- •Банк завдань до модуля-1 для студентів спеціальності «Стоматологія»
- •1.1 Біогенні елементи. Метали та сплави в стоматології
- •1.2. Способи вираження концентрації розчинів
- •1.3. Кислотно-основні рівноваги. РН.
- •1.5. Титриметричні методи аналізу
- •1.4. Буферні розчини
- •1.7. Колігативні властивості. Осмос
- •Іі рівень
- •1.6. Термодинаміка
- •Кінетика
- •1.15. Комплексні сполуки
- •1.9. Гідроліз солей
- •Електрохімічні процеси
- •Задачі іі рівня
- •1.11. Адсорбція
- •1.12. Дисперсні системи
- •1.16 Хроматографія
- •1.13. Коагуляція
- •Іі рівень
- •Іі рівень
1.5. Титриметричні методи аналізу
І рівень
1.5.1. В титриметричному методі аналізу використовується вимірювання:
а) маси; б) об’єму;
в) тиску; г) температури.
1.5.2. Який мірний посуд застосовують для виміру об’єкту титранту:
а) мензурка; б) мірна колба;
в) бюретка; г) мірний циліндр.
1.5.3. Стандартний розчин в титриметрії – це:
а) розчин невідомої концентрації яким титрують;
б) розчин невідомої концентрації який титрують;
в) розчин відомої концентрації яким титрують;
г) розчин відомої концентрації який титрують.
1.5.3. Досліджуваний розчин в титриметрії – це:
а) розчин невідомої концентрації яким титрують;
б) розчин невідомої концентрації який титрують;
в) розчин відомої концентрації яким титрують;
г) розчин відомої концентрації який титрують.
1.5.4. Що таке титрований розчин?
а) Розчин, який досліджують титруванням;
б) Розчин, титр якого відомий до початку титрування;
в) Розчин, концентрація якого стала відомою після титрування.
1.5.4. Що таке досліджуваний розчин?
а) Розчин, який досліджують титруванням;
б) Розчин, титр якого відомий до початку титрування;
в) Розчин, концентрація якого стала відомою після титрування.
1.5.5. В титриметричних методах аналізу концентрацію робочого розчину виражають в:
а) моль/л; б) г/л; в) %; г) г•моль/л.
1.5.6. В титриметричних методах аналізу концентрацію досліджуваного розчину виражають в:
а) моль/л; б) г/л; в) %; г) г•моль/л.
1.5.7. Закон еквівалентів визначає відношення між кількістю еквівалентів досліджуваної речовини і стандартного розчину:
а) більше стандартного розчину;
б) більше досліджуваної речовини;
в) однакове;
г) менше стандартного розчину.
1.5.8. Закон еквівалентів для будь-якої пари взаємодіючих речовин можна виразити:
а)
;
б)
;
в)
б)
.
1.5.9. Математичний вираз закону еквівалентів:
а) СЕ1∙V1 = CE2∙V2; б) ;
в)
;
г)
.
1.5.10. Титр розчину виражають в:
а) г/л; б) моль/л; в) г/мл; г) г/моль
1.5.11. Молярну концентрацію еквіваленту речовини в розчині виражають в:
а) моль/л; б) г/моль; в) г/мл; г) моль/кг.
1.5.12. Точкою еквівалентності називають момент реакції, коли:
а) припинено титрування;
б) спостерігається зміна середовища;
в) кількість еквівалентів досліджуваного і робочого розчину однакова;
г) кількість еквівалентів досліджуваного і робочого розчину різна.
1.5.13. Встановити точку еквівалентності в методі нейтралізації можна за допомогою:
а) зміни забарвлення індикатора;
б) нагрівання; в) перемішування;
г) додавання відповідного реагенту.
1.5.14. Індикатори – це органічні барвники складної будови, які змінюють своє забарвлення залежно від:
а) нагрівання; б) охолодження;
в) рН-розчину; г) концентрації.
1.5.15. Зміна забарвлення індикатора при кислотно-основному титруванні показує:
а) середовище розчину;
б) точку еквівалентності;
в) кількість кислоти; г) кількість лугу.
1.5.16. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні сильної кислоти сильною основою:
а) сильно кислому; б) слабокислому;
в) нейтральному; г) слабо основному.
1.5.17. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні слабкої кислоти сильною основою:
а) сильно кислому; б) слабокислому;
в) сильноосновному; г) слабоосновному.
1.5.18. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні сильної кислоти слабкою основою:
а) сильно кислому; б) слабокислому;
в) сильноосновному; г) слабоосновному.
1.5.19. В якому випадку скачок рН при титруванні буде зміщуватись в лужну сторону?
а) при титруванні слабкої кислоти лугом;
б) при титруванні сильної кислоти лугом;
в) при титруванні слабкої кислоти слабкою основою;
в) при титруванні сильної кислоти слабкою основою;
1.5.20. Точка еквівалентності при титруванні сильної основи сильною кислотою знаходиться при:
а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0.
1.5.21. Точка еквівалентності при титруванні слабкої кислоти лугом знаходиться при:
а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0.
