7. Українська народна культура. Українська національна культура.

Українська народна культура – етнічна культура українського народу, яка сформувалася на основі комплексу первісних та середньовічних здобутків, матеріальної та духовної культури, археологічних культур на території України, а також етнографічних груп, повстаних на основі цих культур.

2 Народна або етнічна культура – сформована внаслідок тривалого історичного розвитку цивілізаційна спільнота, яка має стійкі характеристикисоціально-економічного, політичного та культурного устрою і спільні ознаки етнічної належності, відображені в самоназві етносу.

Національна культура – культура одного чи кількох етносів, представлена етнічним та надетнічним рівнями їх спільного розвитку. В контексті спільного політичного існування Будь-яка народна культура поділяється на два рівні її історичного розвитку, а саме:

найдавніший комплекс культурних традицій етносу, представлений системою усної народної творчості (міфопоетична спадщина, а також народне образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво)

рівень професійної культури, представлений системою культурно-мистецького життя фахового рівня включно із заходами та установами культурного повторення

8. Історико-етнографічні райони України.

1. Відповідно до прийнятого ВР України 21 червня 1996 р. Конституції України як основного державного закону Україна є демократичною соціальною правовою державою. Українці є другим за чисельністю слов’янським народом і представляють слов’янську групу індоєвропейської етномовної родини. Слов’яни є найбільшою групою, спорідненою в етнічному та культурному відношенні від епохи первісності. Поділяються на:

Західні слов’яни

а) поляки

б) чехи

в)словаки

Східні слов’яни

а) білоруси

б)українці

в) росіяни

Південні слов’яни

а) болгари

б) серби, хорвати, македонці

Отже, український народ сформувався внаслідок тривалого укр. розвитку і представлений кількома історико-географічними регіонами:

Полісся та Волинь (Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська, частина Київської та Сумської областей)

Карпати (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області)

Поділля (Хмельницька, Рівненська, частина Житомирської областей)

Наддніпрянська Україна або середина Подніпров’я (Черкаська, Кіровоградська, Київська області)

Слобожанщина або Слобідська Україна або Полтавщина (Полтавська, Харківська, Луганська, Донецька, частина Дніпровської та Сумської областей)

Південь України або Таврія (Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська, АР Крим)

Всі 24 області та АР Крим були територією формування українців та інших сусідніх народів, тому українська народна культура представлена здобутками як корінного етносу, так і багатьох етнічних груп.

9. Складники української народної культури та їх елементи: загальна характеристика. Одна відповідь зі 7мим пит.

10. Матеріальний складник укр. народної культури і його елементи.

Матеріальний складник народної культури:

основні види господарської діяльності народу: основні форми відтворюючого господарства, а саме землеробство та тваринництво. (Землеробство представлене трьома галузями: городництво, садівництво, хліборобство, які в свою чергу представлені комплексом агротехнічних знань та комплексом с-г знарядь праці. Тваринництво: присадибне та випасне із його галузями.)

допоміжні види господарської діяльності народу: основні форми привласнюючого господарства (збиральництво, рибальство тощо), а також гончарство, ткацтво, металопереробка та деревообробка, бондарство, стельмахування, балярство тощо)

основі види народних поселень (структура господарського двору: 5 типів житлових споруд (хат) в оточенні господарських споруд: комора, сівник, курник, як правило групи десятків або сотень господарських дворів на берегах водоймищ)

транспортні засоби: сухопутні та водні (вози та сани, човни, плоти. Пороми)

система одягу: зі шкіри чи рослинного походження (з льону, коноплі)

народне харчування: їжа готувалася у хатній печі у спосіб: варення, смаження, тушкування

11. Духовний складник укр. народної культури і його елементи.

Духовний складник народної культури:

громадський побут та система правових народних звичаїв (система сільського та міського місцевого самоврядування з виборними органами влади як залишок протоплемінного устрою)

родина та принципи родинних обрядів (весільні, дошлюбні, післяшлюбні, поховальні)

народне образотворче мистецтво:

- пластичне

- живописно-графічне

- архітектурне

світоглядні уявлення народу

діалекти етнографічних груп або мови народу: уснанародна творчість - найдавніша пісенна згадка