Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Приклад Уо.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
560.64 Кб
Скачать

Калькуляція собівартості деталі а при її виготовленні на підприємстві

Стаття витрат

Сума, грн.

1. Прямі матеріальні витрати

25

2. Прямі витрати на оплату праці

10

3. Інші прямі виробничі витрати

4

4. Змінні загальновиробничі витрати

5

5. Постійні загальновиробничі витрати

10

Разом виробничих витрат

54

Визначимо релевантні та диференційні витрати за умови наявної альтернативи: виробляти чи купувати деталь А (див. табл. 9.5.)

Таблиця 9.5.

Релевантні та диференційні витрати під час прийняття рішення «виробляти чи купувати» деталь а

Показники

Витрати на одиницю, грн.

Релевантні витрати на

одиницю, грн.

виробляти

купувати

1. Прямі матеріальні витрати

25

25

2. Прямі витрати на оплату праці

10

10

3. Інші прямі виробничі витрати

4

4

4. Змінні загальновиробничі витрати

5

5

5. Постійні загальновиробничі витрати

10

6. Вартість придбання деталі А у постачальника

50

50

Разом релевантних витрат

44

50

Диференційні витрати

6 (50 – 44)

Як свідчать результати проведеного аналізу, релевантна виробнича собівартість деталі А дорівнює 44 грн., що на 6 грн. менше витрат на її придбання. Диференційні витрати на річну потребу підприємства в деталі А становлять 60000 грн. (6 х 10000). Тому підприємству вигідніше виготовляти деталь А самостійно.

Приймаючи управлінські рішення необхідно також враховувати втрачену вигоду. Наприклад, якщо підприємство не вироблятиме деталі А, то звільнені площі можуть бути здані в оренду. Тому для прийняття рішення «виробляти чи купувати» необхідно обчислити сукупні релевантні витрати, які дорівнюють сумі реальних витрат та втрат (втраченої вигоди).

Вс = Вр + Вт (9.1.)

де Вс – сукупні релевантні витрати;

Вр – реальні релевантні витрати, пов’язані з витрачанням грошових коштів чи інших активів;

Вт – сума втраченої вигоди у разі вибору одного варіанту дії і відмови від іншого.

Розрахунок сукупних витрат при прийнятті рішення виробляти чи купувати 10000 од. деталі А з урахуванням можливості здачі вільних площ в оренду з орендною платою 15000 грн. на рік представлено в таблиці 9.6.

Таблиця 9.6.

Розрахунок сукупних витрат на прийняття управлінського рішення «виробляти чи купувати» 10000 деталі а

Види витрат

Сума релевантних витрат при альтернативі

виробляти

купувати

1. Реальні релевантні витрати

44000

(44 х 10000)

50000

(50 х 10000)

2. Втрачена вигода

15000

3. Сукупні релевантні витрати

59000

50000

Отже, з урахуванням втраченої вигоди доцільним для підприємства є варіант відмовитися від виробництва деталі А, а звільнені площі здати в оренду.

Проте, остаточне рішення «виробляти чи купувати» необхідно приймати враховуючи не тільки результати проведених розрахунків, але й чинники довготермінового функціонування і розвитку підприємства, зокрема, надійність постачальників, якість товарів, що їх пропонують постачальники, стабільність цін на товари постачальників, час на відновлення виготовлення деталі А на підприємстві, наявність вільних потужностей на підприємстві, завантаженість персоналу підприємства, наявність у підприємства-виробника ноу-хау на виробництво деталей тощо.

Обсяги і структура виробничо-господарської діяльності підприємства залежать від багатьох чинників виробничого і комерційного характеру, які певним чином обмежують виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. Обмежуючими виробництво чинниками можуть бути попит на продукцію, рівень технічної оснащеності підприємства, його виробнича потужність тощо. За цих умов підприємство має обирати той вид діяльності, який є для нього найвигіднішим, тобто найприбутковішим.

Рішення про оптимальне використання обмежених ресурсівце рішення спрямоване на формування такої виробничої програми підприємства, яка забезпечить йому максимальний прибуток за існуючих обмежень виробництва і реалізації продукції. Приймаючи такі управлінські рішення потрібно враховувати кількість обмежень. За наявності тільки одного обмеження аналіз інформації для прийняття рішення про оптимальне використання ресурсів підприємства ґрунтується на обчисленні показника маржинального доходу на одиницю обмежувального чинника.

Приклад. Підприємство, що виготовляє соки двох видів «Яблуко» та «Ананас», має показники діяльності, що їх наведено в табл. 9.7.

Таблиця 9.7.