31.1V.1956. Чорногородка

МИКОЛІ СОМУ

Ти схожий на батька дуже — В житті воно так і треба, Та в віршах, шановний друже, Будь схожим завжди на себе.

14.ViIl.L958

* * *

Усе на світі бути може,

1 в Сома буде немовля,

Очима буде на Миколу схоже,

А іншим всім — на Симоненка Василя.

ІВАНОВІ ДРАЧУ

Іржавіє в сонці ніж, Протуберанець росте, мов дичка. Сонце — кавун: ти його ріж, А з нього тече водичка.

ГУЦАЛО

Я їхав. Я йшов. Потім рачки ліз.

Мене це пекло 1 мучило.

А потім до дядька скочив на віз:

— Вези! Бо прославлю! Гуцало.

В. ДІДЕНКОВІ

Автору збірки «Зацвітай, калино»

Калина зацвіла — стоїть казково біла, І соловей пісні свої плете... Про що ж тоді писатимеш, Василю, Коли калина одцвіте?

18.VII.1958

ПАВЛИЧКО

Я вийшов з комбайном на лан, Посіяв буряк і гичку — Стояв там Франко і Га-іан, А я поміж них... Павлнчко.

ДЗЮБА

Не варто сикать, мов колібрі, У молодих почесна роль:

Тут смисл не тільки у верлібрі, Для них Поезія — пароль!

l9.Xl.l961

Юрій Івакін ПАРОДІЇ

Ліна Костенко ПАСАЖ МОВЧАННЯ

А я перетерплю я перебуду

Перечекаю я пережду

А я перемовчу перезабуду

Все. що писала перепрнсплю

Перезакрию віями очі

Перезавішу свої уста

Скіфською бабою в поганській ночі

Закам'янію (років до ста)

А я перевершу перемовчанням

Свій перевірш надвірш супервірш

Хай перележить в скрині чекання

Мої блукання між хмар і гір

А якщо вірш мій перестаріє

Ще й перегіркне перегорить

Чи перекисне чи перетліє

Нехай одній це мені болить!

Борис Олійник

Отож-бо й є... Щоб заслужить Дантеса, Спочатку, певне, треба буть поетом. Б. Олійник

Риплять немазані колеса Літературного прогресу. Буває, критик (критикеса),

Узявши участь в літпроцесі, У вірш ваш вистрелить в упор. А потім з вами в коридор Курити вийде «Біломор*. Таке вже раціо прогресу! Не те колись. Стволи Лепажа. Старенький лікар. Екіпажі. Дантес.

Данзас і д'Аршіак. «Зійдись!»

І падав неборак.

Чи віддантесились дайтеся? Чи, мо', я й справді не поет, Коли не заслужив Дантеса Націлить в серце пістолет?.. Нема прогресу у прогресі!

Михайло Стельмах ШЛЯХ ВІД ТЕБЕ

Мов самотній вітряк серед мертвого поля, зажурився Богдан, дарма що був веселий одчайдух і чуприндир. Недосяжна врода Ярини ціпами обмолочувала його душу і перемелювала серце на жорнах кохання. На повені сонячних вітрів принесло з села любі пахощі чорнобрнвіцв і незайманої дівочості, й Богдан здогадався, що це Ярина вийшла з хати. її зволожені уста, на яких лежав відсвіт далекої зірки, завжди пахли чорнобривцями, вії волошка­ми, а коси різдвяною кутею. Від її босих ноженят солодко віяло колгоспним сіном: чебрецем, материнкою і зозулиними черевич­ками — самим здоров'ям землі. Від пухких з ямками рук — росою, опеньками й напівзабутими пахощами герані, а від персів...

— Побачу її хоч здалека! — наважився раптом Богдан і пішов до Ярнниної хати.

Дівчина стояла на ґанку, як вечірня зоря сходила на землю. Вона блакитно дихала, прикривши віями очі, на денці яких мрів осінній смуток.

Богдан укляк на місці. Хлопця оповили знайомі пахощі Яри-ннної цнотливості. Охоплений добрими любощами, він дивився на високі, схожі на паляниці, перса Ярини. Від них духмяно віяло запащним свіжоспеченим хлібом з борошна нового врожаю, й

680

Богдан пригадав, що сьогодні ще не обідав. Проковтнувши голо­дну слину, він безнадійно махнув рукою й, не оглядаючись, твер­дою ходою попрямував до чайної.

