50. Санітарно - гігієнічні вимоги до готелю – мікроклімат

Мікроклімат готелю – це різновид місцевого клімату, штучно створений в умовах готельного будинку. Його найважливішими характеристиками є температурний режим та інсоляція, склад і рух повітря, вологість. Температура в опалювальний сезон +18–22 С, влітку до +25С. Підтримувати нормальну температуру взимку допомагає опалення, влітку кондиціонери. До опалювальних систем наступні вимоги: вони повинні забезпечувати рівномірну температуру у приміщенні, не повинна бути джерелом забрудненого повітря і бути легко доступною для чищення. Приміщення готелю повинні добре освітлюватись сонячними променями та мати гарне штучне освітлення. Головними гігієнічними вимогами до штучного освітлення є його достатня інтенсивність, рівномірність та відсутність різких тіней. Повітряний режим у приміщенні готелю визначають склад та рух повітря. Важливим санітарним заходом у боротьбі з забрудненням повітря є провітрювання приміщень. Натепер у готелях все частіше використовують кондиціонери, які забезпечують необхідні гігієнічні якості повітря. У сучасних готелях підтримувати температуру та вологість повітря допоможе система клімат – контроль.

51. Виникнення готельної справи як форми гостинності

Гостинність як явище виникає у часи перших подорожей. Гостинність як риса, спільна всім давнім патріархальним народам, обумовлювалась наявністю небезпек та труднощів, які чатували на подорожуючого на кожному кроці: чим їх більше, тим більш священним і недоторканним постає мандрівник. Раніше ще не було потреби у платних закладах гостинності, кожен міг знайти собі притулок у будь –якій приватній господі. Пізніше зароджується звичай гостинності – «побратимство», коли жителі одного міста укладали своєрідну угоду з мешканцями іншого на прийом гостей.

52. Основні характеристики засобів розміщення рекреаційного типу

Засіб розміщення – будь-який об’єкт, що регулярно або інколи надає туристам приміщення для ночівлі на платній чи безплатній основі. До засобів розміщення рекреаційного типу належать :

курортні готелі – призначені для людей, що прибули у певну місцевість з метою відпочинку, рекреації, у деяких випадках – у поєднанні з профілактичним лікуванням. Вони розташовані у курортній місцевості, віддалені від великих міських агломерацій і розраховані на досить тривалий термін проживання клієнтів. Асортимент послуг великий: обладнана зона відпочинку, спортивних занять, прокат інвентаря.

приватні квартири та котеджі

табори та бази відпочинку

туристичні селища (окремі будиночки,всі послуги зосереджені у єдиному центрі)

«квартири для відпускників» (самообслуговування)

53. Санітарно – гігієнічні вимоги до готелю – боротьба з інфекціями

Здійснення санітарно-гігієнічних заходів з метою охорони здоров`я населення є обов’язковим для державних органів, установ та організацій. Санітарні норми і правила утримання приміщень готелю (СанПіН) видаються Міністерством охорони здоров`я України. Також важливими є державні стандарти (ГОСТ, ДСТУ), наприклад , на якість питної води, харчових продуктів тощо. Основні завдання санітарного лікаря у готелі:- попередження інфекційних захворювань, - контроль за виконанням санітарного законодавства щодо умов праці та побуту, харчування людей,охороною довкілля, - організація і проведення заходів з оздоровлення праці, побуту й відпочинку людей, - розповсюдження санітарних знань. У готелях існують санітарні паспорти, куди заносять дані перевірок, а також журнали санітарних обробок, обліку проведень навчань персоналу, проходження персоналом медогляду.

54. Характерні особливості розвитку готельного господарства України на поч. 20 ст.

На початку 20 ст. структуру готельного господарства України складали великі фешенебельні готелі у великих містах і на курортах, де існували також санаторії, пансіонати, вілли і притулки, а також готелі другого класу, мебльовані кімнати, заїжджі двори та странноприйомниці, нічліжні будинки. На поч. 20 ст. були збудовані готелі «Палас» та «Марсель», у 1953 р. об’єднані в єдиний готель «Україна», нині «Прем`єр Палац». У готелі «Марсель» було обладнано перший у готелях Києва механічний ліфт. Велике будівництво курортних готелів проводилося в Криму, у цей час Крим стає модним курортом.

