ПИТАННЯ НА ІСПИТ (ЗАЛІК)

З КУРСУ "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ" (2012-2013 навч. рік)

1. Розвиток історії укр. культури як науки у ХІХ - на поч. ХХІ ст.: загальна характеристика. Важливий внесок у становлення ІУК як науки про культуру протягом ХІХ ст. зробили:

вихованці та викладачі внз (Харківський, Київський університети)

науковці з академічних установ (Росія, Австро-Угорщина, Німеччниа, Франція)

представники різних державних і громадських наукових товариств (Історико-Філологічне Товариство (Харківський ун-т), КАК (Київська археографічна комісія), Південно-західний відділ РГТ (Російське географічне товариство))

комісій (КАК)

об’єдання наковців та окремі дослідники

Основними напрямами проведення досліджень з ІУК були:

фольколорно-етнографічне дослідження матеріальних і духовних пам’яток народу

археографічні дослідження (зокрема археологічні)

осмислення ІУК в контексті світових історії та культури, перші концепції ІУК

2. Основні тенденції розвитку історії укр. Культури як науки у пер. Пол. Хіх ст.

Протягом першої половини ХІХ ст.:

1Харківський університет:

Ізмаїл Срезневський (Товариство шанувальників української словесності):

Амвросій Метлицький

“Про сутність цивілізації та значення її елементів” 1839,

“Про істинне значення поезії” 1843

Микола Костомаров

1) “Закон Божий”

2) “Про історичне значення руської народної поезії” 1843

3) “Слов’янська міфологія” 1847

4) “Початок Русі” 1860

5) “Малоруська література” 1971

6) “Українофільство” 1881

Олександр Потебня

1) “Думка та мова”

2) “Про деякі символи у слов’янській народній поезії”

3) “Пояснення малоруських та споріднених народних пісень”

Впродовж ХІХ ст.. у Харкові побачили світ:

Український альманах 1831

Утренняя звезда 1833

Збірники фольклору:

Южнорусский сборник (А. Метлинський)

Народные южнорусские песни (А. Метлинський)

Та історичні праці

2Київський університет

Михайло Максимович

Про різноманіття та єдність речовин у природі 1828

Роздуми про природу 1833

Про ступені життя і смерті

До історії малоруської мови (філологічні листи до М. Погодіна) 1856

Пантелеймон Куліш

Листи з хутора 1861

Історія возз*єднання Русі

Записки о Южной Руси

Огляд української словесності

3Східна Галичина

Руська трійця:

Іван Вагилевич

Карпатсько-гірська Русь

Слов*янська демонологія

Статті про південноруську мову

Яків Головацький

Три вступні лекції про руську словесність

Нарис мітології 1860

Про літературно-розумовий рух русинів 1865

Маркіян Шашкевич

4Закарпаття

Олександр Духнович

Про народи крайнянські чи карпаторусів угорських

3. Основні тенденції розвитку історії укр. Культури як науки у др. Пол. Хіх ст.

Діяльність

КАК

9-томний «Архів південно-західної Росії» - документи ХV-XVIIIст..

В. Антонович

2) Історичне товариство Нестора Літописця при Київському університеті

3) Пд-Зх відділ РГТ

- Праці експедиції – П. Чубинський

4) Історико-філологічне товариство Харківського університету

М. Сумцов, Д. Багалій

Видання:

Основа – 60-ті рр..

Київська старовина

Важливий внесок в різні галузі історії культури зробили:

Житецький

Спроба звукової історії малоруського наріччя

Літературна діяльність І. Вишенського

Прижов

Малоросія в історії її літератури

Антонович

Бесіди про часи козацькі на Україні

В цей час почало діяльність НТШ у Львові (Грушевський, Франко)

4. Основні наукові осередки розвитку історії укр. Культури як науки у хх - на поч.Ххі ст.

Протягом ХХ ст. Внесок в ІУК зробили:

НТШ

УАН (ВУАН, АН УРСР, НАНУ)

Інститут мистецтвознавства, фольколористики та етнографії

Інститут літератури

Науковці вишів, вчені українських вишів діаспори:

- Український вільний університет у Мюнхені

Кульчицький — психолог

Янів — етнопсихолог

Митрович

- Український науковий інститут Гарвардського університету

Грабович “Поет як міфотворець”

- НТШ в Європі

Леонід Плющ “Його таємниця або “прекрасна ложа” Хвильового”, “Екзод Тараса Шевченка. Навколо “Москалевої криниці””

- Український Католицький Університет у Римі

Дослідження:

Археологія: Хвойко, Даниленко, Толочко, Мозолевський, Ю.Шилов “Таємниці космічних курганів”, Кифішин (автор інтерпретації найдавніших відомих в Україні малюнково-літерних написів у кургані Кам’яна Могила)

Живопис: Свєнціцький “Іконопис Галицької України”, Свєнціцька, П.Білецький (XVII-XVIII ст.), Жолтовський (XVII-XVIII), Володимир Овсійчук “Майстри українського бароко”

Музика: Козицький, Герасимова-Персидська, Лідія Корній “Історія української музики”

Література: Л. Махновець “Розвідки про Слово о полку Ігоревім”, Борис Яценко (Слово..., Велесова книга), Володимир Рязанов “Драма українська”, В. Крекотень — аналіз духовної літератури бароко.