3.12.1 Питання для самоконтролю та підготовки

1. Призначення гальмівної системи, характерні режими гальмування.

2. Види гальмівних систем.

3. Вимоги до гальмівної системи.

4. Основи розрахунку стоянкової гальмової системи;

5. Гальмові приводи, їх призначення, класифікація, порівняльна оцінка.

6. Визначення передавальних чисел гальмових приводів.

7. Призначення підсилювачів гальмівних приводів.

8. Класифікація, особливості робочого процесу.

3.13 Гальмівні механізми

Аналіз конструкцій барабанних і дискових гальмівних механізмів. Вимоги до гальмівних приводів і застосування. Оцінка схем і аналіз властивостей двоконтурних гідравлічних гальмівних приводів. Схеми включення вакумного і пневматичного підсилювачів. Робочий процес вакумних підсилювачів з діафрагменним і пружнореактивним слідкуючими пристроями. Аналіз конструкцій апаратів гідравлічного гальмівного приводу. Порівняльна оцінка однопровідного і двопровідного пневматичних приводів автопоїзда.

Література: [2.1, с.378 - 418; 2.3; 2.4]

Гальмівні механізми необхідні для зменшення швидкості, руху АТЗ і утримання його на місці. У залежності від конструкції обертових робочих деталей гальмівні механізми діляться на барабанні і дискові.

Класифікація механізмів

Класифікують мехпнізми за наступними ознаками:

1) по кількості і розміщенню гальмових механізмів. Ви знаєте, що , як правило, гальмівні механізми можуть розміщуватися на всіх колесах автомобіля. Значно рідше на всіх осях автомобіля і в двовісних тихохідних автомобілях - на задній осі, на деяких моделях спортивних автомобілів - на передній, в тривісних - на двох задніх осях;

2) по конструкції. В групі гальм з механічним тертям більше поширені гальми колодкового типу з розміщенням колодок всередині барабана. Менше розповсюджені гальмівні механізми дискового типу. Вони в наш час знаходять все більше застосування на легкових автомобілях,

Стрічкові гальмівні механізми застосовуються впланітарних коробках передач, а також іноді для стоянкових гальмівних механізмів, які розміщені на карданному валі.

Класифікація гальмівних приводів

Дану класифікацію проводять по типу приводу, джерелу енергії, що застосовується для гальмування, способу передачі роботи від командного органу (педаль, важелі) до ланцюгових механізмів, мірі автоматичності.

Для більшості вантажних АТЗ і автобусів з повною масою до 4т, а також для деяких моделей легкових АТЗ з повною масою до 1,5т застосовують, як правило, гідравлічні приводи, які приводяться в дію мускульною силою водія (привід прямої дії).

На вантажних автомобілях середньої і великої вантажопід'ємності і автобусів з повною масою більше 5т, а також для легкових з повною масою більше 1,5т в гальмівний привід включають підсилювач, який "допомагає" водієві збільшити силу, що прикладено до педалі в (3-5) раз.

Дискові і колодко-дискові гальми

Дискові і колодко-дискові гальми знаходять застосування, як робочі на колесах легкових автомобілів, в меншій мірі на вантажних. В якості стоянкових застосовуються колодко-дискові гальми відкритого типу з диском, що обертається.

Дискові гальми в порівнянні з колодковими мають наступні переваги:

1) менша вага;

2) малі зазори між дисками і колодками у виключеному стані (0,05…0,1)мм, що дозволяє значно зменшити час спрацювання і збільшити передавальне число приводу;

3) добрий тепловідвід від пар тертя при дискові, що обертається;

4) зрівноваженість осьових сил, що діють на диск;

5) рівномірний розподіл питомого тиску по поверхні пар тертя.

Недоліки:

1) недостатня захищеність від забруднення пар тертя;

2) підвищена величина питомого тиску;

3) більший знос накладок (2 - 3) рази в порівнянні з барабанними.

Величина гальмівного моменту М_т визначається за формулою

, (3.13)

де Р - розтискне зусилля на колодках, (Н);

μ - коефіцієнт тертя накладки по диску;

r_ср - середній радіус колодки, (м).

Величину розтискної сили визначають: ,

де Р₀ - тиск рідини в системі, (Па); d_у - діаметр гальмівного циліндра, (м).

Застосування Шьмівних приводів

Механічні-приводи застосовуються, як правило, для ручних стоянкових гальм. У конструкції механічних приводів потрібно застосовувати такі матеріали, які добре працювали б на розтяг і мали більш високий коефіцієнт жорсткості.

Гідравлічні приводи

Тиск рідини в гальмівній системі визначається за формулою:

_, (3.14)

де Р_n - сила тиску на педаль, (Па);

i_n - передаточне число педального приводу;

D - діаметр головного гальмівного циліндра, (м).

При аварійному гальмуванні P_n=(7…10) МПа, середній робочий тиск у системі (2…3) МПа.

При однакових діаметрах гальмівних циліндрів (робочих) всіх коліс, для двохвісного АТЗ величина вільного ходу педалі гальма визначається за формулою:

_{, (3.15)}

де d_n i d₃ - діаметри циліндрів передніх і задніх гальм, м;

i - переміщення лівого і правого поршнів гальмівних циліндрів передніх коліс, м;

i - переміщення лівого і правого поршнів гальмівних циліндрів задніх коліс, м;

- величина зазору в педальному приводі, м.

Силове передавальне число гідравлічного гальмівного приводу визначається за формулою

, (3.16)

d₁ i d₂ - діаметр переднього i заднього гальмівного циліндра, м;

D - діаметр головного гальмівного циліндра, м.

Для легкових i_n=(30…40), для легких вантажівок: (50…60).

Підсилювачі гальмівного приводу

Для зменшення сили тиску на педаль гальма широко застосовуються підсилювачі. На легкових і вантажних автомобілях вантажепід'ємністю від 1,5 до 3,0т з гідравлічним і механічним приводом застосовуються підсилювачі вакуумного типу. Вони Можуть бути самостійним вузлом або вмонтовані в головний гальмівний циліндр гідравлічного приводу.