
- •Додаток
- •Свобода преси та лібертаріанські свободи: кількісні виміри порівняльного політологічного аналізу
- •"Індекс свободи преси" організації "репортери без меж"(щорічний проект)
- •Проекти організації "freedom house"
- •Проекти організації "the free existence"
- •Економічна свобода: кількісні виміри порівняльного політологічного аналізу
- •"Економічна свобода у світі" інститутів катона та фрейзера
- •"Індекс економічної свободи" фонду "спадщина"
- •Світовий огляд економічної свободи "freedom house"
- •2.2.2. Закон кубічного кореня
- •2.2.3. Закон Дюверже
- •2.2.4. Принцип розміру в теорії коаліцій
- •2.2.5. Теорема серединного виборця
- •2.2.6. Теорія централізації та децентралізації.
- •2.2.7. Залізний закон олігархії (застосування щодо партій)
- •2.2.8. Гіпотеза "всеохоплення"
- •2.2.9. Економічний електоральний цикл
- •2.2.10. Закон Вагнера
- •Теорія "початкового розташування"
- •"Вирва причинності".
- •"Дилема в’язня".
- •"Ефект фургона з оркестром" і "ефект невдахи".
- •Закон Тінгстена.
- •(Теорія неадекватна скоротила як могла)Теорія перехресного тиску.
- •Ф. Катрайт будував індекс політичної демократії
- •Д. Нейбауер індекс демократичної дії
- •Т. Ванханен індекс демократизації
- •К. Боллен індекс політичної демократії
- •Рівня демократії ініціював е. Мюллер
- •Індексу демократизації р. Гастіл.
- •К. Херпфер, котрий "новий індекс демократизації".
- •Рівнів розвитку демократії та класифікації політичних режимів запропонували с. Майнверінг, д. Брінкс та а. Перез-Лінан
- •Демократичності розвитку х. Чейбубом, Дж. Ганді і Дж. Вріландом
- •Розрахунку і порівняльного аналізу політичної демократії м. Коппеджем, а. Альварезом та к. Малдонадо. Мультипарадигмальний підхід
- •Дж. Геррінг, м. Коппедж, й. Елкіт багатовимірний, багаторівневий та історичний підхід стосовно порівняльного аналізу політичної демократії.
- •Ч. Боікса, м. Міллера та с. Розато. Порівняльного аналізу політичних режимів
- •3.1. Проекти "політія"
- •Проекти тату ванханена (гельсінського університету)
- •3.3. Громадянські права і політичні свободи "freedom house"
- •Індекси проекту "ліберальні інститути" центру вивчення демократичного управління
- •Тема 4 - концептуалізація та диференціація
- •Концепт "гібридного режиму": компаративна політологічна операціоналізація
- •Концепти "дефектної" та "вбудованої" демократії у структурі порівняльного політологічного знання
- •Концепт "консолідованості" та "консолідації" в порівняльному аналізі демократії та демократизації
- •Концептуалізація ефективної демократії та ефективності демократизації
- •Додаток
- •2. Неоінституціоналізм
- •3. Політична інституціоналізація:
Рівня демократії ініціював е. Мюллер
"інавгурації демократії". Мова йде про часову змінну – про перші вибори, котрі повністю задовольняють наступні чотири критерії:
1). виконавча влада повинна бути обрана всенародно чи бути відповідальною перед всенародно обраним парламентом;
2). мають відбутись принаймні дві послідовні вільні та справедливі конкурентні виборчі кампанії;
3). принаймні половина населення має право голосу (такий показник вважався задля аналізованого часу актуальним);
4). повага до свободи висловлювань і зібрань.
Після цього автор здійснив розрахунок стабільності демократичних режимів. Для розрізнення наслідків введено три змінні:
1). стабільний демократичний режим;
2). переривання демократичного режиму (тимчасове призупинення дії демократичних свобод, а також часові період, коли уряд перебуває під впливом інших держав);
3). крах демократичного режиму (заміна авторитарних режимів авторитарними, а теж втрата влади над значною частиною населення через громадянські війни). Якщо критерії демократії жодного разу не зустрічались, то остання жодного разу так і не була інавгурована, а країна у цьому випадку отримувала 0 балів.
Індексу демократизації р. Гастіл.
Експерти дають відповіді по 25 питань, що стосуються політичних прав та громадянських свобод в тих або інших країнах, які визначено по чотирьох напрямах: виборчий процес; громадянське суспільство; незалежні ЗМІ; управління.
Після попередньої процедури оцінки експертами отримані на кожне питання відповіді розраховуються в балах і сумуються.
Далі, за кількістю отриманих балів, розглянуті держави діляться на "вільні", "частково вільні" та "невільні".
Мінімальний крок за даною шкалою становить 0,25 бала, причому за один рік показники країни рідко змінюються більш, ніж на бал.
Країни діляться на основі оцінок експертів за шкалою від 1 (найбільш високий рівень демократичності) до 7 (найнижчий рівень демократичності) і поділяються на п'ять груп: консолідовані демократії (1-2 бали), частково консолідовані демократії (3 бали), перехідні/гібридні режими (4 бали), частково консолідовані авторитарні режими (5 балів) й консолідовані авторитарні режими (6-7 балів).
К. Херпфер, котрий "новий індекс демократизації".
Автор розробив індекс демократії для її вивчення на макрорівні й індивідуальному рівні. Вчений дослідив підтримку та готовність до прийняття демократичних принципів населенням як форми політичного режиму.
Індекс демократії (на індивідуальному рівні) має дев'ять позицій, за якими у результаті опитувань визначаються ті, кого можна віднести до категорії "демократи".
Ці позиції стосуються ставлення громадян до комуністичного і нинішнього (чи посткомуністичного) політичного режиму, до демократичного парламенту і принципу парламентаризму в цілому, до відмінних від демократії режимів тощо.
що якщо у конкретному суспільстві більше 60 відсотків населення складають "демократи" (прихильники демократії), то можна говорити про консолідовану демократію. Якщо ж у суспільстві понад 40 відсотків населення ідентифікують себе як "демократи", тоді демократія перебуває у процесі становлення. Країни з часткою "демократів" менше 40 відсотків – це такі суспільства, які трансформуються.