55. Основні характеристики апартготелів і готелів типу тайм - шер

Для ділових людей, що прибули на тривалий термін, часто – із сімєю, існують апартготелі, що використовуються як тимчасове житло. Номери в таких готелях аналогічні повністю мебльованим квартирам. Гостям пропонують мінімальний сервіс, але за бажанням вони можуть замовити через фірму й інші послуги. Тайм-шер (конд-готель)- тип клубного відпочинку, заснованого на праві спільного придбання нерухомості – готельного номера, котеджа , будиночка - і володіння нею протягом визначеного часу перемінно з іншими власниками. Визначений період відпочинку засвідчується сертифікатом власності, час відпочинку вимір. У тижнях. Право власності купується від 10 років і більше.

56. Дезінфекція – види, методи, засоби.

Д. – комплекс заходів зі знищення в оточуючому людину середовищі збудників інфекційних захворювань та їх переносників (боротьба зі збудниками захворювань – бактеріями , вірусами, грибками, тощо). Д. поділяють на профілактичну, поточну та заключну. Профілактичну проводять з метою попередження появи інфекцій. Підтримують чистоту, слідкують за виносом сміття, за зміну білизни тощо. Поточну – проводять у приміщенні, де знаходиться інфекційний хворий для попередження розповсюдження інфекції. Заключну проводять одразу після госпіталізації або виїзду хворого, повністю обробляючи приміщення, проводять генеральне прибирання. Методи:механічні(збудники видаляються з предмета шляхом вивітрювання, протирання , обмивання, миття), фізичні(кип`ятіння, використання пари, сухого гарячого повітря) та хімічні(застос. Хім. Препарати з бактерицидними властивостями – вапно, сода,хлорамін Б).

57. Характерні особливості розвитку готельного господарства України в 20-30 –х роках 20ст

На початку 20 ст. структуру готельного господарства України складали великі фешенебельні готелі у великих містах і на курортах, де існували також санаторії, пансіонати, вілли і притулки, а також готелі другого класу, мебльовані кімнати, заїжджі двори та странноприйомниці (для паломників), нічліжні будинки. На поч. 20 ст були збудовані готелі «Палас» та «Марсель», у 1953 р. об’єднані в єдиний готель «Україна», нині «Прем`єр Палац». У готелі «Марсель» було обладнано перший у готелях Києва механічний ліфт. Велике будівництво курортних готелів проводилося в Криму, у цей час Крим стає модним курортом.

58. Основні характеристики засобів розміщення для автомобілістів

Мотель – стаціонарне постійно діюче підприємство розміщення та обслуговування автотуристів. Мотелі розташовані на автомагістралях, перед в`їздом у великі міста, біля транспортних розв`язок, поблизу історичних і природних пам`яток. Мотель – це низка невеликих за розміром 1-2 поверхових будиночків, розрахованих на 2- 4 осіб, з майданчиком для авто біля кожного або гаражем на першому поверсі. Мотель забезпечує комплексне обслуговування гостей, а також усі послуги, пов’язані з доглядом за автомобілем.

59. Дезінсекція – види, методи , засоби.

Д. – боротьба з комахами – переносниками інфекцій. Види: профілактичний та винищувальний. Профілактика передбачає недопущення утворення місць їх виплоду,щілин , пустот. Регулярно очищуються сміттєзбирники, у готелях не можна утримувати собак та кішок. Методи: механічні (Пастки,капкани,липучі стрічки, мухобойки, тощо. ), фізичні (застосування високої температури, сухого та гарячого повітря), хімічні (інсектициди.)

60. Характерні особливості розвитку готельного господарства України у 50-ті роки 20 ст.

У 1950 р. готель­ний фонд СРСР вже досягає довоєнного рівня та з цього часу поступово збільшується, розширюється його географія -будуються готелі у Прибалтиці та Середній Азії, Закавказзі та Молдові. У Києві вже у лютому 1944 р. Раднарком УРСР прийняв постанову № 63 «Про відновлення готельного фон­ду м. Києва і доведення до санітарного стану існуючих готелів». Готелі відроджуються вже під новими назвами («Франсуа» - «Театральний», «Марсель» - «Дніпро», «Західна Україна» - «Україна», «Червоний Київ» - «Київ» тощо). Про­цес перейменування готелів мав місце і в подальшому роз­витку готельного господарства Києва та України.

