
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Безпека праці в Україні
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •8. Ефективність функціональної структури суоп
- •9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •14.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •16.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •17. Контроль стану умов праці
- •18.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •19.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •20.Запобігання дій електричного струму на людину
- •21. Це 24 и 22 питання разом
- •22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •30. Страхування від нещасного випадку
- •31.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •36. Аналіз виробничого травматизму
- •37. Гарантії прав на охорону праці (тут – описово. Детальніше дууже багато інфи – краще її почитайте – реферат додаю в листі)
- •38. Система управління охороною праці
- •39. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •40. Організація безпечної роботи електроустановок
- •41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •Оздоровлення повітряного середовища
- •Захист від шуму у виробничому середовищі
- •Захист від вібрації
- •54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •55. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •56. Захист від іонізуючих випромінювань
- •57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •64. Евакуація людей з будівлі
- •65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.
- •66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •68. Протипожежні перешкоди
- •4.3. Протипожежні перешкоди
- •69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів
- •71. (83) Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •72. (84) Державний пожежний нагляд
- •73. (86) Пожежна техніка
- •74.Пожежогасіння
- •74. (87) Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •75. (89) Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •76.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •77.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •88. Противопожарне водопостачання
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Розробка системи управління охороною праці (суоп)
Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:
організацію і координацію робіт (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);
облік, аналіз та оцінка ризиків;
планування показників стану умов та безпеки праці;
контроль планових показників та аудит всієї системи;
коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;
заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:
професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників;
навчання та пропаганда з охорони праці;
безпека обладнання;
безпека виробничих процесів;
безпека будівель та споруд;
забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;
наявність засобів індивідуального захисту (313);
оптимальні режими праці та відпочинку;
лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;
санітарно-побутове обслуговування.
Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов’язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень.
При створенні СУОП необхідно:
• визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;
• виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;
• визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;
• розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.
7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
Система управління охороною праці (СУОП) на підприємстві — це сукупність взаємопов’язаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і управлінських рішень, спрямованих на запобігання аваріям, нещасним випадкам, професійним захворюванням, а також засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
При створенні СУОП необхідно:
визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;
виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об'єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;
визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;
розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.
Очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях -- керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах.
СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:
організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);
облік, аналіз та оцінка ризиків;
планування показників стану умов та безпеки праці;
контроль планових показників та аудит всієї системи;
коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;
заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:
професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних показників;
навчання та пропаганда з охорони праці;
безпека обладнання;
безпека виробничих процесів;
безпека будівель та споруд;
забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;
наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);
оптимальні режими праці та відпочинку;
лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;
санітарно-побутове обслуговування.