2) Побутові

- приміщення персоналу

- гардероб персоналу ( жіночий, чоловічий, загальний)

- гардероб офіціантів (ж, ч, заг)

- кімната перевдягання персоналу

- білизняна (комора чистої білизни)

- комора використаної білизни

- гладильна

- комора (приміщення) прибирального реманенту

- душові кімнати (кабіни)

- санвузол персоналу (прибиральня)

- кімната (кабіна) особистої гігієни жінки

- медпункт (медсанчастина)

- сауна чи лазня

- гардероб верхнього одягу

- санпропускник

- кімната (кабінет) емоційного розвантаження

- інші.

Завдання 3. Склад і особливості проектування приміщень поверхового обслуговування в готелях.

Приміщення для побутового обслуговування на поверсі знаходяться окремо від інших приміщень. Поверхове обслуговування мешканців готелю включає надання таких побутових послуг: ремонт і прасування одягу; чищення взуття; термінове прання і хімчистка одягу; подавання:сніданків, обідів і вечерь у номер тощо.

До складу приміщень побутового обслуговування на поверсі входить блок приміщень, що надають побутові послуги мешканцям готелю, приміщення обслуговуючого персоналу, приміщення для чистої і окремо для брудної білизни та приміщення для прибирального інвентаря.

До блоку обслуговуючих приміщень включаються санвузол і сміттєпровід. Усі ці приміщення можуть знаходитись окремо або в єдиному блоці. Як правило, окремо від усіх знаходиться приміщення обслуговуючого персоналу, яке у таких випадках розміщується неподалік від поверхового холу. Інші обслуговуючі приміщення розміщуються поруч із вантажно-пасажирським ліфтом і зблоковані єдиним блоком.

У готелях 5-,4-,3-зіркових у комплексі обслуговуючих приміщень передбачається сервізна з вантажним ліфтом, що забезпечує подачу страв із ресторану в номери.

Приміщення для обслуговуючого персоналу обладнується робочим столом, стільцями, диваном, вбудованою або окремою шафою, холодильником, телефоном, системою зв'язку з номерами і вестибюльними службами.

У разі суміщення його з приміщеннями для чистої білизни, додатково розміщуються стелажі для білизни площею не менш як 5 кв.м на 3 0 номерів.

Окремо приміщення для чистої білизни може бути оснащене шахтопідйомником або розміщуватись поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі.

Приміщення для брудної білизни передбачається площиною до 8 кв.м і обладнується стелажами або оцинкованим ларем і білизнопроводом з приймальними клапанами для спуску брудної білизни.

Приміщення для ремонтування і прасування одягу має вільний доступ і обладнується столами, дошками для прасування, раковиною для миття рук, стойкою для розвішування одягу.

Завдання 4.

Що є вихідними матеріалами для проектування підприємств готельного господарства?

1. техніко-економічні розрахунки (ТЕР). ????

2. договір на проведення проектних робіт.

3. робоча документація (РД).

4. пояснювальна записка і графічні матеріали.

Мінімальна ширина виробничих коридорів ресторану на 300 місць становить: 1,8 м

Завдання 5.

Визначити денну кількість споживачів ресторану на 80 місць, режим роботи - з 12.00 до 24.00 і який розміщений у центрі великого міста.

Години роботи, год.	Тривалість відвідування, хв.	Оборотність місця за годину, раз.	Заповненість зали, частка одиниці	Кількість відвідувачів, чол.
1	2	3=60/2	4	5=3*4*80
12.00-13.00	30	2,0	0,1	16
13.00-14.00	30	2,0	0,1	16
14.00-15.00	30	2,0	0,3	48
15.00-16.00	40	1,5	0,3	36
16.00-17.00	40	1,5	0,2	24
17.00-18.00	40	1,5	0,3	36
18.00-19.00	100	0,6	0,5	24
19.00-20.00	100	0,6	0,7	34
20.00-21.00	120	0,5	0,9	36
21.00-22.00	120	0,5	0,9	36
22.00-23.00	100	0,6	0,8	39
23.00-24.00	60	1,0	0,6	48
Всього відвідувачів за день				393
Денна оборотність, разів				4,91

№9

Завдання 1. Норма оснащення двумісних номерів *** готелю.

Ліжко: ширина 0,9 - 2 м (одне двомісне або 2 одномісні).

