50.Класифікація соц.-економ.Моделей в єс за а.Сапіром.
- •51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •52.Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
1. Основні теорії економічної інтеграції.
У 1990-х pp. у теорії європейської інтеграції набули поширення чотири основні моделі:
1)Федералізм Мета інтеграції в ЄС - створення повноцінної федеративної держави зі своїм урядом, парламентом та іншими атрибутами державності. Автор ідеї міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер (2000р.)) Саме серед прихильників федералізму зародилась ідея прийняття Європ.конституції (Ініціатива президента Німеччини Й.Рау та канцлер Г.Шрьодер (квітень 2001р.)). 2)Функціоналізм (або екон. інтеграція європейського типу) Стратегія поглиблення ЄІ - поступове зменшення національного суверенітету шляхом заохочення міжкраїнової техн.співпраці в окремих галузях політики ЄС, наприклад: транспортній, аграрній, науково-технічній, охорони здоров’я … Засновник: Давид Мітрані – виходив з припущення про те, що нац.уряди меншою мірою здатні забезпечити добробут громадян, ніж міжнар. “неполітичні інституції” Нео-функціональний підхід: Автори Хаас, Най та Ліндберг (1950-60рр.) Інтеграція - постійний процес досягнення компромісу через переговори “Крива досвіду співробітництва” між країнами: досвід співпраці у галузях політики “нижчого рівня” (вугільна, сталеливарна промисловість) сприяє розвитку співпраці в галузях “вищого рівня” (закордонна, оборонна політики) “Ефект переливу (spillover)”співробітництва з однієї сфери до інших. Визнавалась важлива роль національних урядів, існування політичного конфлікту та конкуренції інтересів
3)Міждержавно-правове регулювання Провідна роль в інтеграційних процесах – у національних урядів. Проти посилення ролі наднаціональних інституцій. “Євроскептики” наголошують, що визначну роль в інтеграційному процесі відіграє Рада Європи, Рада міністрів ЄС та широка мережа допоміжних комітетів міждержавного співробітництва
Будь-яке просування на шляху поглиблення інтеграції відбувається лише тоді, коли співпадають інтереси країн-членів
Е.Моравчік: прихід до влади ринково-орієнтованих урядів і подальше узгодження національних інтересів стало головною передумовою реалізації програми Спільного Європ. ринку
Серцем процесу вироблення політик ЄС є міждержавні переговори, а наднаціональні органи мають вплив лише у ситуації, коли у них є сильні союзники серед країн-членів
Отже, позиції наднаціональних інститутів самих по собі є слабкими і залежать від мінливих національних інтересів
4)Регіональна інтеграція Крім нац.урядів треба враховувати роль наднаціональних інститутів (Єврокомісії, Європарламенту, Європ.Суду), а також значення регіональних та місцевих органів влади. Саме їх повноваження та здатність виступати у якості незалежних акторів у процесі визначення інтеграційних перспектив ЄС є головним об’єктом дослідження в цій теорії
Теорія внутрішнього регіоналізму (М, Кітінг, Дж. Логлін, Р. Хадсон) Створення гомогенного європейського економічного простору, в якому вдасться зменшити соціально-економічні диспропорції за рахунок посиленого впливу наднаціональних європейських структур. Розроблено принципи: субсидіарність (делегування в регіон тієї суми повноважень, які він може ефективно виконувати), компліментарність (структурні фонди ЄС підтримують проект, якщо в регіоні вкладається частина коштів 25-75 %) програмованість, визначення депресивності