Микола Вінграновський

ВІНГРАНОВСЬКИЙ ЕКСТРАКТ

Де нуклеарііі прелюди

Завмирають на вранішніх росах

Піснею про Гриця,

Чистосерді зайці котять лапами босими

По стерні з берестецького поля,

Пророслого крицею,

Качани капусти у Вічність.

Іван Драч

БАЛАДА ПІД ЗНАКОМ СКРОМНОСТІ

Вирішив я: «Треба зайти до Скромності».

/ Драч. «Балада про Скромність»

Подумалось мені: а чи не зайти до

Скромності? Купив пучок осніжених конвалій. Взяв «спотикач» на дорогу. Одяг кошулю нейлонову. Пішов.

Одна кімната наліво. Друга кімната направо. Посередині Скромність живе. Зайти чи не зайти? Думав, уперто думав, Топив у питаннях мозок, Чолом бивсь, бивсь серцем криваво:

— З а й т и

ч и

не зайти?

Не зайшов.

681

ПЕРСАнальна балада

Біля персів вона тримала зоряного сина.

«Ніж у сонці"

А перса пашать безсоромно.

«Єдина з твоїх фантазій^

Лиш крильцями персів зліта.

Там же

Чистих персів торкатись не дасть.

«Балада про дівочі перса»

Подих податливих персів.

«На дні місячної криниці»

Кому перса дівочі.

«Крила»

Та п е р с і в проклятих два рідні вулкани.

«Божевільна балада»

Торка її холодні полум'яні перса.

«Калина»

Вітер перса мої пестить.

«Жінка і море»

(1. Дран)

І невідь-звідки падають ці сни... Лечу на крилах персів в країну персів, в державу персів,

в князівство персів, у Персію, сказати б. Шукаю серед персів свій босий слід

і не знаходжу. На сполох дзвоню у дзвони персів:

«Повстаньте, персів бранці —

прот) обранці!» Із персів смутку спиваю оскому пісні Співаю «Баладу про острів

Антораж»». І гей' На абордаж беру галери

персів — Де перса персонал і персонаж

(за борт цей екіпаж!). Тримаюся за стропи персів, . за грона персів,

за вулкани персів,

за бетатрони персів,

за їх ракетодроми, Як той Персей за Андромеду, І мегатонни персів вибухають — віршем.

Микола Сом ТРИ ЕПІТАФІЇ

МИКОЛІ БАЖАНУ

Тут лежить Бажан Микола (А казали; не умре...). Залишилась хитра школа — Від «ура!» і до УРЕ'.

2965 р.

БОРИСУ ОЛІЙНИКУ

Заснув!

Не б'є і не скубе

Чинуш, невігласів, роззяв...

Заснув навік Олійник Б.—

«І цим я все сказав*".

1990 р.

* М. Бажан був головним редактором Української Радянської Енциклопедії—

УРЕ.

** Піврядка позичено в Б. Олійника

683

ПІСЛЯМОВА

Четвертою книгою «Українського слова» завершена хрестоматія української літератури і літературної критики XX ст. Упорядники представили близько 130 письменників і значну кількість літерату­рознавців і літературних критиків. Досягти бажаної повноти імен і літературних явищ упорядники не змогли, та це й неможливо.

Будь-яке літературне століття не закінчується вичерпанням ліміту років. Літературні проблеми попереднього століття переходять в наступне і в ньому повністю вичерпують себе. Говорити про історію літератури XX ст. ще рано. Ті' напише століття XXI. З віддалі років всі явища віку, що збігає, будуть виразнішими. Не всі імена, пред­ставлені в хрестоматії', витримають іспит на класику і складуть ре­пертуар історії літератури, історії, яку напишуть вчені XXI ст. Але всі без винятку імена представляють певні явища, що в літератур­ному процесі 'нашого віку були характерними, мали вплив на по­дальший розвиток літературної творчості. Сьогодні ще важко ви­будувати схему літературного процесу в Україні у XX столітті. Але деякі методологічні проблеми висвітлення вікового розвитку літе­ратури «Українське слово» якщо й не розв'язує, то ставить на повен голос. Це стосується проблеми «двоколійного розвитку» україн­ської літератури. Упорядники відмовилися від поділу літератури на літературу діаспори і літературу в Україні. Здається, спроба пред­ставити українську літературу як цілість вдалася. Очевидно, годі ділити письменників на письменників у діаспорі і в Україні. І це, гадаємо, утверджений хрестоматійно науковий методологічний" принцип.

