Література:

1. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / Под ред. И.А. Полищука, А.Е. Видренко. – К.: Здоров’я, 1992. – С. 20, 73.

2. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – К.: Здоров’я, 1986. – С. 72-74.

3. Методики психодиагностики в спорте / Под ред. Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахотченко В.А., Серов Л.К. – М.: Просвещение, 1990. – С. 184-185.

4. Вивчення провідних мотивів навчання

Дослідження проводиться з усіма учнями класу.

Кожен учень повинен прочитати всі запропоновані відповіді на питання «Чому саме я так навчаюсь?» і оцінити відповіді таким чином:

«2» бала – відповіді, які мають найбільше значення;

«1» бал – відповіді, які мають менше значення;

«0» балів – відповіді, які не мають ніякого значення.

Відповіді:

1. Намагаюсь уникнути покарання.

2. Хочу мати знання, щоб приносити користь людям.

3. Люблю розмірковувати, пізнавати невідоме, розв’язувати дуже важкі задачі.

4. Готуюсь до майбутньої професії.

5. Хочу бути серед кращих учнів.

6. Не хочу щоб у товаришів склалася погана думка про мене.

7. Взагалі, мені подобається навчатись, кожен день пізнавати щось нове.

8. Подобається, коли тебе вчитель оцінює високо.

9. Звик виконувати будь-яку роботу як можна краще.

10. Відчуваю радість від того, що подолав труднощі.

11. Хочу бути культурною людиною: багато знати і вміти.

12. Хочу виділятися серед товаришів.

Отримані результати заносяться до таблиці:

Оцінка учня за успішністю	Середня оцінка навчальної діяльності за мотивами (бали)
	соціа­льні мотиви	сприят­ливий мотив	мотиви престижу	уникнення неприєм­ностей	ділова мотивація	інте­рес до змісту
№ питань	2, 12	10, 11	5, 8	1, 6	4, 9	3, 7
сильний
середній
слабкий

Отримані при дослідженні мотиви слід поділити за змістом на групи, знайти % загальної кількості мотивів в кожній групі, а також по класу в цілому.

4. Складання психолого-педагогічної характеристики учня

Прогнозування та управління процесом розвитку особистості не буде успішним без глибокого знання психологічних особливостей учня, вивчення їх у процесі навчальної діяльності, взаємовідносин із товаришами, вчителем. Уміння вивчати учнів є однією з важливих ознак педагогічної майстерності. Тому задачею студента-практиканта є оволодіння методом наукового спостереження за учнем.

Якісний матеріал спостереження можу бути отриманий лише у тому випадку, коли спостереження буде проводитися за визначеною схемою або спеціально розробленою програмою. У програмі зазначається, де буде проводитись спостереження, за якими діями конкретно, в яких ситуаціях та в який час. Чітко визначається мета спостереження.

Орієнтовна програма спостереження за учнем на перерві:

1. З ким учень спілкується.

2. Форми спілкування.

3. На якому ґрунті відбувається спілкування (пізнавальні інтереси, гра, спільність емоційних станів тощо).

4. Частота спілкування.

5. Стійкість спілкування (епізодичне, тривале, випадкове).

6. Характер спілкування (лідер, прагне лідерства, на рівних тощо).

7. Загальний тон спілкування.

8. Які почуття проявляються під час спілкування (задоволення, радість, роздратованість, неприязнь, страх та ін.).

9. Риси характеру, що проявляються в поведінці.

Орієнтовна програма спостереження за учнем на уроці:

1. Наявність пізнавальних інтересів.

2. Як швидко включається в роботу.

3. Дисципліна на уроці.

4. Загальна пізнавальна активність.

5. Характер взаємодії з іншими учнями.

6. Характер взаємодії з вчителем.

7. Емоційні стани, реакції.

8. Особливості пізнавальної сфери, що проявляються на уроці:

• особливості уваги (стійкість, відволікання, розподіл, переключення, коливання, види уваги, що переважають на різних етапах уроку);

• особливості сприймання (усвідомленість, точність, емоційність, спостережливість);

• особливості пам’яті (продуктивність, перевага певного виду пам’яті, швидкість відтворення, точність, використання мнемічних прийомів, усвідомленість та якість запам’ятовування);

• особливості мислення (самостійність, творчість, гнучкість, критичність, послідовність та доведеність відповідей, прояви любознавства);

• особливості уяви (багатство, яскравість образів, новизна).

9. Особливості мовлення (культура письмового та усного мовлення, виразність, змістовність, чіткість, точність, зв’язність та послідовність; рівень розвитку діалогічного та монологічного мовлення тощо).

10. Риси особистості, що проявляються в учбовій діяльності.

Результати спостережень фіксуються у щоденнику студента-практиканта. Відображуються не тільки факти, що спостерігаються, але і умови, обставини, в яких ці факти відбуваються. Зауважимо, що спостерігати і точно фіксувати необхідно саме психологічні факти (дії, висловлювання, вчинки, мімічні та пантомімічні ознаки тощо), а не висновки. Щоб зафіксувати саме факт, а не висновок необхідно поставити питання: “Чому я вважаю, що учень, наприклад, уважний, недисциплінований…?”

Орієнтовна схема запису фактів спостереження у щоденнику:

Мета, дата, місце та умови спостереження	Зміст спостереження (психологічні факти)	Інтерпретація (психологічний зміст та педагогічна оцінка)