Проблеми відбудови та подальшої розбудови народного господарства, його поступове перетворення на єдиний на­родногосподарський комплекс вимагали великої кількості готельних місць, що зумовило масове будівництво готелів, але у своїй більшості - низького рівня якості.

З 1956 р. починається розвиток масового іноземного туризму в СРСР, швидкими темпами розвивається туризм внутрішній, молодіжний. Вони вимагають оновлення та розбудови існуючої бази. Перша всесоюзна класифікація готелів у 1952 р. показала їх невідповідність світовим ви­могам - більшість з них були низького рівня комфорту і лише поодинокі висококомфортабельні готелі - «позароз-рядні» - могли приймати іноземних гостей, забезпечуючи їм необхідні умови.

61. Типи готельних класифікацій- кількісний та якісний.

Перший тип класифікації - кількісний, базується на кількісних показниках. При віднесенні готелю до однієї з 5 категорій (від 1 до 5 зірок) враховуються площі примі­щень, процентне співвідношення номерів з душем, біда» туалетом, кількість спальних місць, наявність тих чи іш» тих послуг.

Найбільша увага приділяється характеристиці номер­ного фонду - його санітарно-технічному обладнанню, елек­троустаткуванню , оснащенню жорстким та м'яким інвен­тарем. Серед послуг виділяються тільки деякі елементи загального комфорту «і наявність ресторана, гаража або паркінга, сніданки в номер, послуги зв'яжу, персонал із знанням іноземних мов. Якісні оцінки практично відсутні. Тільки для найвищої категорії (у Франції це 4 зірки «Люкс») висуваються такі вимоги, як «організація доброякісного харчування, гарне обслуговування, досвідчений персонал. Такий кількісний підхід може мати успіх у економічно розвинутих країнах, де існують високі готельні стандарти якості. При цьому він має свої особливості у різних країнах, одні з них надають перевагу статистичним показникам, таким як площа номерів, процентне співвідношення номерів різних видів та ступінь їх обладнання, наявність ліфту та телефону, інші динамічним- якості харчування, розвитку мережі послуг, кваліфікації персоналу, якості обладнання та умеблювання еномерів.

Другий тип класифікації- Якісний, оснований на больній системі оцінки. Готелі поділяються на 5 категорій- від 1 до 5 зірок. Зірки присвоюються спеціальною комісією на підставі визначеної суми болів. Для кожного критерію оцінки встановлюється максимально можлива кількість балів. Такими критеріями є сама будівля, стан і обладнання номерів, організація харчування, якість послуг, робота служби прийому. Переважають якісні оцінки такі як гарний район, зручні ліжка, доброякісне харчування, гарне обслуговування, досвідчений персонал, велика увага приділяється асортименту послуг. Ця система є більш гнучкою і може бути використана в тих країнах де фонд розміщення є якісно однорідним, не всюди відповідає загально прийнятим стандартам і необхідний більш скурпульозний підхід в оцінці його якісних характеристик.

62. Дератизація- види, методи, засоби.

Дератизація - знищення гризунів, які є переносниками збудників інфекційних хвороб людини, виявлених на суднах, у поїздах, інших транспортних засобах та в контейнерах.

Профілактичний та винищуваліний види.

Профілактична- профілактика появи шкідливих комах та гризунів, передбачає недопущення утворення місць їх виплоду.

Винищувальна Д. включає вживання хімічних, фізичних і біологічних засобів, що згубно діють на всі стадії розвитку членистоногих.

При дизетерації фізичні методи не застосовуються , натомість існують біологічні- за допомогою домашніх тварин, кішок наприклад, що для готелів не є прийнятним. Оптимальним методом боротьби є хімічні - Застосовують також іонізуюче випромінювання і деякі хімічні речовини (з'єднання етилениміну), похідні азарідіна, антагоністи фолієвой кислоти і піримідину, глутамін, пурин і ін., що викликають статеву стерилізацію членистоногих або аномалії їх розвитку, внаслідок чого членистоногі втрачають здатність відтворювати потомство.