В «Українському слові» запропоновано й «робочу схему» періодизації. Вона має бути, на думку упорядників, цільною і вибу-дуваною за єдиним принципом: розглядати літературні явища в ме­жах культурно-мистецьких епох:

— Раннє літературне Середньовіччя (до 988 p.);

— Зріле (високе) Середньовіччя (до 1240 p.);

— Пізнє Середньовіччя (до середини XV ст.);

— Література Ренесансу (до 80-х pp. XVI ст.);

— Література Бароко (кінець XVI—XVIII ст.);

— Романтизм (перша половина XIX ст.);

— Реалізм (друга половина XIX ст.);

684

— Модернізм (кінець XIX — 20-ті pp. XX ст.);

— Соцреалізм (30-ті pp. — середина 80-х pp. XX ст.);

— Постмодернізм (література від середини 80-х pp. і до сього­дення).

Ми розуміємо культурно-мистецьку епоху як хронологічно ок­реслений період, в якому певні літературні тенденції зароджуються, в процесі розвитку стають визначальними і вершинними і в резуль­таті подальшого розвитку вичерпують себе і поступаються місцем новим явищам. «Чистих» культурно-мистецьких чи культурно-історичних епох не буває: в кожній із них доживають старі тен­денції, що колись були визначальними, набирають сили і стають визначальними, домінантними ті, що зародилися в попередню епо­ху, і зароджуються нові тенденції, що стануть панівними в новій

прийдешній епосі;

Поклавши в основу періодизації культурно-історичну епоху як методологічний принцип, єдиний і обов'язковий для всіх, хто візь­меться за написання історії літератури, кожен може висвітлювати історію української літератури за своїм «технологічним» критерієм:

чи за суспільною функцією літератури, чи за стилем, характерним для епохи, чи за «типом мислення» письменника і т. д. Але ми виз­наємо обов'язковою і єдино правильною методологічну тезу: літе^ ратура — мистецтво слова. Чи вдалося повністю зреалізувати свої ж методологічні принципи — скаже читач, але робота над упоряд­куванням велась не стихійно, а за чіткими методологічними прин­ципами.

Хрестоматія, її перші три книги здобули визнання українського вчительства, студентів вузів і особливо батьків, які розв'язують про­блему літературної самоосвіти. Прихильна до видання й критика, хоча хотілося б мати більше рецензій, аналізу, зауважень, пропо­зицій, щоб у найближчому часі внести корективи й вирішити про­блему перевидання.

Кожен українець — школяр, студент, учитель, батько — повинен знати, що чотири книги «Українського слова» стотисячним тира­жем ми одержали безкоштовно. Понад 250 тисяч американських доларів пожертвували українці США на видання «Українського слова». Ці їхні трудові заощадження, їхня доброчинна діяльність, їхній діяльний патріотизм ще в Україні належним чином не оцінений і не пошанований.

Найвідчутніша допомога, яку українська діаспора подала в різ­них сферах економічної життєдіяльності, державотворення, культу­ри,— це допомога українській школі. Десятки посібників, підруч­ників з різних предметів фактично врятували українську школу від книжкового голодомору, освітнього геноциду. Ще далеко не всі усвідомлюють в Україні, що діаспора значною мірою не дозволила

685

знищити українську школу, зупинила повзучу русифікацію, яка сьо­годні ще агресивніша й відвертіша, ніж у часи тоталітаризму, і в найтяжчі часи виявила правдешній патріотизм і найвищу націо­нальну свідомість. Вирішальними чинниками сьогодні є ті, що фор­мують в учнів, молоді і народу взагалі високу духовність, світогляд, дають знання з історії народу і його визвольних змагань, політо­логії, культурології, естетики і т. д.

Можемо сьогодні зробити деякі висновки, подякувати за разо­вий, одноденний хліб і за внесок, що складе на десятиліття золотий запас освіти, а отже, й духовності.

Форми допомоги діаспори школам України розмаїті — навчання вчителів, проведення конкурсів серед учителів, різні конференції", семінари тощо. Це і стипендії для талановитої молоді, що одержує змогу навчатися в найпрестижніших університетах Європи і США.

