60. Укр. Культура др. Пол. Хх - поч. Ххі ст.: живопис, кіно, театр і музика (загальний огляд).

Повернення із забуття прізвищ та творч. спадщини укр. митців "Розстрілян. Відродження" відбувається протягом останніх 6 десятиріч і у вітчизн. мистецтвознавстві, особливо актив. розвиток якого саме протягом др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст. засвідчив стрімке зростання за цей період рівня розвитку сучасн. укр. образотворч. мист-ва. Як зазначили автори пр. "Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. Кн.2. - ХХ ст.": "Осн. темою образотв. мист-ва в післявоєнні роки був героїзм Велик. Вітчиз. війни. Подвигу радянс. людей присвятили свої картини Т.Яблонська... В.Овчинников... Л.Мучник... П.Сулименко... Поряд з воєнн. тематикою у творч-ті живописців, графіків, скульпторів дедалі вагоміше місце посідали події істор. минулого, мирна праця народу в післявоєнні роки, образи сучасників... З-поміж полотен на шевченківс. тематику... "Т.Шевченко в майстерні К.Брюллова", "Олдрідж у майстерні Т.Г.Шевченка"... Г.Меліхова, "Думи мої, думи..." М.Божія... "Шевченко на засланні" Д. Безуглого... Майстерно відображ. природа в картинах О.Шовкуненка "Весна", "Зима", Д.Шавикіна - "Вечір на Дніпрі", М.Глущенка - "Гроза наближається", "Київська осінь" ... Істор. тематиці присвячені картини "Устим Кармалюк" Л.Холодченка, "Коліївщина" В.Полтавця, "Гомоніла Україна..." М.Кривенка... Чимало ... полотен розкриває життя робітників та селян... Серед портретистів добре знані С.Григор"єв, В.Барський, В.Зарецький, Ю.Киянченко, М.Антончик (вони зверталися до образів передовиків вироб-ва, діячів науки та куль-ри), серед пейзажистів - О.Шовкуненко, М.Глущенко, С.Шишко... Сучасна книжкова графіка представлена оригінальною твор-стю відомих худож-ків Г.Якутовича, О.Базилевича, Г.Гавриленка, О.Донченка та ін... Багато пам"ятників у післявоєнні роки споруджено для увічнення пам"яті радянс. воїнів... Велика кіль-ть монументів, багатофігур. скульптурних композицій присвячувалася подіям Жовтн. рев-ції та часу встановл-я радянс. влади на Україні... У післявоєнні роки було встановлено багато пам"ятників діячам укр. куль-ри...". Водноч., крім цих творів, які, в осн., представляли "соцреалістичн." стиль із незначн. впливами модерну, в Україні протягом др.пол. ХХ ст. побачили світ визначні зразки часто замовчуваного, переслідуваного і забороненого мист-ва чільних майстрів

пензля епохи "хрущовської відлиги". Поруч із укр. етно-фольклорним неопримітивізмом, гол. чин., К.Білокур і М.Приймаченко, тривав непростий розв-ок сучас. укр. станкового (О.Заливаха, І.Марчук й ін.) і монумент-го (А.Горська, М.Стороженко, В.Пасивенко й ін.) живопису, яскр. позначеного впливом зах.-європ. постмодерн.

мист-ва. Переслідувані й замовчувані в СРСР видатні митці О.Заливаха, І.Марчук і А.Горська зробили значний внесок у піднесення укр. образотв. мист-тва понад ортодоксальними канонами "соцреалізму", не раз відверто викриваючи у своїх творах, як-от О.Заливаха в картинах "Ісход", "Дорога", "Купе" й ін., тоталітарний хар-тер радянс. сусп-політ. устрою.

Розгляду твор-ті укр. митців ост.трет.ХХ ст. присвячені серії статей зокр. і в таких сучас. укр. виданнях, як: альманах "Хроніка-2000" (1993-1995), журн. "Сучасність" (1993-1995), часопис "Україна. Наука і культура" (1990-і рр.) й ін. Визначн. представниками укр. монументального живопису 1960-х-1980-х рр. є М.Стороженко (низка циклів мозаїк в київ. Ін-ті теорет. фізики ("Києво-Могил. Акад-ія ХУІІ ст.", "Львівс. братство. ХУ-ХУІІ ст.", "Запорізька Січ.Сірко") й пансіонаті "Гілея" ("Україна скіфська": "Походження скіфів", "Битва перського царя Дарія зі скіф. царем Іданфірсом", "Гілея та Гелеспонт")) і лауреат Держ. премії УРСР ім.Т.Шевченка 1989 р. О.Івахненко (холодні енкаустичні розписи Музею Т.Г.Шевченка в Каневі за мотивами творів Кобзаря) й ін. Ці ж митці є авторами багатьох зразків портрет. живопису на укр. істор. і фольклор. тематику, зокр.: "Русалії",

