Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мікробіологія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.12.2019
Размер:
202.57 Кб
Скачать
  1. Роль ферментів у метаболізмі мікроорганізмів. Показники ефективності мікробних ферментів.

Ферменти є біологічними каталізаторами, вони присутні у всіх живих клітинах і сприяють перетворенню одних речовин (субстратів) на інші (продукти). Ферменти виступають в ролі каталізаторів практично у всіх біохімічних реакціях, що відбуваються в живих організмах . Ферменти грають найважливішу роль у всіх процесах життєдіяльності, скеровуючи та регулюючи обмін речовин організму.

Ферменти прискорюють як пряму, так і зворотну реакцію, знижуючи енергію активації процесу. Хімічна рівновага при цьому не зміщується ні в прямий, ні у зворотний бік.

Ферменти – це біологічні каталізатори білкової природи, що виробляються живою клітиною. Визначають характер обміну речовин. За своїм природнім складом поділяються на 2 групи:протеїни і протеїди, що складаються із білка та небілкового компонента простетичної групи. Ця група у кожного фермента різна. В неї входять вітаміни,їх похідні,метали,азотисті сполуки. У життєдіяльності мікроорганізмів вони є рушійною силою процесів обміну речовин – живлення та дихання.Ферменти дуже активні (1г амілази може перетворитиу цукор тонну крохмалю)Поділяються на екзоферменти та ендоферменти.Ендоферменти містяться всередині клітини і беруть участь у внутріклітинних процесах обміну речовин.

  1. Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та міксоміцетів. Надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності та охарактеризуйте їх протікання.

Мікроміцети: аеробні(кисень корисний), для дихання використовуються вуглеводи, білки, жири. Вони окислюються переважно повність до кінцевих продуктів – вуглекислого газу і води. Прокаріоти: факультативні анаероби – молочнокислі бактерії. Мікроорганізми отримують енергію не шляхом окиснення, а шляхом розпаду складних органічних речовин до більш простих (бродіння) при анаеробному диханні утворюється значно менше енергії, ніж при аеробному, тому при анаеробному диханні мікроорганізмам слід вживати більше цукру. На процеси життєдіяльності мікроорганізмів витрачається не вся енергія, більша частина виділяється у навколишнє середовище. Деякі мікроорганізми виділяють невикористану ними енергію у вигляді світла: світіння гнилого дерева.

22. Охарактеризуйте речовини з макроергінними зв’язками використовувані клітиною у енергетичному обміні. Вкажть запасні енергоємні речовини,використовувані різними групами мікроорганізмів. Центральне місце у процесах переносу хімічної енергії у клітині налажить системі АТФ-АДФ. При використанні клітиною енергії від АТФ відщеплюється фосфатна група і перетворюється в АДФ. У результаті цього переносу вивільняється енергія, за рахунок якої в клітині відбуваються різні процеси. У молекулах АТФ енергія зберігається недовго (1/3 секунди), тут вона призначена забезпечити енергозалежні процеси.

23. Основні шляхи катаболічного перетворення глюкози та порівняльна характеристика їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте послідовність гліколізу.

При окислении глюкозы различают три фазы:

1) гликолиз (путь Эмбдена—Мейергофа— Парнаса);

2) окислительное декарбокси- лирование (цикл Кребса);

3) окислительное фосфорилирование (дыхательная цепь, в которой происходит перенос водорода и электронов).

Гликолиз — фаза общая для анаэробного и аэробного дыхания, две другие фазы наблюдаются только в аэробных условиях.

Глико­лиз представляет собой совокупность последовательно протекаю­щих окислительно-восстановительных реакций ,в ре­зультате которых одна молекула глюкозы расщепляется на две мо­лекулы пировиноградной кислоты. Процесс проходит в анаэроб­ных условиях. При гликолизе чистый выход АТФ составляет две молекулы и освобождаются четыре атома водовода/

При дальнейшем превращении продуктов расщепления глюко­зы в аэробных условиях (цикл Кребса) образуется энергия, которая идет на синтез АТФ. При полном окислении одной молекулы глюкозы выход АТФ состав­ляет 38 молекул (2 молекулы дает гликолиз, 2 — цикл Кребса и 34 — дыхательная цепь). Как видно, в аэробных условиях количе­ство энергии, образующейся в виде АТФ, в 19 раз больше, чем при анаэробном брожении. Поэтому с энергетической точки зрения анаэробное дыхание по сравнению с аэробным считается малоэф­фективным.