63. Характерні особливості розвитку готельного господарства в Україні в 60-х роках 20 ст.

У 1960 р. в СРСР вже було 1476 готелів на 137 тис. місць (у 1364 містах з 1685).

Їх рівень дає уяву про рівень готельного будівництва 1950-х рр. Це були готелі типу гуртожитків з багатомісними номерами, з низьким рівнем бла­гоустрою, без технічних і санітарно-технічних зручностей, погано обладнані. Такий же рівень благоустрою мав і готель «Золотий колос» у Києві, збудований для відвідувачів Ви­ставки передового досвіду України у 1958-1961 рр.

Тому 60-ті рр. XX ст. в історії вітчизняно­го готельного господарства були періодом широкої модернізації готельної бази. У готелях запроваджуються системи

холодного та гарячого водопостачання, монтуються ліф­ти, переоформлюються вестибюлі, відкриваються пункти харчування, упорядковується територія; у номерах облад­нуються збірно-розбірні кабіни санвузлів, з'являються но­мери підвищеної комфортності тощо. Наприкінці 1960-х рр. у вітчизняній готельній практиці складається комплекс вимог до готельного стандарту: сучасний комфорт, велика площа різного роду громадських приміщень, набір різних видів номерів, розвинена мережа харчоблоків і торговель­них закладів, упорядкована територія, наявність автосто­янки, достатній асортимент додаткових послуг.

64. Історична динаміка класифікації готелів в Україні.

До 1992 р. готелі України (і всіх колишніх республік СРСР) поділялись на сім розрядів: «Люкс», «Вищий А», «Вищий Б», І, II, III, IV. У 1991 р, Державний комітет України з житлово-комунального господарства затвер­див «Рекомендації про порядок віднесення комунальних готелів України» до міжнародної класифікації запроваджується вимог віднести готелі до одного з чотирьох розрядів: «4 зірки», «З зірки», «2 зірки», «1 зірка».

У даних рекомендаціях не визначаються критерії оцінки готелів «Люкс» (»5 зірок») тому, що готелі такого типу на сьогодні відсутні в системі жит­лово-комунального господарства. Однак, розвиток іноземного туризму б Україні, особливо таких його видів як конгресний і діловий, буде сприяти будівництву саме таких готелів. Тому, доцільно вказану класифікацію го­телів доповнити та розглянути основні вимоги до готелів «Люкс» або «5 зірок».

Готелі «Люкс» повинні мати вестибюлі для прийому гостей, упорядко­вані холи на кожному поверсі, конференц-зал, телефонний зв'язок, що за­безпечує замовлення на міжміські та міжнародні телефонні розмови. У готелі працюють ресторани вищої категорії, кафе та буфети на кожному по­версі. Крім того, працюють перукарня, косметичний кабінет, пошта, пункт обміну валюти, фірмові магазини, а також побутові служби з ремонту та прасування одягу, термінової хімчистки та прання, ремонту взуття, прока­ту предметів культурно-побутового призначення тощо.

Номери для проживання мають бути одно— та двомісними, при цьому не менше 10 відсотків — багатокімнатні номери, в кожному з них вста­новлено радіоприймач, телевізор, телефон, холодильники.

Вимоги до готелів «4 зірки»: будівля, її зовнішнє оформлення, благоус­трій території аналогічні готелям типу «Люкс» (»5 зірок»). Послуги щодо обслуговування автомобілів обмежуються лише їх зупинкою та наявністю автостоянки, забезпеченою охороною. Вестибюлі мають бути просторими, мати декоративне озеленення, художні композиції, зони відпочинку, об-лаштовані високоякісними гарнітурними меблями, а також аудіовізуальни­ми установками.

Готелі розряду «З зірки» пропонують туристам меншу кількість і різно­манітність додаткових послуг порівняно з вищевказаними готелями. Тут можуть бути відсутніми: нічний ресторан і концертна програма; фірмова столова білизна та посуд; прокат автомобілів, магазини, медичний пункт, тенісні корти й інші послуги.