Виношуємо мрію за підтримки наших земляків з усього світу створити повний корпус хрестоматій української літератури. Сьо­годні не тільки культурно-освітнє, а й політичне значення мала б «Хрестоматія літератури України-Руси доби Середньовіччя» — під назвою «Золоте слово», далі — «Хрестоматія української літератури доби Ренесансу», «Хрестоматія літератури доби Бароко» (у двох книгах) і «Хрестоматія літератури XIX ст.» — доба романтизму, ре­алізму і початків модернізму (у двох книгах). Це грандіозний освітній проект, і він за наявності коштів може бути втілений у жит­тя цим же складом упорядників.

У 1998 р. Україна, гадаємо, урочисто і гідно відзначатиме 200-літній ювілей нової української літератури. 100-літній хоча й із запізненням, але досить урочисто був відзначений у Полтаві від­криттям пам'ятника зачинателю нового українського письменства — 1. П. Котляревському і зібранням українських письменників, що з'їхалися в Полтаву з різних держав.

Можемо пишатися, що спонсори, упорядники і видавці зробили велику справу — присвятили цій знаменній даті багатотомне «Ук­раїнське слово».

Насамкінець хотілося б вибачитися перед читачами за окремі не­догляди, помилки, що трапилися в перших трьох книгах «Ук­раїнського слова». Ми свідомі, що в подібних виданнях помилки неминучі, та все ж хочеться, щоб їх було якнаііменше. Особливу складність має датування народження й смерті письменників. Різні джерела подають різні дати, справжні дати часом встановити важ­ко, бо офіційна влада їх приховувала, щоб раптом не виявилося, що 20—30 письменників «померли» в один день. Багато розбіж­ностей в датуванні пояснюється неточним переведенням старого стилю на новий. Трапляються помилки через незнання, а е й еле­ментарні недогляди чи й друкарські похибки. Упорядники просять

636

читачів внести виправлення у дати народження чи смерті таких письменників і літературознавців:

- Євген Адельгейм (14JCI.1907-14.I.1982);

- Микола Бажан (9Jt.l904-23JCI.1983);

- Докія Гуменна ( нар. 23.І1І.1904);

- Микола Євшан (19.V.1890-23JCI.1919);

- Григорій Косинка (29Jd.l899-15JCII.1934);

- Євген Маланюк (1.ІІ.1897-16.ІІ.1968);

- Михайло Орест (27JCI.1901-13.III.1963);

- Дмитро Павличко (нар. 28.ІХ.1929);

- Іван Світліічний (20.IX.1929-25JC.1992);

- Михайль Семенко (31JCII.1892-23JC.1937);

- Григір Тютюнник (5JCII.1931-6.III.1980);

- Дмитро Чижевський (4.IV.1894-18JV.1977);

- Юрін Яновський (27.VIII.1902-25.II.1954).

Читачі запитують, чи не помилкова нова дата народження Павла Тичини 23 січня 1891 р., бо традиційно вшановуємо день народ­ження 27 січня. У Київському міському архіві знайдено особову справу студента Комерційного інституту Павла Тичини, в якій є метричний витяг про народження поета. Це єдиний документ, що засвідчує точну дату народження Павла Тичини — 23 січня. За ре­тельну перевірку дат дякую своєму читачеві В. Еппелю, який наді­слав три листи із слушними зауваженнями. Значну допомогу у під­готовці видання подали письменники Ростислав Доценко, Валерій Шевчук, Микола Луків, працівники редакції журналу «Дніпро» Олександр Плющ, Володимир Чуйко, Анатолій Гатненко, Тетяна Поливода, Наталя Фехретдінова, Галина Луківа, Юлія Дахно. Всім їм упорядники складають сердечну подяку.

Василь ЯРЕМЕНКО

Іменний покажчик

авторів «Українського слова» (книги І—IV)