"Гонта лицар" і "Гонта сміється" М.Стор-ка й "Родина (Син козацький)", "Дівчина з райдуги", "Козак Мамай" О.Івах-ка. Розробка праукраїнсько-дохристиянських та христ-ких мотивів у контексті постмодерн. зах-європ. живопису яскраво відображ. в картинах А.Антонюка ("Моя Венеція", "Відчиняємо ворота", "Підростай, сину", "Святий вечір", "На човні" й ін.) і В.Пасивенка (краєвиди "Повернення", "Пробудження", "Сон", "Місячна ніч на Чернігівщині" й ін.). На поч. ХХІ ст. постала ціла плеяда сучасн. укр митців, зокр. київс. асоціація "Погляд" (Е.Котков, В.Федько, І.Толкачов, А.Гайдамака, В.Пасивенко й ін.) і львів. об"єд-ня молодих худож-ів "Шлях" (Ю.Бойко, А.Гелитович, А. і П.Гуменюки, В.Кауфман й ін.). Відом. предст-ками укр. постмодернізму є, зокр., станковісти О.Федірко (олійні пейзажі, портрети і т.д.: "Зимовий вечір у Києві", "Кафе "Адрія", "Флора" й ін.) і О.Дубовик (цикли гуашшю): "Тріумфатор", "Фантоми", "Пегас" й ін.). Прикметною є шевченкіана (понад 300 іл-цій) заслуж. худож-ка, лауреата Нац. премії ім. Т.Шевченка Є.Безніска. Разом із відомими карикатуристами, як-от Ю.Кособукін, О.Монастирський, А.Василенко й ін., зараз працюють не менш відомі митці-оформлювачі видань, зокр. В.Єрко та ін. Др. пол. ХХ ст. стала найвизначнішою епохою в розвитку сучас. укр. кіно-мист-ва,

вагомими здобутками якого були як знятий у 1950-х - 1960-х рр. за низкою п"єс укр. драмат-гів цикл фільмів-спектаклів ("Украдене щастя", "Мартин Боруля", "Назар Стодоля", "В степах України", "Фараони" й ін.), так і кінокомедії ("Королева бензоколонки", "За двома зайцями", "Штепсель женить Тарапуньку" й ін.) і стрічки на істор. тему ("Ярослав Мудрий", "Устим Кармалюк" й ін.). На Київ. кіностудії були зняті такі відомі свого часу

фільми, як "Подвиг розвідника", "Т.Шевченко", "Педагог. поема", "Овід" і багато інш., у осн. присвяч. подіям Громад-ої й 2 Світ. війни в Україні реж. Т.Левчука й ін. Але в центрі уваги дослідників укр. кіномист-ва цього періоду є славнозвісне укр. "поетичне кіно" 1960-х - 80-х рр., значн. внесок у розвиток якого зробили видатні реж-ри і актори: С.Параджанов, Л.Осика, І.Миколайчук, Л.Биков, Ю.Іллєнко, В.Денисенко та Б.Ступка.