Готель «2 зірки» може бути збудованим за типовим проектом, забезпе­чені охороною автомобільні стоянки можуть бути тільки в мотелях, кон­диціювання повітря проводиться лише в загальних приміщеннях (коли го­тель (мотель) розташовано у IV кліматичному регіоні). Ресторан має бу­ти в готелях місткістю понад 250 місць, меню пропонується двома інозем­ними мовами, перелік побутових послуг значно скорочено й чимало з них мають характер самообслуговування.

Віднесення готелів до розряду «1 зірки» здійснюється за умови відповідності готелів загальним вимогам згідно з міжнародною класифікацією. У відповідності до цих вимог будівля, обладнання, санітарно-гігієнічні умови готелю мають бути пристосованими для створення необхідного рівня ком­форту та надання основного комплексу послуг.

Номери в готелях (мотелях) у залежності від зручностей, що надають­ся, розмірів площ, кількості кімнат, інтер'єру, ступеня оснащеності мебля­ми та інвентарем поділяються на п'ять категорій: вищу, першу, другу, тре­тю та четверту.

Вища категорія. До неї належать дво— та трикімнатні номери, розра­ховані на двох осіб, оснащені повним санвузлом (ванна, душ, умивальник, унітаз, біде). Встановлюються телевізори І-ІІ класів (у готелях «5 зірок» мо­жуть бути відеомагнітофони, комп'ютери). У цих номерах обов'язкові: теле­фон, холодильник або бар-холодильник, килими чи килимові покриття, ви­сокоякісне електроустаткування (люстра, бра, торшери, настільні лампи, світильники), гарнітурні меблі; постільна білизна високої якості, у т. ч. не менше п'яти рушників. Крім того, має бути широкий набір предметів гос­тинності одноразового вжитку.

Перша категорія — це номери з однієї кімнати на 1-2 проживаючих, оснащені повним санвузлом (без біде), має бути телефон (крім готелів, що розташовані у важкодоступних районах). Однак, інтер'єр, оснащеність у цих номерах дещо скромніші. Зокрема, можуть бути відсутніми телевізо­ри, холодильники, замість гарнітурних меблів можуть бути вбудовані меб­лі, а килимів — приліжкові килимки. Постільна білизна має бути високої якості, рушників — не менше трьох. Драпірування для вікон.

Номери другої категорії — однокімнатні на 1-3 проживаючих. Осна­щені неповним санвузлом (унітаз, умивальник). У номерах цієї категорії обов'язковими є: однопрограмний гучномовець, світильники верхнього та приліжкового освітлення, однотипні чи вбудовані меблі. Постільна білиз­на доброї якості, не менше двох рушників. Драпірування для вікон.

Номери третьої категорії — однокімнатні на 1-3 проживаючих. Ос­нащеність: такі як у номерах другої категорії.

Номери четвертої категорії — однокімнатні на 1-3 проживаючих, ос­нащені необхідними меблями, однопрограмним гучномовцем, світильника­ми верхнього та приліжкового освітлення, постіллю, драпіруванням.

65. Складові особистої гігієни персоналу готелю.

Для персоналу готельних підприємств, незалежно в( посади, яку займає кожний конкретний працівник, дотри мання правил особистої гігієни є професійним обов'язком. Працівник готелю, який нехтує правилами особистої гігієни, піддає себе небезпеці, захворіти самому, стати джерелом захворюван для оточуючих та сприяє створенню негативного іміджу готелю

До складових особистої гігієни персоналу готелів входять:

І 1

гігієна харчування;

правильний режим праці, відпочинку і сну;

фізкультура та загартування;

догляд за шкірою, волоссям, нігтями і т. ін.;

гігієна одягу;

боротьба зі шкідливими звичками.

Гігієна харчування враховує його енергетичну цінніст ( калорійність), склад харчового раціону, режим та умов харчування.

Велике значення для підтримання здоров'я людини має режим праці, відпочинку і сну. Режим дня передбачає певну зміну різних видів діяльності людини протягом доби: розумової та фізичної активності, роботи й відпочинку, здорового сну (достатньої тривалості та у комфортних умо­вах), чергування навантажень. Дотримання психогігієни допоможе зберегти емоційну рівновагу, уникнути стресів. Спосіб життя людини справляє великий вплив на її зо­внішність.

