
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Безпека праці в Україні
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •8. Ефективність функціональної структури суоп
- •9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •14.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •16.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •17. Контроль стану умов праці
- •18.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •19.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •20.Запобігання дій електричного струму на людину
- •21. Це 24 и 22 питання разом
- •22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •30. Страхування від нещасного випадку
- •31.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •36. Аналіз виробничого травматизму
- •37. Гарантії прав на охорону праці (тут – описово. Детальніше дууже багато інфи – краще її почитайте – реферат додаю в листі)
- •38. Система управління охороною праці
- •39. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •40. Організація безпечної роботи електроустановок
- •41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •Оздоровлення повітряного середовища
- •Захист від шуму у виробничому середовищі
- •Захист від вібрації
- •54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •55. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •56. Захист від іонізуючих випромінювань
- •57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •64. Евакуація людей з будівлі
- •65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.
- •66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •68. Протипожежні перешкоди
- •4.3. Протипожежні перешкоди
- •69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів
- •71. (83) Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •72. (84) Державний пожежний нагляд
- •73. (86) Пожежна техніка
- •74.Пожежогасіння
- •74. (87) Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •75. (89) Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •76.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •77.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •88. Противопожарне водопостачання
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
8. Ефективність функціональної структури суоп
Значне місце в СУОП належить системі контролю результативності її дії. Ця система залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих може передбачати: адміністративно-громадський контроль, оперативний контроль з боку керівників робіт та інших посадових осіб, внутрішній аудит охорони праці, контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.
Система контролю повинна забезпечити:
ідентифікацію та реєстрацію аварій, нещасних випадків та професійних захворювань (для більш повної інформації бажано реєструвати всі, навіть незначні аварії, нещасні випадки, що не призвели до втрати працездатності, -- мікротравми);
додержання працюючими вимог нормативно-правових актів;
своєчасність проведення періодичних медичних оглядів, навчання та інструктажів з охорони праці;
визначення обсягів шкідливих виробничих факторів;
проведення необхідних якісних та кількісних оцінок стану умов та безпеки праці;
проведення ідентифікації, діагностики, оглядів, випробувань об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
За різних методів і встановленої періодичності контролю система повинна передбачати безпосередню участь роботодавця в аналізі функціонування СУОП і прийнятті управлінських рішень. Це забезпечить можливість коригувальних та запобіжних дій.
9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
(Витяги з Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій)
Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
Аварія - раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров'я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства та/або за його межами.
Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.
Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розроблюється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства за узгодженням із територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці, Держпожнагляду й з територіальними органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС).
Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.
На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.
На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.
На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.
ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об'єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.
Обов'язки щодо розробки і впровадження ПЛАС та відповідальність за його якість покладаються на власника (керівника) підприємства (об'єкта).
Територіальні управління Держнаглядохоронпраці й територіальні органи МНС контролюють розробку та впровадження ПЛАС на підприємстві (об'єкті).
ПЛАС грунтується:
на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;
на постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;
на оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;
на аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.
При розробці ПЛАС потрібно враховувати реальні можливості і ресурси підприємства, накопичений персоналом підприємства і спецпідрозділів досвід дій під час аварійних ситуацій та аварій, для забезпечення уяви щодо потрібних додаткових навичок та ресурсів.
Посадові особи, на яких цим Положенням та іншими діючими нормативно-правовими актами покладаються обов'язки щодо розробки та впровадження ПЛАС, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:
збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.