4.Страхування як економічна категорія та його ознаки.

Згідно із Законом України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян (фізичних) і юридичних осіб при настанні певної події (страхового випадку), визначеної договором страхування чи чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів ( внесків, страхових премій).

Отже, страхування - це система економічних відносин, які виникають між двома сторонами - страховиком і страхувальником - щодо забезпечення захисту майнових інтересів останнього за рахунок сплати ним страхових платежів (премій) до спеціально створених для цього цільових фондів, звідки здійснюється відшкодування збитків (у разі настання обумовлених страхових випадків).

Розглянемо ознаки страхування:

1. Наявність страхового ризику, без якого страхування втрачає сенс.

2. Відносини грошового перерозподілу, які пов'язані, з одного боку, із формуванням страхового фонду за допомогою страхових платежів, з іншого - із відшкодуванням збитку з цього фонду потерпілим.

3. Формування страхового співтовариства з числа страхувальників означає право отримання відшкодування лише страхувальниками, які сплатили страхові платежі саме в цій страховій організації, сформували цільовий страховий грошовий фонд.

4. Замкнута розкладка збитку в просторі та часі показує, що сформованийстраховий фонд призначений тільки для відшкодування збитків визначеному колу страхувальників, які можуть знаходитися в межах певної території та отримати відшкодування протягом визначеного часу. Ця ознака базується на ймовірності того, що кількість постраждалих, як правило, менше кількості учасників страхування.

5. Поєднання індивідуальних і колективних страхових інтересів означає зацікавленість у відсутності будь-яких збитків як в індивідуальних страхувальників, так і у певних груп людей, підприємств, суспільства в цілому.

6. Зворотність страхових платежів означає повернення страхувальникам грошей у випадку настання страхової події. Ця ознака наближує страхування до категорії кредиту, але не можна стверджувати, що страхувальник кредитує страховика, оскільки він купує страховий захист.

7. Самоокупність страхової діяльності характеризує здатність страхової організації покривати свої витрати з надання страхового захисту в певному обсязі за рахунок обґрунтованих розмірів страхових внесків і виваженої політики розміщення тимчасово вільних грошових коштів.

5.Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.

Соціальне страхування: лише в обов’язковій формі, відповідно до умов законодавства активів, що забезпечують його проведення; забезпечення захисту від соц. риз.; базується на обов’язкових внесках, що розраховується фондом о/п, залежить від з/п платний.; через свою обов’язковість не передбачений договорм, здійснюється згідно закону україни; являє собою відкриту систему в якій страховики фінансують щомісячні внесками соц..захисту минул. Стр., а майбутні – сьогоднішніх; будується на некомерційній основі.

Комерційне страхування: здебільшого на добровільній основі і є результатом узгод. Позиції страховика і страхувальника; покриває не тільки соц..ризики. сфера застосування ширша; рівень страхових премій не залежить від рівня ЗП; завжди базується на укладенні договору, оформлюється страховий поліс; закрита система, не залежно від того надходження страхових. премій чи ні, страховий захист виплачується обов’язково; є видом підприємницької діяльності , виконується аналіз страхових компаній,які мають ліцензію.

Спільною рисою для комерційного і соціального страхування є надання допомоги та створення за рахунок попередніх внесків страховиків.