А

Адельгейм Євген 11:29—36

Андієвська Емма 111:223—236

Антоненко-Давидович Борис 11:268—281

Аятонич Богдан Ігор 11:695—698

Антошка Ко IV:640—641

Атаманюк Василь (Яблуненко) IV:6l9—622

Б

Багряний Іван 11:617—641

Бажан Микола 11:474—498

Бараболя Марко IV:358—365

Барка Василь 1:286—294, 542—550; 11:642—686

Базилевський Володимир 111,182—197; IV:555—560

Білоус Дмитро IV:423—431

Бойчук Богдан 111:135—139, IV:284—286

Буц Омелько (Снісар Олекса) IV:637—640

В

Васильченко Степан IV:79—82

Вірний Микола IV:432—435

Винниченко Володимир 1:316—374

Винниченко Розалія t:312—316

Вишня Остап 1:488—498, IV:623—626, 645—651

Вовк Віра 111:107—127

Воробйов Микола IV:594—598

Вороний Микола 1:217—228

Воронько Платон IV:593—594

Г

Галайда Ярема IV:652—654

Гаморак Юрій. Див: Стефаник Юрій

Голобородько Василь 111:523—533

Головко Андрій IV: 172—183

Гончар Олесь 111:16—49, 301—305; IV:83—89, 169—172, 467—479

Гординський Святослав 1:80—82; 1V:303—311

Гренджа-Донський Василь IV:156—161

Гришко Василь 11:197—213

Грунський П. Див: Остап Вишня

Грушевський Михайло 1:257—265

Гуменна Докія 11:452—467 Гуцало Євген 111:140—142, 361—365

д

Дзюба Іван 1:402—410; 111:330—336, 535—537 Державин Володимир 1:522—541; 11:223—238, 347—365, 534—542,

578—599; 111:575—608 Діденко Василь IV:551—554 Довженко Олександр 11:47—71 Донцов Дмитро 1:149—183, 654—671; 11:600—607 /Дончик Віталій IV:481—483 Драй-Хмара Михайло 1:506—507 Драч Іван 111:319—329; IV:319—326, 599-602 Дрозд Володимир 111:513—522

Є

Євшан Микола (Федюшка) 111:565—574

-135, 350—361,506—513

Ж

Жиленко Ірина IV:569—577 Жулинський Микола 111:128-Журба Галина 1:464—479

З

Забаштанський Володимир IV:564—566

Загребельний Павло IV:483—488, 521

Загул Дмитро 1V:637, 645

Залеська-Онишкевич Лариса 111:97—107

Засенко Петро IV: 548—550

Заславський Ісай 1:507—512

Земляк Василь IV:471—475

Зет Г. (Западинський Юліан) IV:628—629

Зеров Микола 1:515—521; IV:626, 628, 629, 643

Зуєвський Олег 111:84—91

Івакін Юрій IV:673—677 Іваничук Роман IV:489—501 Ьіьєнко Іван 1:228—240 Ільницький Микола 1:241—250

К

Калинець Ігор 111:406—407, 417—440

Качуровський Ігор 1V:398—403

Кічура Мелетій 1V:637

Кисельов Леонід IV:603—605

Клен Юрій 1:605—613

Клиновий Юрій див.: Стефаник Юрій

Кобилянська Ольга IV; 16—33

Коломієць Володимир IV.-527—533

Коломієць Олекса IV:406—414

Кононенко Петро II.384—388

Королева Наталена 1:434—458

Косач Юрій 111:661—669

Косинка Григорій 11:291—306

Костенко Ліна 111:200—215

Костюк Григорій 1:384—401; 11:257—268, 307—317, 433—443, 499—514

Костюченко Віктор IV:101—106

Коцюбинський Михайло 1:99—105

Кочур Григорій IV:335—338

Кошелівець Іван 11:621—635

Кравців Богдан IV:288—292, 460

Куліш Микола 1:636—653

Курпіта Теодор IV:654—670

Л

Лавріненко Юрій 1:480—487, 513—515, 588—596, 623—636; 11:22—24,

37—47, 91—99, 151—158, 337—339, 468—473, 612—617;

IV:107—109 Лесич Вадим IV:340—346 Лепкий Богдан 1:250—256 Липа Юрій 1V:267—276 Липа-Гуменецька Марта IV:264—267 Лівицька-Холодна Наталя IV:277—284 Лубківський Роман IV:582—592 Луків Микола IV:606—615 Лятуринська Оксана 11:389—394 Любченко Аркадій IV: 189—248

м

Майборода Платон IV:522 Маланюк Євген 11:147—148, 158—170 Малишко Андрій 11:705—709 Малкович Іван IV:619—624 Мартович Лесь IV:35—39 Меженко Юрій 1V:634—635 Мисик Василь IV:326—330 Михайличенко Гнат IV:129—150 Мишанич Олекса 1:429—434 Мольнар Михайло IV:351—357 Мосендз Леонід 11:178—196 Мусієнко Олекса І!і:280—286 Мушинка Микола IV: 161—168 Мушкетик Юрій 111:147—169

н

Наєнко Михайло 11:284—291, 395—401; IV:404—406 Неділько Всеволод 11:699—704; ІІІ.-170—177 Нитченко Дмитро IV.-296—302 Ніковський Андрій IV:109—120 Никанорова Олена IV:567—569

