33. Вітчизняна архітектура 13 - сер.15 ст.

Характеризуючи у праці "Пластика Русі-України: Х - пер.пол. ХІУ ст." (1999) специфіку розвитку культ.-мист. життя на укр. землях за епохи пізнього Середньовіччя, В.Жишкович зауважив: "У Зах. Європі у період Х-ХІІ ст. значного розквіту набуло романське мистецтво, яке, не будучи справою однієї землі, одного народу,

швидко утвердилось на територ. різних країн Зах. Європи, поширилось у Скандинавії, Польщі, Чехії, Моравії,

Сербії, Хорватії, Словаччині та Угорщ. З романським світом безпосередньо межували західноукр. землі, зокр. Галиц.-Волинс. княз-во. Саме Галицьке кн-тво стало головним провідником романських впливів в Україні та за її межами, на тер-рії інших східнослов"ян. княз-тв ... Основні впливи йшли гол. чином з боку безпосередніх

сусідів, з тер-рії Чехії (Богемії), Моравії, Словаччини, Польщі та Угорщини. Про інтенсивні стосунки з цими країнами свідчить, зокр., хар-ер галицької архіт-ури та скульптури". На думку вчених, у ХІІІ - сер.ХУ ст. були

дві осн. архіт.-будівельні школи ГВД: а). галицька, б). волинська, - які сформувались на основі традицій арх-ри

КД., насамп церковн. монументального зодчества, під впливами романського і готичного стилів. Для галицьк. школи (кам"яні фортеці у м.Хотин, Кам"янець, церкви Св. Пантелеймона, Благовіщення і Успенський собор у м.Галич й ін.) типові: кам"яна кладка стін на вапняковому розчині з домішкою товченого каменю і древесного вугілля, стрільчасті - готичні форми віконн. і двірних отворів. Для волин. школи (башти у м.Луцьк і Дрогобич, церкви у Володимирі-Волинському) типові: заміна в кладці стін плінфи на брусчатку, конструктивні прийоми та форми романс. і готич. архітектур. За посередництва цих шкіл тривав розвиток як укр-го, так і російського монументального зодчества пізнього Середньовіччя, бо галицькі майстри зводили храми і на Володимирській та Суздальській землях.

Активну роль у заснуванні та розбудові міст ГВД відіграли її князі, насамперед кн. Данило Галицький, за правління якого було засновано близько 70-ти міст, зокрема Львів та Холм. Саме в останньому з них у сер. ХІІІ ст. за наказом кн. Данила Галицького було збудовано низку храмів, як-от церкву Св. Івана Золотоустого з типовими ознаками пізньороманської зах.-європ. арх-ри - чотири підпружні арки храму спирались на капітелі у вигляді людських голів. Успенський собор у Галичі, за В.Жишковичем, був чи не найпишнішою спорудою за вмістом скульптури: "Цей собор, як і попередні галицькі споруди, був чотиристовпний, тринефний храм з нартексом. З 3-ьох боків його оточували закриті галереї... Із захід. боку храму знаходився пишно декорований

портал ... Білокам"яні скульптурні деталі здебільшого прикрашали стіни фасадів ... висячі напівколони романс. типу з людськими і тваринними масками прикрашали апсиди собору". Відзначаючи вплив традицій романськ. арх-ри Угорщини на композицію цього собору і, в цілому, церковн. монумент. арх-ри Галиц. землі того часу, В.Жишкович зауважив: "Зразки форм романс. мист-ва потрапляли на Русь, очевидно, при сприянні іноземних

майстрів чи цілих артілей, які привозили із собою книги зі зразками елементів декору ... Артілі поповнювались місцевими кадрами ремісників, що сприяло швидкому зростанню художніх ремісничних осередків". Єдиною збереженою до нашого часу пам"яткою реліг. монумент. арх-ри ГВД є церква св.Пантелеймона поч. ХІІІ ст., будівлю й декоратив. оформлення якої В.Жишкович описав так: "На стінах храму повністю відсутні сюжетно-тематичні зображення, немає тератологічних й антропоморфних образів, як в галицькому Успенському соборі чи збудованих пізніше холмських церквах. Архівольти, карнизи та капітелі західного головного порталу покривають суцільні композиції рослин. орнамента ... Хар-ер різьблення церкви Пантелеймона перекликається з різьбленим декором деяких мадярських храмів...". Крім кам"яних церков у ГВД., зокр. у Львові, протягом др. пол.ХІІІ - ХІУ ст. було зведено багато дерев"яних храмів.