Крім перлин "поетич. кіно" - фільмів "Тіні забутих предків" реж. С.Параджанова і "Камінний хрест" реж. Л.Осики, тоді побачили світ й інші шедеври - І.Миколайчука і за його участі ( "Сон", "Вавілон-ХХ", "Пропала грамота"), Л.Бикова ("В бій ідуть тільки "старики" і "Ати-бати йшли солдати"), Ю.Іллєнка ("Білий птах з чорн. ознакою", "Криниця для спраглих", "Лебедине озеро. Зона"). Ці фільми, неодноразово відзначені на радянс. і зарубіж. кінофестивалях, зокр. у Москві, Каннах і Сан-Франциско, долали непростий шлях до глядача за умов актив. провед-ня в СРСР у 1970-х - пер.пол. 1980-х рр. держ. політики русифікації. Лиш наприкінці "горбачов. перебудови" і уже в незалеж. Україні побачили світ худож. й докум. фільми про замовчувані в СРСР трагічні сторінки укр. історії у ХХ ст., як-от: фільми реж. О.Янчука про УГКЦ і укр. нац.-визвольн. рух ("Митрополит Андрей", "Нескорений" й ін.); низка телевистав за творами репресованих у 1930-х рр. укр. письм-ків, напр., за п"єсами М.Куліша; серіал про Голодомор в УСРР 1932 - 1933 рр. Укр. кінодокументалістика кін.ХХ - поч.ХХІ ст. представлена, в основ., здобутками кіностудій "Київнаукфільм" та "Укркінохроніка", як-от циклом стрічок засл. діяча мис-тв України А.Сирих про діячів укр. куль-ри (Гр.Гавриленко. Образ світлий", "В.Сильвестров. Тихі пісні", "С.Параджанов. Відвідини", "І.Миколайчук. Посвята" й ін.). На студіях "Київнаукфільм", "Четвер", "Автор" у 1990-х - 2000-х рр. зняті фільми Д.Горбачова про укр. художн.-модерністів поч.ХХ ст. ("Школа спектралізму", "Казимир Великий або Малевич Селянський", "О.Екстер і світова сценографія", "Укр. кубофутуризм і О.Богомазов" - див. ці фільми і уривок фільму про бойчукістів у папці 3 Дод.2.). На студії "ВІАТЕЛ" реж-ра В.Вітра в 1990-х - 2000-х рр. випущено понад 20 докум. фільмів з історії укр. культури, зокр. про укр. церкви ("Успенс. собор", "Михайлівс. Золотоверхий", "Володим. собор у Херсонесі" й ін.). На особл. увагу заслуг. багатосерійн. цикл докум. фільмів "Невідома Україна" (1990-і - 2000-і) про укр. історію й історію укр. культури. Висвітлюючи розвиток укр. мультиплікації др. пол. ХХ ст. у вид-ні "Мист-во мультиплікації на Україні" (1984), її упоряд. Б.Крижановський згадав про перші кроки цього мист-ва в УСРР (14 мультфільмів 1927-1938 рр.) і відзначив гол. роль у його розвитку в 1960-х - 1980-х рр. Творч. об"єд-ня худож. мультип-ції кіностудії "Київнаукфільм" (понад 200 мульт-ів таких відом. укр. реж-ів, як: І.Лазарчук, І.Гурвіч, Н.Василенко й ін.). На окр. увагу заслуговує доробок режис-ів: В.Дахна (цикл про 3-х козаків та "Енеїда"), Є.Пружанського ("Аліса в країні див", "Аліса в Задзеркаллі) й Д.Черкаського ("Пригоди капітана Врунгеля", "Лікар Айболить", "Острів скарбів"). Протяг. 1960-х - 1980-х рр. в театр. мист-ві УСРР зусиллями уцілілих театр. діячів "Розстріл. Відродж-ня" (В.Василько, М.Крушельницький, М.Верхацький, Р.Черкашин й ін.) та їх молодих послідовників, як-от, насамп., дослідників теоретич. і творч. спадщини Л.Курбаса, М.Куліша й діяль-ті "Березіля" Л.Танюка і Н.Корнієнко, тривало непросте, ускладнене посиленням русифікаторс. політики у СРСР, відродж-ня традицій укр. авангард. театру кін.1910-х - поч.1930-х рр. Тоді побачили світ перші комплексн. дослідж-я з історії цього театру і збір. спогадів його діячів: "Л.Курбас. Спогади сучасників" (1969); праці Н.Кузякіної про історію театр. життя в УСРР 1920-х рр., зокр. про життя та творч-ть І.Кочерги й М.Куліша, та ін. Побачили світ окремі п'єси М.Куліша - у вигляді перших перевидань ("Куліш М. Твори" (1968) й ін.) та на сценах низки укр. (Київ. оперна студія, Херсонс. облдрамтеатр, Львів. театр ім. М.Заньковецької й ін. - 1960-ті рр.) та заруб. театрів.