Малорухомий спосіб життя спрчиняє появу застійних явищ в організмі людини, погіршує обмінні процеси, призводить до негативних змін в опорно-руховому апараті, м'язовій системі, мозку тощо, знижує імунітет людини. Цього допо­можуть уникнути заняття фізкультурою та спортом, по­чинаючи з регулярної ранкової зарядки, фізкультурних пауз протягом дня, активного відпочинку у вихідні і професій­них занять спортом.

Підвищити опірність організму людини хворобам до-помагає також загартування - система заходів, що підви­щують стійкість організму до різких змін метеорологічних умов. Головними принципами загартування є його посту­повість, систематичність та комплексність використання основних його чинників - сокия, повітря, води.

Догляд за шкірою тіла й обличчя, волоссям, нігтями, ро­товою порожниною також є важливою складовою особистої гігієни.

Сучасна гігієнічна галузь про­понує широкий асортимент заходів з догляду за шкірою, які слід обирати, зважаючи на її тип і чутливість. Гігієніч­ні процедури, що допомагають підтримувати гарний стан шкіри - миття тіла, обличчя, рук і ніг, пом'якшування, зво­ложення та оздоровлення шкіри за допомогою кремів, ма­сок, гелів та лосьонів, гігієнічний манікюр; боротьба з піт­ливістю шкіри; уникнення її пошкоджень та своєчасне їх лікування; часта зміна білизни і панчох і, нарешті, захист шкіри як за допомогою гігієнічних засобів, так і предме­тів спецодягу - дозволяють зберігати її здоровою на довгий час.

Догляд за ротовою порожниною передбачає регулярне чищення зубів підходящою пастою та щіткою, підтриман­ня здоров'я ясен. Оскільки ротова порожнина і зуби легко піддаються ураженню і можуть стати «воротами інфекції», слід регулярно - не рідше разу на рік - відвідувати стома­толога.

Переважна більшість працівників готелю - жінки, для яких дуже важливим є дотримання гігієни жінки. У готелі мусять бути відповідні приміщення та засоби для здійснен­ня персоналом заходів особистої гігієни.

Одяг для працівників готелю може бути брендовою де­таллю (формений одяг працівників служби прийому) або виконувати роль спецодягу, до якого пред'являються під­вищені гігієнічні вимоги.

67. Сертифікація готелів в Україні.

В Українi класифiкацiя готелiв є основою для їх сертифiкацiї.

Сертифiкацiя - це дiяльнiсть з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi стандарти в галузi туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация гостиниц".

4 жовтня 1999 року - правила сертифiкацiї були затвердженi мiн’юстом -

введена обов"язкова сертифiкацiя.

Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський орган акредитований

держстандартом УкрСЕПРО.

Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їхній асортимент і є засобом як виживання, так і пошук нових шляхів.

На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств хар­чування. Станом на 01.10.2040 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги — 158 підприємствам, на послуги харчування — 274 підприємствам. Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслу­говування на підприємствах готельної галузі. Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимо­гам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засо­би зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.

Динаміка сертифікації підприємств готельного типу визначається існуючими формами власності та управління. За статистикою 2004 р. готельні підприємства колективної форми власності становили 57 %, державні — 40,5 %, приватні — 2,6 % від загальної кількості готельних підприємств. При цьому було заявлено на сертифікацію: з колектив­них — 45,6 %, з державних — 56 %, з приватних — 80 % .

68. Організація прибиральних робіт у готелі – види прибирань.

Види та послідовність проведення прибиральник ро­біт (клінінгових операцій) у готелі визначаються са­нітарними нормами їх утримання та можуть бути відобра­жені у відповідних нормативних документах - інструкціях з організації прибирання приміщень готелю. Інструкції є внутрішнім документом готелю та враховують специфіку організації обслуговування в ньому. Виконуються приби-ральні роботи штатними працівниками готелю - покоїв­ками (обслуговують житлові номери) та прибиральницями (всі інші приміщення), але іноді готелі залучають для цього спеціальні організації, що пропонують професійні послуги з прибирання.

Види прибиральних робіт класифікують за видами при­міщень, що прибираються (вестибюль, житлові номери, ко­ридори та холи і т. ін.) та за обсягом і змістом клінінгових операцій. За останнім принципом виділяють два основних вида прибирань, що використовуються для усіх видів при­міщень - поточне та генеральне, і додатково для житлових номерів - сухе на броні, після виїзду та проміжне (експрес-прибирання).