Світло: Перша світлова зона - коридор - повинна висвітлюватися яскраво, тобто стельовим освітленням, тому що тут знаходиться дзеркало і шафа з основним одягом. Друга зона - санвузол: зазвичай висвітлюється зі стелі й іноді, в міру необхідності, над або по периметру дзеркала. Третя зона - безпосередньо кімната. Прикроватну територію прийнято висвітлювати за допомогою бра, сьогодні вони часто представлені двома світильниками - стаціонарним і гнучким (галоген) для читання, - що, звичайно, коштує дорожче, тому в основному вони встановлюються в студіях та люксах. Друга зона кімнати - біля столу, освітлювана зазвичай настільною лампою. За нормами в номері має бути ще одне джерело світла - сьогодні модні торшери, що створюють атмосферу затишку.

Текстиль: У різних компаніях - різні терміни поновлення текстилю. В 3-зіркових готелях – рідше 1 разу на рік, а взагалі це прийнято робити в міру зносу, що відноситься до всього готельного текстилю - від штор до постільної білизни. Тобто все залежить від завантаженості готелю, від активності клієнтів, від коштів, що витрачаються на прання. У середньому білизна змінюється один раз на три дні (3-зіркові готелі).

Гігієна: У кожному номері є мило, яке повинне оновлюватись щодня.

Площа: однокімнатний двохмісний номер14 м2 ( для 3 зірок).

Присутність одного санвузла з душовою кабіною/ванною, фен (за особливостями готелю), телевізор, міні-бар, стіл зі стільцями.

Завдання 2. Класифікація технічних приміщень у закладах ресторанного господарства.

1) спільного обслуговування

- електрощитова

- теплопункт (бойлерна)

- машинне відділення ліфта

- майстерня (електромеханічна, сантехнічна..)

- радіовузол

2) власного обслуговування

- витяжна вентиляційна камера (ВВК)

- припливна вентиляційна камера (ПВК)

- машинне відділення охолоджувальних (холодильних) камер

- насосна, каналізаційна, водопровідна

- інші.

Завдання 3. Склад і вимоги до проектування приймально-вестибюльної групи приміщень в готелі.

У планувальній та функціональній організації готелю приміщення вестибюльної групи розташовані на першому поверсі й прилягають безпосередньо до головного входу. Ці приміщення — основні в організації готелю, презентують його, формують перші візуальні враження клієнтів про заклад розміщення. Тому під час проектування готелів плануванню вестибюля, розміщенню в ньому обладнання й організації служб, художньо-естетичному оформленню необхідно надавати особливої уваги.

У вестибюлі є основні приміщення, призначені для обслуговування гостей. Тут відбувається організація основного технологічного процесу — переміщення гостей, відвідувачів, багажу й організація прийому, торгове, побутове, екскурсійне обслуговування, надання банківських послуг, поштового, телефонного зв'язку, відпочинок, очікування під час оформлення документів тощо.

Поліфункціональність приміщень вестибюльної групи спричиняє необхідність організації різних діючих зон: відкритого простору; вестибюля; роботи; торгової; обслуговування; відпочинку (очікування).

Розміщення та взаємозв'язок функціональних зон вестибюля вимагає різних типів планування приміщень. Структуру та розміри функціональних зон визначають рівнем комфорту, місткості, спеціалізації закладу розміщення. За сучасними нормами, в структурі приміщень приймально-вестибюльної групи необхідно передбачити медпункт та ізолятор. Площа вестибюля, згідно зі сучасними стандартами, наприклад, у туристичних готелях, повинна становити 0,8—0,9 м2 на місце, площа приміщень прийому гостей у готелях високого рівня комфорту — 55—70 м2.

Найінтенсивніший рух гостей у відкритій зоні вестибюля здійснюють через її центральну частину між зонами входу (виходу) в готель і зоною вертикальних комунікацій (хол сходової та ліфтової зони). Безперешкодне переміщення гостей від головного входу до ліфта і сходів передбачає їхнє протилежне або кутове розміщення.

Зона рецепції у вестибюлі виконана у формі стійки, за нею — робоче місце чергового адміністратора, який обліковує зайняті номери, попередні замовлення; касир — забезпечує розрахунок клієнтів за послуги; портьє — обліковує ключі, видає кореспонденцію та ін. Одночасно персонал рецепції контролює рух гостей, відвідувачів і працівників готелю. Сучасний технологічний процес прийому та поселення гостей у вестибюлі повинен бути оптимальним для забезпечення комфорту гостей, тому рецепція розташована в проміжній частині, гості рухаються від головного входу до рецепції й далі — до сходової зони чи ліфта. Цей шлях має бути найкоротшим, не перетинатись і не бути зворотним. Рецепція також забезпечує високу візуальну оглядовість входу й інших функціональних зон вестибюля.

Розташування рецепції в системі "головний вхід — рецепція — вертикальні комунікації" може бути:

— одностороннім (зі сторони головного входу);

• двостороннім (із боку вертикальних комунікацій);

— тристороннім (між головним входом і вертикальними комунікаціями). Останній варіант найраціональніший у забезпеченні комфортного обслуговування гостей.