О

Олесь О. 1:265—275

Олійник Борис 111:305—312, 313—319; IV:615—618

Ольжич О. 11:543—578

Орест Михайло 1:597—605, 11:366—383

Осьмачка Тодось 11:114—118, 120—146; IV:636

п

Павелко Іван 111:640—649

Павличко Дмитро 111:178—181; IV:561—564

Павлишин Марко 111:493—505; IV:293—2%

Пачовський Василь 1:294—299

Петров Віктор 1:14—24, 275—285; 11:80—90

Підмогильний Валер'ян 11:317—336

Підпалий Володимир 1V:539—547

Плужник Євген 11:238—256

Погребенник Федір IV:12—14, 73—78

Погрібний Анатолій 11:444—451; 111:3—16, 650—660

Полтава Леонід IV:441—446

Понеділок Микола 1V:461—466

Попелястий М. IV:627—628

Приходько Іван IV: 150—155

Р

Рильський Максим 11:99—107 Рубчак Богдан 11:688—695; 111:288—293 Руденко Микола IV:438—440 Рулницький Леонід IV:311—317 Рябчук Микола 111:293—300

С

Салига Тарас IV:578—581

Са.мчук У лас 11:514—533

Сайко М. IV:644

Сверстюк Євген 111:50—66

Свідзинський Володимир 1:411—422

Світличний Іван 111:408—416

Семенко Михайль 11:24—28; IV:627

Сенченко Іван 11:339—346

Симоненко Василь 111:198—200, 267—280; IV:523—526; 671—673

Ситник Михайло IV:435—437

Спіпучіко Оксана IV:256—263

Сом Микола 1V:518—521, 551, 677—678

Сосюра Володимир 11:213—222; IV:642—643

Стейіаник Василь 1:196—204

Стефаник Юрій (Гаморак Юрій, Клиновий Юрій) 11:108—114;

1V:40—47, 189—іад Стефанович Олекса 1V:249—256 Стельмах Михайло IV:366—375 Стр'ха Максим IV.331—334 Струк Данило Гусар 1:374—384; 111:216—223 Стус Василь ї:423—428, 578—587; 111:395—405

т

Тарнавський Остап 1:459—464, 111:287; IV:287—288, 339, 389—396

Тарнавський Юрій 111:255—266 Теліга Олена 11:607—611 Тен Борис IV: 185—1S8 Тесленко Архип IV.91—101 Тичина Павло 1:551—578; IV:631 Тютюнник Григір 111:237—244

У Українка Леся 1:106—149; IV:48—49

Ф

Федоренко Євген 1:3—14, 83—99; Ії:3—21 Филипович Олександр IV: 121—125 Филипович Павло IV: 126—128,636 Франко Іван 1:32—80; IV:5—12

X

Харчу к Борис IV:503—517 Харчук Роксана 1V.502—503 Хвильовий Микола 1:672—688 Хоткевич Гнат IV:66—73

Ч

Чендей Іван IV:447—459

Черева тенко Леонід 11:171—178

Чередниченко Дмитро IV:534—538

Черемшина Марко IV:51—55

Черненко Олександра 1:204—214; 111:440—450; IV:476—480

Чижевський Дмитро 1:613—622; 111:609—620

Чупринка Грицьхо 1:303—311

Чуйхо Володимир IV:415—423

ш

Шевчук Валерій 111:142—147, 245—254, 451—493; IV:184—185,

397—398 Шерех (Шевельов) Юрій 1:499—506; 11:72—79, 111:91—96, 366—395

538—564; IV;346—349

Я

Яновський Юрій 11:402—433 Яременко Василь 1:3—14, 25—31, 184—195, 215—217, 300—303

689—698, 11:710—712, 111:67—84, 670—679; IV:55—65, 375—387 Ярошенко Володимир IV:630~631, 632—633

Зміст

ІВАН ФРАНКО (27.VIII.1856-28.V.1916)

5 Котляревський 5 Великі роковини 12 «Великі роковини» Івана Франка. Федір Погребенник

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (27Х1. 1863-21.ІП. 1942) 16 Про себе саму 26 Думи старика

ЛЕСЬ МАРТОВИЧ (12.ІІ.1871-11.І.1916)

35 Винайдений рукопис про Руський край 40 Лесь Мартович, Юрій Клиновий

ЛЕСЯ УКРАЇНКА (25.11,1871—1.VIII.1913)

