9.Визначити типології політичного лідерства

Складність і багатоманітність суспільно-політ. Розвитку, політ.процесів і політ.діяльності,різноманітнітність індивідуальних властивостей зумовлюють багатоманітністть типів лідерства. З огляду на типи владарювання М.Вебер виділив три основні типи політ.лідерства:

• Традиційне лід.,засноване на вірі як правителів,так і підлеглих в те,що влада є законною, оскільки спирається на авторитет освячених і непорушних традицій і звичаїв,їх наслідування.Цей тип лід. Становить основу існування будь-якої спадкової влади

• Раціонально-легальне (бюрократичне лід.),грунтується на вірі в законність раціонально встановлених правил і процедур обрання лідера і в його ділову компетентність.Його характерними озн. є наявність процедур обрання,відповідність особистості претендента бажаному набору професійних якостей,конкурентність та періодичність змін лідерів

• Хоризматичне лід,що грунтується на ірраціональній вірі в надзвичайні,надприродні,недоступні для інших богоявлені якості правителя,які надають йому можливість і неформальне право підкоряти собі маси.Характерезується режимом необмеженої влади лідера,яка грунтується на ідеї служіння мас інтересам суспільства і держави,уособлених персоною лідера;повною особистою віданістю і довірою,викликаними наявністю у лідера якостей пророка,вождя.

Для більш детального аналізу проблем типології лід,в сучасній політичній науці застосовуються такі критерії:функції та роль лідера в суспільстві,стиль та методи діял.,ціннісні орієнтації,характер участі лідерів в організації політ.влади.

Згідно класифікації М.Хермана лідери паділяються на:

• Лідер-прапороносець-відрізняється власним баченням дійсності,має власну мету,веде за собою людей,визначає характер політ.діял.

• Лідер-комівояжер-смисл своєї діял. Вбачає у вираженні і задоволенні інтересів своїх послідовників

• Лідер-пожежник-його діял.це ланцюг реакцій на постійні зміни умов,ситуацій.

• Лідер-маріонетка-ним керують його послідовники

Згідно класифікації Р.Такера виділяють лідерів:

• реальних - лідери-герої,реформатори

• менеджерів-майже не впливають на хід подій.

10. Сформулюйте правила політичного мистецтва, необхідні для створення сильної держави, викладені в праці н.Макіавелі «Державець».

Автора праці «Державець» традиційно звинувачують у безпідставних обурливих наклепах не тільки на державців, а й на політику як таку. Макіавеллі наважився описати дійсну поведінку людей при владі, а не те, як вони повинні поводитися. І вже зовсім не те, як самі політики інтерпретують свої наміри та дії. Успіх для політика - то не що інше, як досягнення поставленої перед собою мети, не важливо, гарна вона чи погана, за словами Макіавеллі.

«…поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці, якщо це стає йому невигідним або якщо щезли ті причини, що примусили його дати слово. Якби люди були чесними, це була б погана порада. Але всі вони схильні до зла, схильні свідомо чи несвідомо перейти на бік тих, хто заслуговує не похвали, а осуду. Тому правитель не зобов'язаний бути вірним людям». «Марно йти до політичної мети, використовуючи такі засоби, що приречені на невдачу. Без огляду на те, яка мета обрана – добра чи зла. Це справедливо як для святих політиків, так і для грішних. Адже святий, як і грішник, прагне успіху».

«Для досягнення політичної мети завжди потрібна сила. Якщо якась сторона перемагає, то це означає, що вона має більше сили, а не більше права».