Планувальну організацію вертикальних комунікацій у готелях, кількість ліфтів, сходових холів, їх розміри визначають рівнем комфорту, кількістю поверхів і місць.

Ліфти та сходові холи можуть розміщуватись суміщено або роздільно.

Необхідний компонент у функціональній структурі вестибюля — зона відпочинку (очікування). Вона забезпечує короткотермінове перебування гостей до поселення, від'їзду або в процесі проживання, тут можуть відбуватись зустрічі гостей і відвідувачів готелю. Зона повинна мати м'які меблі, журнальний столик, рекламні матеріали готелю.

Під час планування зони відпочинку необхідно зауважувати низку важливих чинників: у рекреаційній зоні не повинні перетинатись людські потоки, вона розташована вздовж зовнішньої стіни біля вікон, що забезпечує високу сонячну інсоляцію й оглядовість території, прилеглої до споруди готелю; зона відпочинку має розташовуватись поряд з рецепцією.

Готелі високого рівня комфорту та значної місткості передбачають у структурі приміщень вестибюльної групи бюро обслуговування (сервіс-бюро). Його функції пов'язані з наданням різної інформації, організації екскурсій, замовлення місць у закладах культурно-розважального профілю, транспорті та ін. Планувальна організація цієї ланки залежить від розміщення рецепції та форми організації технологічного процесу, прийнятої у готелі. За роздільної форми організації технологічного процесу бюро обслуговування функціонує в окремій зоні на першому або другому поверсі, а за організації єдиного технологічного процесу — безпосередньо біля рецепції.

До вестибюльної групи приміщень належать: торгові пункти; пункти поштового та телефонно-телеграфного зв'язку; гардероб; перукарня; бар; камера зберігання; приміщення для швейцарів і носіїв багажу. Поширене також обладнання кіосків продажу преси, листівок і дрібних дорожніх речей, ювелірних виробів, косметики тощо. Торгова зона найчастіше розміщена навпроти зони відпочинку та поблизу сходово-ліфтових комунікацій.

Гардероб розташований у глибині приміщення вестибюля й обслуговує насамперед відвідувачів ресторанів, барів, казино й інших функціональних закладів готелю, а також гостей. Гардероб має бути зручним, легкопомітним, але не особливо вирізнятись у структурі приміщень вестибюля. Прилеглу до гардероба зону обладнують дзеркалами і забезпечують яскраве освітлення. Площу гардероба визначають згідно з нормою 0,08 м2 на інвентарне місце його місткості.

Камера схову багажу розташована поблизу рецепції, біля входу, в окремому приміщенні. Вона обладнана вікном для прийому та видачі ручного багажу і стелажами у внутрішній частині для його зберігання. Камеру схову використовують головно відвідувачі готелю, а також гості, котрі звільняють номер, але не від'їжджають, і гості, які прибули, але в момент прибуття немає вільного номера.

У великих готельних комплексах передбачені окремі входи для прийому та доставки багажу вантажними ліфтами у певні номери.

Завдання 4.

На плані благоустрою позначають:

а) розміщення закладу, конкурентів, потенційних споживачів

b) вид і тип фасаду будівлі

c) господарський майданчик, вхід для відвідувачів, майданчик для паркування автомобілів.

На якому принципі базується розрахунок механічного устаткування при проектуванні закладів ресторанного господарства?

1. Визначення коефіцієнта використання устаткування

2. Визначення його продуктивності

3. Безперервність і плановість роботи????

4. Поточність устаткування

Завдання 5.

Скласти прогнозовану динаміку завантаженості торгівельної зали кав’ярні на 80 місць.

Припустимо, що кав’ярня працює з 8.00 до 22.00.

Години роботи, год.	Тривалість відвідування, чол.	Оборотність місця за годину, раз.	Заповненість зали, частка одиниці	Кількість відвідувачів, чол..
1	2	3=60/2	4	5=3*4*80
8.00 – 9.00	30	2	0,4	64
9.00 – 10.00	20	3	0,3	72
10.00 – 11.00	20	3	0,1	24
11.00 – 12.00	20	3	0,1	24
12.00-13.00	30	2	0,3	48
13.00-14.00	50	1,2	0,4	38
14.00-15.00	50	1,2	0,4	38
15.00-16.00	30	2	0,2	32
16.00-17.00	30	2	0,2	32
17.00-18.00	40	1,5	0,3	36
18.00-19.00	100	0,6	0,5	24
19.00-20.00	100	0,6	0,7	34
20.00-21.00	120	0,5	0,9	36
21.00-22.00	100	0,6	0,7	34
Всього відвідувачів за день				536
Денна оборотність, разів				6,7