Як вказали автори пр. "Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. Кн.2. - ХХ ст.": "У 50-х рр. на Україні діяли близ. 70, а нині - близ. 100 професійн. театрів: опери та балету, оперети, муз.-драмат., драмат., юного глядача, лялькових та ін. Провідними... є академічні драмат. театри ім. І.Франка в Києві, ім. Т.Шевченка в Харкові та ім. М.Заньковецької у Львові, Київ. російс. драмтеатр ім. Лесі Українки, Київ. театр опери і балету ім. Т.Шевч-ка, Львів. театр опери і балету ім. І.Франка... На жаль, укр. театр... втрачав свою націонал. неповтор-сть... З нього витіснялася укр. мова...". Протяг. 1950-х - 1980-х рр. у цих та ін. театрах УРСР побачили світ числен. вистави за творами як класиків укр. і заруб. драматургії, так і сучасн. авторів, зокр. у київ. театрі ім. І.Франка, поруч із п"єсами укр. та рос. класиків (І.Карпенко-Карий, І.Франко, М.Горький й ін.) та "соцреаліст." зразка ("В степах України", "Макар Діброва" й ін. О.Корнійчука та ін.), було інсценовано, зокр., "Свіччине весілля" І.Кочерги та "Короля Лір" В.Шекспіра. Крім цих 2-х вистав, перлинами "франківців" були: "Кассандра" (1970) (Л.Українка), "Енеїда" (1986) (І.Котляревський), "Росмерсгольм" (1994) (Г.Ібсен), "Отелло" (2001) (У.Шекспір), "Цар Едіп" (2003) (Софокл), "Тев'є-Тевель"(2004) (Шолом-Алейхем) й ін. На сцені цього театру виступали такі прославлені укр. актори, як: Г.Юра, М.Крушельницький, А.Бучма, Н.Ужвій, М.Яковченко, Є.Пономаренко, Ю.Ткаченко, Н.Лотоцька, О.Кусенко, Н.Копержинська, С.Олексенко й ін. Важл. внесок у розвиток укр. театр. мист-ва у др. пол. ХХ ст. зробив нар. артист України, лауреат Нац. премії ім. Т.Шевченка, академік-засновник Акад. мист-тв України, художн. керівник театру ім. І.Франка Б.Ступка і його колеги: К.Степанков, А.Роговцева, А.Хостікоєв, Б.Бенюк й ін. Важл. роль у вихов-ні цих і нових поколінь укр. акторів та реж-ів відігравав і відіграє Київ. держ. ін-т театр. мист-ва ім. І.К.Карпенка-Карого. Висвітлюючи розв-ок муз. мист-ва в УРСР др.пол. ХХ ст., автори пр. "Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. Кн.2. - ХХ ст." вказали: "Впродовж остан. 40 рр., незважаючи на всі труднощі, неухильно збагачувалося муз. мист-во Укр-и, яке демонстр-лося в 6 театрах опери та балету - Київ., Харк., Львів., Одес., Донец. і Дніпропетр-у, у 3 театрах муз. комедії - Київ., Харк. і Одес-му, в 25 філармоніях, 25-ти муз.-драмат. театрах майже 70-ма концертн. ансамблями, симфон., оркестров., хор. колективами, народ. хорами...". Авторами числен. муз. творів, створених протяг. 1960-х - 1980-х рр. - вокальних, інструментальних та вокально-інструм-их (концерти для фортеп. і симфон. оркестру, сюїти для фортеп., струнні квартети й ін.), стали видатні укр. комп-ори: А.Штогаренко, К.Данькевич, П. і Г. Майбороди, І.Шамо, О.Білаш та ін. Окремою сторінкою є твор-ть заслуж. діяча мист-тв УРСР, народ. артиста СРСР Б.Лятошинського, зокр. створені ним у 1954 - 1966 рр. три симфонії, 1-ша з яких була об'єктом гострої критики з боку держ. і політ. керів-ва УРСР. Суч. укр. композ-ри, зокр. предст-ки школи Б.Лятошинського, зробили значний внесок в розв-ок укр. христ. музики ХХ - поч. ХХІ ст.: Л.Дичко (три "Літургії"), Є.Станкович (три "Давидові псалми", "Духовн. концерт", "Літургія", "Всенічна"), М.Скорик (три Псалми, "Дух. концерт", "Літургія"), - та В.Степурко, В.Сильвестров й ін. Укр. христ. духов. музику від Серед. віків до суч-сті в Україні виконують числен. хор. колективи: церковні (правосл-ні - "Видубичі", Київс. духовн. Академії і Семінарії, київс. Свято-Троїцьк. Іонинського монастиря й ін.; греко-катол. - чернеч. хор Унівської Свято-Успенс. лаври та ін.) і світські (камерні хори - "Фрески Києва", "Боян", "Відродження", "Київ" та ін.). Своїм співом Україну уславили такі видат. співаки, як А.Солов'яненко, І.Мірошниченко, О.Басистюк, І.Борко й ін. У 1980-х - 2000-х рр. тривало становлення суч. укр. естради, важл. внесок у яке зробили як виконавці (М.Бурмака, В.Павлік, І.Білик, О.Тищенко, Тризубий Стас, Сестричка Віка, О.Скрипка й ін.), так і гурти ("Зимовий сад", "Мертвий півень", "Брати Гадюкіни", "Танок на Майдані Конго" й ін.). Вагом. внеском у популяризацію укр. класич. музики є серія записаних хором "Київ" у 2000-х рр. СD із духов. творами видатн. укр. комп-рів ХУІІ - поч. ХІХ ст.: С.Пекалицького, М.Дилецького, М.Березовського і А.Веделя, - та духов. творами укр. комп-рів сер. ХІХ - поч. ХХІ ст.