
- •Розрахунок зміни прибутку на основі даних звіту
- •Розрахунок суми прогнозного диференційного прибутку підприємства.
- •Розрахунок зміни прибутку на основі порівняння суми маржинального доходу підприємства.
- •Дані про діяльність підприємств «а» і «б» у 2010–2012 р.Р.
- •Калькуляція витрат на виготовлення телевізорів
- •Звіт про діяльність магазину «Естет», тис. Грн.
- •Результати діяльності магазину після ліквідації збиткової секції, тис. Грн.
- •Калькуляція собівартості деталі а при її виготовленні на підприємстві
- •Релевантні та диференційні витрати під час прийняття рішення «виробляти чи купувати» деталь а
- •Розрахунок сукупних витрат на прийняття управлінського рішення «виробляти чи купувати» 10000 деталі а
- •Дані про виробництво соків
- •Визначення оптимальної ціни продажу дитячого взуття фірмою «Чобіток» за економічною моделлю
- •Дані про ціну виробничих ресурсів
- •Дані про витрати праці та основних матеріалів на виготовлення одиниці продукції
- •Дані про планові обсяги і ціну реалізації продукції
- •Дані про очікувані обсяги запасів готової продукції і незавершеного виробництва на плановий період
- •Дані про очікувані обсяги запасів матеріалів на плановий період
- •Дані для складання бюджету загальновиробничих витрат, грн. (на 100000 люд./год. Роботи робітників)
- •Дані про фактичну суму адміністративних витрат та витрат на збут (на 100000 люд./год. Роботи робітників)
- •Бюджет реалізації продукції на плановий рік
- •Бюджет виробництва продукції
- •Бюджет матеріальних витрат на виготовлення продукції
- •Бюджет закупівлі матеріалів
- •Бюджет робочого часу і витрат на оплату праці
- •Бюджет загальновиробничих витрат
- •Бюджет витрат на виробництво продукції за окремими її видами
- •Калькуляція собівартості одиниці продукції
- •Бюджет запасів основних матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції на кінець бюджетного періоду
- •Бюджет собівартості готової та реалізованої продукції підприємства (за методом fifo)
- •Бюджет адміністративних витрат і витрат на збут
- •Бюджет фінансових результатів
Калькуляція собівартості деталі а при її виготовленні на підприємстві
Стаття витрат |
Сума, грн. |
1. Прямі матеріальні витрати |
25 |
2. Прямі витрати на оплату праці |
10 |
3. Інші прямі виробничі витрати |
4 |
4. Змінні загальновиробничі витрати |
5 |
5. Постійні загальновиробничі витрати |
10 |
Разом виробничих витрат |
54 |
Визначимо релевантні та диференційні витрати за умови наявної альтернативи: виробляти чи купувати деталь А (див. табл. 9.5.)
Таблиця 9.5.
Релевантні та диференційні витрати під час прийняття рішення «виробляти чи купувати» деталь а
Показники |
Витрати на одиницю, грн. |
Релевантні витрати на одиницю, грн. |
|
виробляти |
купувати |
||
1. Прямі матеріальні витрати |
25 |
25 |
|
2. Прямі витрати на оплату праці |
10 |
10 |
|
3. Інші прямі виробничі витрати |
4 |
4 |
|
4. Змінні загальновиробничі витрати |
5 |
5 |
|
5. Постійні загальновиробничі витрати |
10 |
|
|
6. Вартість придбання деталі А у постачальника |
50 |
|
50 |
Разом релевантних витрат |
|
44 |
50 |
Диференційні витрати |
|
6 (50 – 44) |
Як свідчать результати проведеного аналізу, релевантна виробнича собівартість деталі А дорівнює 44 грн., що на 6 грн. менше витрат на її придбання. Диференційні витрати на річну потребу підприємства в деталі А становлять 60000 грн. (6 х 10000). Тому підприємству вигідніше виготовляти деталь А самостійно.
Приймаючи управлінські рішення необхідно також враховувати втрачену вигоду. Наприклад, якщо підприємство не вироблятиме деталі А, то звільнені площі можуть бути здані в оренду. Тому для прийняття рішення «виробляти чи купувати» необхідно обчислити сукупні релевантні витрати, які дорівнюють сумі реальних витрат та втрат (втраченої вигоди).
Вс = Вр + Вт (9.1.)
де Вс – сукупні релевантні витрати;
Вр – реальні релевантні витрати, пов’язані з витрачанням грошових коштів чи інших активів;
Вт – сума втраченої вигоди у разі вибору одного варіанту дії і відмови від іншого.
Розрахунок сукупних витрат при прийнятті рішення виробляти чи купувати 10000 од. деталі А з урахуванням можливості здачі вільних площ в оренду з орендною платою 15000 грн. на рік представлено в таблиці 9.6.
Таблиця 9.6.
Розрахунок сукупних витрат на прийняття управлінського рішення «виробляти чи купувати» 10000 деталі а
Види витрат |
Сума релевантних витрат при альтернативі |
|
виробляти |
купувати |
|
1. Реальні релевантні витрати |
44000 (44 х 10000) |
50000 (50 х 10000) |
2. Втрачена вигода |
15000 |
– |
3. Сукупні релевантні витрати |
59000 |
50000 |
Отже, з урахуванням втраченої вигоди доцільним для підприємства є варіант відмовитися від виробництва деталі А, а звільнені площі здати в оренду.
Проте, остаточне рішення «виробляти чи купувати» необхідно приймати враховуючи не тільки результати проведених розрахунків, але й чинники довготермінового функціонування і розвитку підприємства, зокрема, надійність постачальників, якість товарів, що їх пропонують постачальники, стабільність цін на товари постачальників, час на відновлення виготовлення деталі А на підприємстві, наявність вільних потужностей на підприємстві, завантаженість персоналу підприємства, наявність у підприємства-виробника ноу-хау на виробництво деталей тощо.
Обсяги і структура виробничо-господарської діяльності підприємства залежать від багатьох чинників виробничого і комерційного характеру, які певним чином обмежують виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. Обмежуючими виробництво чинниками можуть бути попит на продукцію, рівень технічної оснащеності підприємства, його виробнича потужність тощо. За цих умов підприємство має обирати той вид діяльності, який є для нього найвигіднішим, тобто найприбутковішим.
Рішення про оптимальне використання обмежених ресурсів – це рішення спрямоване на формування такої виробничої програми підприємства, яка забезпечить йому максимальний прибуток за існуючих обмежень виробництва і реалізації продукції. Приймаючи такі управлінські рішення потрібно враховувати кількість обмежень. За наявності тільки одного обмеження аналіз інформації для прийняття рішення про оптимальне використання ресурсів підприємства ґрунтується на обчисленні показника маржинального доходу на одиницю обмежувального чинника.
Приклад. Підприємство, що виготовляє соки двох видів «Яблуко» та «Ананас», має показники діяльності, що їх наведено в табл. 9.7.
Таблиця 9.7.