70.Пояснити причини утворення поверхневого шару рідини.

Властивості молекул у поверхневому шарі сильно відрізняються від таких в об’ємі системи. Молекули що знаходяться в середині рідини піддаються однаковим впливам з усіх боків. В результаті сили зчеплення між молекулами взаємно зрівноважуються, а їх рівнодіюча дорівнює нулю. В той же час на молекули, що знаходяться на поверхні поділу фаз, рідина-повітря, діють сили неоднакової величини. Це пов’язано з тим, що сили зчеплення між молекулами газів є значно слабшими, ніж між молекулами рідини. Рівнодіюча цих сил спрямована перпендикулярно поверхні поділу в глибину об’єму рідини, тобто рідина намагається втягнути молекулу, що знаходиться на її поверхні. Також це є причиною поверхневого натягу.

71.Сила поверхневого натягу.

Поверхне́вий на́тяг — фізичне явище, суть якого в прагненні рідини скоротити площу своєї поверхні при незмінному об'ємі. Сила напрямлена до межі самої поверхні і по дотичній до неї.

Якщо діють поверхневі сили, то деформація відбувається завжди. Це вказує на те, що при зміні об’єму рідини або газу в них виникають пружні сили,дія яких однакова за значенням і протилежна за напрямом дії сил.

72.Силове й енергетичне тлумачення коефіцієнту поверхневого натягу рідини.

Коефіцієнту поверхневого натягу має подвійний фізичний зміст - енергетичний (термодинамічний) і силовий (механічний). Енергетичне (термодинамічне) визначення: коефіцієнту поверхневого - це питома робота збільшення поверхні при її розтягуванні за умови сталості температури. Силове (механічне) визначення: коефіцієнту поверхневого - це сила, що діє на одиницю довжини лінії, яка обмежує поверхню рідини. Одиниця вимірювання Н/м .

73.Капілярні явища. Явище змочування і незмочування.

Капілярні явища - поверхневі явища на межі рідини і твердого тіла, що стикаються між собою; викликані дією сил поверхневого натягу( наприклад піднімання або опускання рівня рідини (і утворення меніска) у тонких трубках, занурених у рідину, на яку діє сила ваги).

При контактній молекулярній взаємодії рідини з твердим тілом одним з найефективніших способів оцінки цієї взаємодії є дослідження явища змочування.

Рідина, яка відносно матеріалу даного твердого тіла виявляється змочуючою, піднімається у вузенькій трубці, виготовленій із цього матеріалу (у капілярі), утворюючи увігнутий меніск (а). При цьому збільшується площа контактування рідини і твердого тіла. Поблизу зовнішніх стінок капіляра рідина дещо піднімається над вільною поверхнею. І навпаки, незмочуюча рідина опускається в капілярі, утворюючи опуклий меніск (б), і відходить зовні від капіляра.

Явище змочування і незмочування

Змочування – явище взаємодії рідини з твердим тілом.

Явище змочування описується крайовим кутом , утвореним дотичною до поверхні рідини в біля її границі з твердим тілом і твердим тілом. Дляозначеності кут відраховують від дотичної бік рідини. При змочуванні , тоді тверду поверхню називають гідрофільною. При незмочуванні , тоді тверду поверхню називають гідрофобною. При взаємодія між твердим тілом і рідиною значна, при слабка.