
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •Безпека праці в Україні
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •8. Ефективність функціональної структури суоп
- •9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •14.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •16.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •17. Контроль стану умов праці
- •18.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •19.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •20.Запобігання дій електричного струму на людину
- •21. Це 24 и 22 питання разом
- •22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •30. Страхування від нещасного випадку
- •31.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •36. Аналіз виробничого травматизму
- •37. Гарантії прав на охорону праці (тут – описово. Детальніше дууже багато інфи – краще її почитайте – реферат додаю в листі)
- •38. Система управління охороною праці
- •39. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •40. Організація безпечної роботи електроустановок
- •41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •Оздоровлення повітряного середовища
- •Захист від шуму у виробничому середовищі
- •Захист від вібрації
- •54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •55. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •56. Захист від іонізуючих випромінювань
- •57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •62. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •64. Евакуація людей з будівлі
- •65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.
- •66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •68. Протипожежні перешкоди
- •4.3. Протипожежні перешкоди
- •69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів
- •71. (83) Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •72. (84) Державний пожежний нагляд
- •73. (86) Пожежна техніка
- •74.Пожежогасіння
- •74. (87) Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •75. (89) Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •76.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •77.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
- •Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •88. Противопожарне водопостачання
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Безпека праці в Україні
Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексне розв’язання завдань з охорони праці, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Одним з резервів підвищення ефективності виробництва є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують високу продуктивність праці. Доведено, що висока продуктивність праці може бути досягнута тільки в умовах, коли забезпечена її безпека.
Починаючи з 1994 року в Україні розроблюються Національні, галузеві, регіональні та виробничі програми покращання стану умов і безпеки праці на виробництві, в ході реалізації яких було закладені основи для удосконалення державної системи управління охороною праці, впровадження економічних методів управління, вирішення питань організаційного, наукового і нормативно-правового забезпечення робіт у сфері охорони праці. Розроблено засоби захисту працюючих, які раніше не випускались в Україні; створено ряд засобів, що контролюють стан умов праці, небезпечні та аварійні ситуації; створено єдину автоматизовану інформаційну систему охорони праці тощо.
Законодавство України про охорону праці – це система взаємозв’язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі охорони праці. Воно складається з Кодексу законів про працю України, Законів України «Про охорону праці», , «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону здоров'я», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про пожежну безпеку», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших.
Охорона праці в Україні — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.
Залежно від спрямування вирішуваних завдань всі ланки СУОП можна розділити на дві групи:
ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;
ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеччення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.
До першої групи належать органи державної законодавчої ініціативи та органи державного управління охороною праці:
– Верховна Рада України;
– Кабінет Міністрів України;
– Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України);
– міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
– Фонд соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань;
– місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування.
СУОП в умовах конкретної організації, на конкретному об'єкті завжди є багаторівневою системою управління, у якій верхнім рівнем є державне управління, а нижнім – управління охороною праці на конкретному об'єкті. Як проміжні рівні управління можуть виступати відомче, регіональне управління, а також управління в об'єднанні, тресті тощо.
Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляд, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).