2.Визначте основні риси сучасної цивілізації.

Цивілізація-людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Сучасну цивілізацію за критерієм розвитку науки можна поділити на доіндуст-ріальну, індустріальну та постіндустріальну.

Доіндустріальна (привалює аграрне виробництво):

Для неї характерним є атмосфера наукових та технічних відкриттів, але винахо­ди не отримували масового розповсюдження. Оскільки потребам, що існували на той час цілком відповідав досягнутий рівень продуктивності праці.

Індустріальна (привалює машинне виробництво):

Пов'язана з розвитком промислової революції та економічним зростанням. В ос­нову розвитку індустріальної цивілізації покладено розвиток вугільної промисловості, яка стимулювала піднесення інших галузей виробництва.

Постіндустріальна - інформаційне суспільство або суспільство знань (цінністю є інформація та інноваційні технології):Властивим є автоматизація виробництва, що засновано на мікроелектроніці й інформатиці, новітніх інтелектуальних технологіях, комп'ютерних системах. Постін­дустріальна цивілізація охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, збільшує час професійної підготовки та навчання, висуваються вимоги мобільності відносно умов та характеру праці, що постійно змінюються.

Проблема вільного часу - це проблема розвитку духовності цивілізації.

Основні ознаки:внутрішні-процесуальні(рівень розвитку основних системоутворюючих сфер суспільства) та функціональні(спосіб засвоєння матеріальних і духовних ціностей; ступень самоідентифікації і самореалізації), зовнішні- рівні і форми існування системи комунікацій(форми відносин, взаємодії, співробітництва, інтеграції)

Білет21

1.Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій.

Історичні типи цивілізації

З розвитком філософської думки поняття "цивілізація" набувало різного значення. Так, у ХГХ-ХХ ст. були поширені такі тлумачення цього терміна:

• Л.Морган «Цивілізація як ступінь історичного розвитку людства, що слідує за варварством»

• Шпенглер «Цивілізація як стадія занепаду локальних культур»

• Тойнбі «Цивілізація як синонім культури»

• Данилевський «Цивілізація як пік розвитку культури»

• Сорокін «Цивілізація як певний ступінь розвитку культури окремих народів і регіонів»

Культура - більш давнє поняття, адже культурна діяльність починається з формування людини, суспільства. Цивілізація -. більш пізнє явище, це активне і функціональне вираження смислу, при­значення культури, її буття. У цьому розумінні цивілізація становить соціокультурне утворення.

Історичні типи цивілізації:

• Критерії національної цивілізації: китайська, індійська,єгипетська, грецька, російська, українська, білоруська, японська та інші цивілізації;

• Критерій майбутнього у розвитку сучасноголюдства: gостіндустріальна, інформаційна, комуністична цивілізації;

• Критерій історичних умов виникнення, географічного положення, специфіки традицій народів: західна, східна, арабська, латиноамериканська, африканська,європейська тощо

• Критерій розподілу народів за релігійно-конфесійною приналежністю: християнська, мусульманська, буддійська;

• Критерій рівня розвитку техніки: доіндустріальна, індустріальна, пості ндустріальна, технотронна, інформаційна.

У прийдешньому світі не може буде єдиної універсальної цивілізації, а будуть різні, і кожна з них має свою цінність і право на існування. XXI століття формується під впливом взаємодії існуючих цивілізацій.

Цінності цивілізаційного підходу до розвитку суспільства:

Цей підхід:

• дозволяє глибше зрозуміти генезис, характерні риси і тенденції різних соціально-етнічних спільнот людей;

• розкриває сутність історичного шляху людства, який постає не як однолінійний та неухильно поступальний рух єдиного суб'єкта-людського суспільства загалом, а як сукупність самобутніх історичних організмів;

• відкриває можливість з'ясувати роль неекономічних явищ у розвитку цивілізації, ви­значити техніко-технологічний базис держави, географічні рівні та ін.;

• допомагає збагатити наші уявлення про соціально-психологічний образ конкретного суспільства, менталітет його народу;

• дозволяє розглядати історичний процес у тому контексті, шо кожна цивілізація в про­цесі самовизначення і самоствердження відкрила для себе заново і збагатила своїм змістом розвиток сучасної цивілізації, подолала гострі протиріччя у її життєдіяль­ності.

Сучасна цивілізація: її основні ознаки та протиріччя

Сучасну цивілізацію за критерієм розвитку науки можна поділити на доіндуст-ріальну, індустріальну та постіндустріальну.

Доіндустріальна (привалює аграрне виробництво):

Для неї характерним є атмосфера наукових та технічних відкриттів, але винахо­ди не отримували масового розповсюдження. Оскільки потребам, що існували на той час цілком відповідав досягнутий рівень продуктивності праці.

Індустріальна (привалює машинне виробництво):

Пов'язана з розвитком промислової революції та економічним зростанням. В ос­нову розвитку індустріальної цивілізації покладено розвиток вугільної промисловості, яка стимулювала піднесення інших галузей виробництва.

Постіндустріальна - інформаційне суспільство або суспільство знань (цінністю є інформація та інноваційні технології):

Властивим є автоматизація виробництва, що засновано на мікроелектроніці й інформатиці, новітніх інтелектуальних технологіях, комп'ютерних системах. Постін­дустріальна цивілізація охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, збільшує час професійної підготовки та навчання, висуваються вимоги мобільності відносно умов та характеру праці, що постійно змінюються.

Проблема вільного часу - це проблема розвитку духовності цивілізації.

2.Сформулюйте основні функції філософії.

Основним питанням ф. як особли-вої науки є проблема відношення мислення до буття, свідомості до ма-терії.

Основне питання ф. дає можливість правильно орієнтуватись в історико-філ. процесі, визначати сутність будь-якої філ.системи. Основне питання ф. підкреслює, що всі явища світу умов-но поділяєються на дві основні сфери – матеріальну і духовну. Вони утво-рюють єдність, якою характеризуєть-ся усе, що існує в світі.Основні функції філософії: світоглядна; гносеологічна; методологічна; логічна; критична; практично-перетворювальна та ін.

Ф. сприяє розвитку самосвідомості людини, розумінню місця і ролі наукових відкриттів у системі загального розвитку людської к-ри, дає тим самим масштаб для їх оцінки та зв’язку окремих ланок знання в єдності світогляду.

Функції:

1. Світоглядна ф-я. (сприяє формуванню цілісної картини світу, уявлень про будову світу, місця людини в ньому)

2. Методологічна ф-я (виробляє основні методи пізнання довколишнього світу (дійсності)

3. Гносеологічна ф-я (має на меті правильне й істинне пізнання навколишньої дійсності, механізми істинного пізнання)

4. Аксіологічна ф-я (ціннісна) дає можливість адекватно оцінювати предмети, явища й процеси об’єктивної дійсності з погляду цінностей (етичних, естетичних, соціальних тощо) конкретного історичного періоду.

5. Критична ф-я (спрямована на критику різноманітних систем знань про світ, пошуки нових істин через розв’язання суперечностей між тим, що вже пізнане, й тим, що ще не пізнане.

6. Виховна, гуманітарна ф-я (сприяє генеруванню гуманістичних цінностей та ідеалів сучасної цивілізації, створенню соціальних умов для їх реалізації на рівні окремої особи, розвитку гуманітарної культури, допомога окремій людині знайти себе)