Прибирання різних типів приміщень готелю має свої особливості. Так, вестибюль готелю є його парадною час­тиною, де відбувається зустріч гостя, оформлення його про-живння, активне спілкування та відпочинок гостей. Ви­гляд вестибюлю та його санітарний стан формують у гостя перше враження від готелю. Але прибирання тут утрудне­не, тому що майже постійно через вестибюль рухаються людські потоки. Воно проводиться в основному у ранній ранковий час або ввечері. Удень тільки видаляють сміття з попільниць та урн, злегка протирають меблі й обладнання, утримують у чистоті підлогу, можуть пройтись пилососом по килимових та м'яких меблевих покриттях.

Прибирання холів та віталень на поверсі включає в основному пиловидалення та регулярне провітрювання. Підлогу, килимові покриття та м'які меблі обробляють пи­лососом. Після цього усувають пил з плінтусів, підвіконь, радіаторних решіток, полірованих меблів, видаляють сміт­тя з підлогових і настільних попільничок (це слід робити протягом дня), протирають або обмітають пил з картин та предметів декоративного мистецтва, що прикрашають хол, поливають квіти й зелень.

Прибираючи коридори та сходи житлової групи при­міщень, пилососять килимові покриття, видаляють пил з плінтусів, номерних знаків, очищують від сміття та миють урни й попільниці, миють підлогу сходів. При генерально­му прибиранні раз на місяць видаляють пил зі стін та дра­пірувать, миють двері, опалювальні прибори, протирають світильну арматуру. Раз на два місяці ретельно очищують стіни, обмітають стелю, протирають карнизи, скло вікон, змінюють штори. Двічі на рік миють вікна.

Службові, побутові та підсобні приміщення на по­версі також вимагають щоденного вологого прибирання з видаленням пилу, що виконується покоївками за спеціаль­но встановленим графіком. У білизняних щотижнево ро­биться генеральне прибирання з миттям стін і дверей та видаленням пилу зі стелі.

Прибирання санвузлів та душових загального корис­тування, якщо такі є на поверсі, виконується в окремому спецодязі (халат, прогумований фартух, рукавички, спеці­альне взуття, косинка на голову) та з використанням окре­мого, спеціально промаркованого інвентаря. У санвузлі спо­чатку прибирається передня кімната (згори вниз - дзерка­ла, туалетні полички, фурнітура, плитки стін, умивальники, підлога), потім власне санвузол; у душових - відповідним чином спочатку прибирається кімната для роздягання, по­тім власне душова, бажано - після кожного використання. Прибирання проводять вологим способом, обов'язково із застосуванням дезрозчинів. При генеральному прибиранні миють стіни, двірні та віконні прорізи, вентиляційні решіт­ки, не рідше разу на місяць протирають світильники.

Особливу увагу серед прибиральних робіт у готелі при­діляють прибиранню житлових номерів.

Усі види прибирання номерів (крім проміжного експрес-прибирання) проводять у першій половині дня у такій по-слідовністі: спочатку сухе на броні, далі - в номерах після виїзду проживаючих і вже потім - щоденне поточне приби­рання. Генеральне прибирання проводять за графіком раз на 7-10 днів і обов'язково в номерах після виїзду. Проміжне експрес-прибирання проводять не в усіх готелях, а пере­важно у висококласних, де в номерах підтримується висо­кий стандарт чистоти і порядку протягом усього дня або їх окремо готують для сну.

70. Класифікація готельних номерів.

Класифiкацiї номерiв:

за кiлькiстю мiсць i кiмнат

SGL (1)

DBL (двохмiстний)

TWIN (2 кроватi)

TRPL (2)

QD (4)

KB - king bed

QB - queen bed

EB - Extra Bed

CHL(D) - child

Suit (багатокiмнатний)

Conecting (з роздвижними стiнками)

Studio (номер-дом для тривалого проживання)

Duplex/Penthouse (двохрiвневий)

класифiкацiя за комфортом:

люкс

полулюкс

першого класу

туристського класу

за призначенням

королiвський

президентський (приблизне значення)

junior

hospitality/function - номери тiльки для влаштування банкетiв.