
- •Історія економіки та економічної думки як наука.
- •Періодизація історії економіки та історії економічної думки.
- •Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби.
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізацій в осьовий час.
- •Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- •Господарська діяльність у первісній історії України (Трипільська та Черняхівська культури).
- •Форми рабовласництва у країнах Стародавнього Сходу та Античного світу.
- •Генезис та етапи розвитку феодалізму у Західній Європі.
- •Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види.
- •53. Господарство провідних країн світу на початку хх ст. І у період Першої світової війни.
- •54. Реформи адміністрації ф.Д.Рузвельта («новий курс»), їх підсумки та значення.
- •56. Економічний розвиток провідних країн світу у міжвоєнний період.
- •58. Кейнсіанство: еволюція та ключові постулати.
- •59. Економічні перетворення та реформи у зарубіжних країнах у післявоєнний період (1939-1970 рр.).
- •60. Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст. Концепції нтр.
- •61. План Маршалла та його внесок у відродження післявоєнного господарства країн Західної Європи
- •62. Економічна програма л.Ерхарда у фрн
- •63. Реалізація політики голлізму у Франції.
- •65. Економічні концепції монетаристів.
- •66. Теорія «економіки пропозиції»: сутність та основні постулати.
- •67.Теорія «раціональних очікувань»: сутність та основні постулати.
- •68.Неокласичний синтез: витоки та основні постулати
- •69. Інтеграційні процеси в економіці. «Спільний ринок», як форма економічної інтеграції.
- •70. Основні напрями розвитку кейнсіанської теорії в останній третині хх ст.
- •71.Динаміка світового господарського розвитку 2-ої пол. Хх – поч. Ххі ст
- •72.Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •74.Тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання науково-технічної революції.
- •75. Економічні проблеми господарського реформування в зарубіжних країнах 2-ої половини хх – початку ххі ст.
- •76. Головні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин, основні центри економічного суперництва світового господарства (кінець хх – початок ххі ст.)
- •77. «Рейганоміка»: сутність та результати.
- •79. Реформування господарського механізму у країнах Східної Європи (кінець хх – початок ххі ст.).
- •80.Теорія прав власності та транзакційні витрати. Теорема р. Коуза.
- •81.Неолібералізм, його еволюція та основні теорії
- •82."Воєнний комунізм" та нова економічна політика в Україні.
- •83.Індустріалізація та колективізація в Україні: позитивні і негативні наслідки.
- •84.Промисловий та аграрний розвиток України у 50-80-х роках хх ст.
- •85.Реформа 1985 р. Курс на прискорення. Економічна політика у роки «перебудови».
- •86.Форми і методи господарювання у період неПу.
- •87. Криза сталінської тоталітарної системи та спроби її реформування. Теоретичне обґрунтування реформ (1953-1964 років).
- •88. Проголошення державного суверенітету та створення передумов формування національної економіки.
- •89.Проблеми та труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності.
- •90.Сучасний етап розвитку української економічної думки.
68.Неокласичний синтез: витоки та основні постулати
Неокласичний синтез – це течія про ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.
Представники цієї течії є прихильниками ринкової економіки, але не перебільшують її можливостей. Тому основним у їхньому вченні є визнання правомірності використання будь-яких моделей, що здатні позитивно вплинути на економіку за певних історичних умов та потреб суспільства.
Школу «неокласичного синтезу» вирізняє з-поміж інших різноманітність тематики досліджень. Увага її представників зосереджується на проблемах економічного зростання, дальшому розвитку теорії загальної економічної рівноваги. Саме представниками цієї школи було запропоновано методику аналізу безробіття та заходи щодо його регулювання, отримано суттєві результати в галузі теорії та практики оподаткування.
Пол Самуельсон припускав, що:
1) існують дві країни, два товари та два фактори виробництва (звичайне спрощення 2x2x2);
2) пропозиція факторів у кожній країні фіксована та їх переміщення можливе між секторами всередині країн, але не між країнами;
3) країни відрізняються одна від одної лише забезпеченістю факторами виробництва;
4) в обох країнах технологія така, що забезпечується незмінний ефект масштабу.
Країна вважається у надлишку наділеною робочою силою, якщо співвідношення між ЇЇ кількістю та рештою факторів у неї більше, ніж у решті країн світу.
Продукт вважається працемістким, якщо частка затрат на робочу силу в його вартості більша, ніж у вартості інших продуктів.
69. Інтеграційні процеси в економіці. «Спільний ринок», як форма економічної інтеграції.
Спільний ринок — третя форма економічної інтеграції — передбачає "чотири свободи", тобто вільний рух товарів, робочої сили, капіталу, а також вільне створення центрів підприємницької діяльності. Міжнародна економічна інтеграція - це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетенні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики.
Найпростішою формою економічної інтеграції є преференційна торговельна угода.
Наступною формою інтеграційного об'єднання є зона вільної торгівлі.
Третьою формою інтеграційного об'єднання вважається митний союз.
Четвертим рівнем економічної інтеграції є спільний ринок, у межах якого, крім вільної торгівлі товарами та послугами, створюються умови вільного переміщення факторів виробництва (мається на увазі міграція капіталу та робочої сили).
Найскладнішою формою економічної інтеграції вважається економічний союз. Економічний союз вимагає від учасників досягнення згоди по досить широкому колу проблем мікро- та макроекономічного характеру.
Кожне інтеграційне угруповання являє собою певну єдність двох принципових засад зовнішньоекономічної політики, а саме: протекціонізму (коли мова йде про співробітництво з третіми країнами) та вільної торгівлі (у відносинах між членами об'єднання). Практична реалізація цих принципів веде до зміни структури зовнішньоторговельного обороту кожної країни - члена інтеграційного угрупування, причому сукупний результат участі у конкретному об'єднанні може суттєво відрізнятися від країни до країни.