48 На столітній ювілей української літератури

МАРКО ЧЕРЕМШИНА (13.VI.1874-25.IV.1927) 51 На Купала на Івана 55 <і... Аби люди читали» Василь Яременко

ГНАТ ХОТКЕВИЧ (31.ХІІ.1877-8.Х.1938)

66 Авірон (Розділи IV, V) 73 Повість «Авірон» Гната Хоткевича. Федір Погребенник

СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (8.1.1879-11.VHI.1932)

79 Крамольна ніч 83 Учитель з Ічні. Олесь Гончар

АРХИП ТЕСЛЕНКО (2.III.1882-28.VI.1911)

91 В тюрмі 101 Крізь терни. Віктор Костюченко

АНДРІЙ НІКОВСЬКИЙ (2.Х.1885-? 1942)

107 Андрій Ніковський. Юрій Лавріненко 109 Vita nova (Розділи книги)

ПАВЛО ФИЛИПОВИЧ (1.ІХ.1891-З.ХІ.1937)

121 Біографічний нарис. Олександр Филипович 12Ь «Дивись, дивись, безмежні перелоги...»

126 «Єдина воля володіє світом...»

127 «Я — робітник в майстерні власних" слів...» 127 «Нема словам лічби...»

ГНАТ МИХАЙЛИЧЕНКО (9.Х.1892-21.ХІ.1919)

129 Блакитний роман •4150 Слово з-між рядків смертного присуду. Інна Приходько

ВАСИЛЬ ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ (23.IV.1897-25ja.l974)

156 Розділили Україну поміж ворогів

158 Моя Карпатська Україно...

159 «Ой люблю зелені груні...»

160 Сон

161 Гіркий хліб письменника-емігранта. Микола Муишнкя

АНДРІЙ ГОЛОВКО (З.ХІІ.1897-5.ХИ.1972)

'* 169 Наче волошки в житі... Олесь Гончар 172 Бур'ян (Заключний XXXIII розділ із першої редакції роману «Бур'ян»).

БОРИС TEH (9JUI.1897-13.1II.1983)

184 Борис Тен. Валерій Шевчук

185 «Ніщо не мертве в вирі світовому...»

186 «Люблю несхибну вулиць безконечність...»

186 «Морських просторів світла далина...»

187 «Мов давні праотці Червоне море...»

187 «t сталося: через залізні грати...»

188 «Твоїх повік відсторонивши ширми...»

АРКАДІЙ ЛЮБЧЕНКО (7.ІІІ.1899-25.ІІ.1945) 4"189 Аркадій Любченко. Юрій Гаморак 195 Вертеп

694

ОЛЕКСА СТЕФАНОВИЧ (5Х1899-4.1.1970)

Із збірки «Поези (1923—1926)»

249 Плач Ярославни

250 Дорошенко

Із збірки «Stefanos I»

250 «Жабиний хор не дасть собі спокою...»

251 Сонет 251 Молитва

251 Сон Перуна

252 Сокіл

253 «Просто. Не йти праворуч...»

253 Крізь смерть

254 Юрій

254 Два

Із збірки «Stefanos Н»

255 Вічна слава

Із збірки «Кінцесвітнє» (1975)

256 Недобре

256 Поезія офіри і посвяти. Оксана Сліпушко

ЮРІЙ ЛИПА (5.V.1900-19.VIII.1944)

264 Про мого батька й діда. Марта Липа-Гуменецька 267 «І знов пахучість теплих кіс...» 267 «Десь моя заплакана маленька...»

267 «Ви там, у Вашій високості...»

268 Василіск

269 Зайди

269 Суворість (І—VI)

271 Львів

271 Святий Юрій

272 Прокляття

272 Сімнадцятий (Іі)

273 Закон

НАТАЛЯ ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА (Hap.l5.VI.1902)

Із збірки «Вогонь і попіл» (1934) 277 «Будеш завжди цю ніч пам'ятати...»

277 «Знов зустріну тебе в трамваї...»

278 Степова казка

Із збірки «Сім літер» (193 7)

279 «Проходить час, відходять в вічність друзі...» 279 Коли?

Із збірки «На грані* (1944—1967) 280 Україні

280 «Осінь малює стежки...»

Із збірки «Перекотиполе» (1968—1976)

281 Сон

281 Тим, що там, з нею

Із збірки «Остання дія» (1979—1985)

282 А тюльпани квітнуть 282 Народження поезії

282 Остання дія

283 Ще одна безсонна ніч

283 Бабине літо —

284 Наталя Лівицька-Холодна. Богдан Бойчук

БОГДАН КРАВЦІВ (5.V.1904-21.XI.1975)

287 Богдан Кравців. Остап Тарнавський

288 Черлень

289 1.ХІ.1918

289 3 урочищ і гаїв...

290 Служу Камені знов...

290 Миколі Зерову

291 Арго

291 Калина

292 Ars poetica

ДМИТРО НИТЧЕНКО (Нар. 21.Н.1905)

293 Живий Дмитро Нитченко. Марко Паелиишн 296 Суд над Сосюрою (Уривок із книги спогадів «Від Зінькова до Мельборна»)

СВЯТОСЛАВ ГОРДИНСЬКИЙ (30JOI.1906-8.V.1993)

303 Бодлер

303 Кольори і слова

304 Метеор

305 Царгород

305 Егея

306 Доля

306 Ти

307 Собор

308 Знак грифа

308 3 румовищ і вогню

309 Листопад 309 Полтава

696

310 Канів

310 На руїнах

311 «Далеко вічно і відвічно близько...» Леонід Рудницышй

ВАСИЛЬ МИСИК (24.VII.1907-3.III.1983)

319 Прекрасне слово від серця. Іван Драч 326 Сучасність

326 Крапля

327 3 книги царств

327 Рудакі

328 Хайям

328 Серце Бернса

329 Чорнотроп

ГРИГОРІЙ КОЧУР (17ja.l908-15jai.l994)

331 Григорій Кочур. Максим Стріха

335 Перекладач

336 Сонет інтинської весни

336 Сонет вітрів

337 Сонет занепаду

337 Сонет напучування

338 Сонет

ВАДИМ ЛЕСИЧ (25.II.1909-24.VIII.1982)

339 Вадим Лесич. Остап Тарнавський

340 В жовтні

340 Осіння ніч

341 Мюнстер

341 «Сині переливи, перламутру відблиск...»

342 Вірш, писаний на драбині

343 <<В колонаду холодних будівль...»

343 «Вже парк осінніє...»

344 До трактату про поезію

345 «Спалахи, сполохи, полум'я...»

346 На смерть Тодося Осьмачки

346 Земля — не має краю. Юрій Шерех

МАРКО БАРАБОЛЯ (19.IV.1910—? 1945)

351 Друге повернення Марка Бараболі. Михайло Мольнар

358 Продукція язиков

362 Проект автономії

364 Гальо! Гальо! Радіо Кошіце!

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ (24.V.1912-27.K.1983) 366 Галя

369 Правда і кривда (Заспів) 375 Думку будить пісня. Василь Яременко

ОСТАП ТАРНАВСЬКИЙ (3.V.1917-19.IX.1992)

389 Життя (Вінок сонетів)

ІГОР КАЧУРОВСЬКИЙ (Нар. 1.ІХ. 1918)

397 Ігор Качуровський. Валерій Шевчук

398 «Як час іде...»

399 «Приспану пам'ять щось розбудило...»

400 Передмістя

400 «В манишці білій, велетень котячий...»

401 «Пізніх вулиць тривожний сон...» 4в1 «Як це страшно — вернутись...»

402 «Мріялось, коли бузок цвістиме...» 402 «Мене колись не брала жодна сила...»

Ч

ОЛЕКСА КОЛОМІЄЦЬ (17.III.1919-23JL1994)

404 Олекса Коломіець. Михайло Наєнко 406 Дикий ангел (Уривок)

ДМИТРО БІЛОУС (Нар. 24.IV.1920) 415 У сонячній неволі зобов'язань. Володимир Чуйко 423 Нержавіюча зброя 423 Досліджуєм пракорені 425 Рідна мово, ти ніжний цвіт 425 Пісня душі

425 Хто сказав, що наша мова груба?

426 Хто любить, той легко вчить

427 Звичайний шовінізм

428 Проста класифікація

428 Що значить коника пасти?

429 Перекладацький горішок

430 Коли забув ти рідну мову

431 Не на те рятували діди

МИХАЙЛО СИТНИК (? 1920-21.VIII.1959)

432 Творчі періоди поета. Микола Вірний

435 Молитва

436 «Бджоли цілуються з колосом...»

698

436 «Умру, а жить не перестану...» 436 «Сиплеться, сиплеться, сиплеться...»

436 «Усілася хмара найтяжча...»

437 Ніч

МИКОЛА РУДЕНКО (Нар. 19.ХІІ.1920)