1.5.22. Точка еквівалентності при титруванні слабкої основи сильною кислотою знаходиьться при:
а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0.
1.5.23. Що таке зворотне титрування?
а) в присутності індикатора титрування робочого розчину досліджуваним розчином;
б) титрування надлишку робочого розчину, доданого до досліджуваного;
в) титрування в присутності індикатора робочим розчином досліджуваний розчин.
1.5.24. На яких реакціях ґрунтуються титриметричні методи ацидиметрії і алкаліметрії?
а) на реакціях нейтралізації кислот, фенолів, амінів, амінокислот, основ.
б) на реакціях осадження в певному середовищі (рН);
в) на окисно-відновних реакціях за участю окисників і відновників.
1.5.25. Які класи речовини можна визначити методом ацидиметрії?
а) кислоти і солі; б) солі і основи;
в) кислоти і основи.
1.5.26. Які класи речовин можна визначити методом алкаліметрії?
а) кислоти і солі; б) солі і основи;
в) кислоти і основи.
1.5.27. Чи можна розрахувати молярну концентрацію еквіваленту речовини в розчині за результатами титриметричного (об’ємного) аналізу?
а) так; б) ні;
в) тільки за масою наважки.
1.5.28. Чи можливо за точною наважкою КОН приготувати «стандартний розчин» для титриметричного аналізу?
а) так; б) ні; в) після попередньої очистки.
1.5.29. Ацидиметрія – це метод визначення вмісту:
а) основ у розчині титруванням стандартним розчином кислот;
б) багатоосновних кислот у розчині титруванням розчином натрій гідроксиду;
в) кислот у розчині титруванням стандартним розчином основ;
г) гідросульфітів у розчині титруванням стандартним розчином натрій гідроксиду.
1.5.30. В методі ацидометрії робочим розчином є розчин з точно відомою концентрацією:
а) лугу; б) кислоти;
в) солі; г) води.
1.5.31. Методом ацидометрії можна визначити концентрацію:
а) лугу; б) кислоти;
в) солі; г) води.
1.5.32. В методі алкаліметрії робочим розчином є розчин з точно відомою концентрацією:
а) лугу; б) кислоти;
в) солі; г) води.
1.5.33. Методом алкаліметрії можна визначити концентрацію:
а) лугу; б) кислоти;
в) солі; г) води.
1.5.34. Розчин якої речовини використовується як титрант при алкаліметричному визначенні:
а) натрій гідроксиду; б) хлоридної кислоти;
в) натрій хлориду; г) сульфітної кислоти.
1.5.35. Кислотність шлункового соку визначають у клінічних одиницях (к.о.), які виражаються об’ємом:
а) 0,1М розчину лугу, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку;
б) 0,1М розчину кислоти, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку;
в) 0,01М розчину лугу, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку;
г) 0,01М розчину кислоти, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку.
1.5.36. Загальна кислотність є:
а) вищою за вільну кислотність;
б) нищою за вільну кислотність;
в) рівною вільній кислотністі;
г) нищою за зв’язану кислотність.
1.5.37. Чому дорівнює молярна маса еквівалента сульфатної кислоти у реакції з натрій гідроксидом:
а) 49 г/моль; б) 98 г/моль;
в) 196 г/моль; г) 49 г.
1.5.38. Чому дорівнює молярна маса еквівалента хлоридної кислоти у реакції з кальцій гідроксидом:
а) 36,5 г/моль; б) 18,25 г/моль;
в) 36 г; г) 73 г/моль.
1.5.39. Чому дорівнює молярна маса еквівалента натрій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:
а) 20 г/моль; б) 40 г/моль;
в) 40 г; г) 80 г/моль.
1.5.40. Молярна маса еквіваленту Al2(SO4)3 складає (г/моль):
а) 171; б) 114; в) 57; г) 342.
1.5.41. Чому дорівнює молярна маса еквівалента аміаку у реакції з хлоридною кислотою :
а) 17 г/моль; б) 34 г/моль;
в) 2 моль; г) 14 г/моль.
1.5.42. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. оксалатної кислоти у реакції:
Н2С2О4 + 2NaOH = Na2С2О4 + 2Н2О
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
1.5.43. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. натрій гідроксиду у реакції:
Н2С2О4 + 2NaOH = NaС2О4 + 2Н2О
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
1.5.44. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. сульфатної кислоти у реакції з амоній гідроксидом:
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
1.5.45. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. амоній гідроксиду у реакції з хлоридною кислотою:
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
1.5.46. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. кальцій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
1.5.47. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. ацетатної кислоти у реакції з барій гідроксидом:
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
1.5.48. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. барій гідроксиду у реакції з оксалатною кислотою:
Н2С2О4 + Вa(OH)2 = ВaС2О4 + 2Н2О
а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼.
ІІ рівень
2.5.1. Розрахуйте масу калій гідроксиду, якщо на титрування 10мл цього розчину витрачено 10,63мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,02моль/л.
2.5.2. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Ba(OH)2 + 2HCl = BaCl2 + 2H2O?
2.5.3. Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину, на титрування якого витрачено 15.49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л?
2.5.4. За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 2NaCl + 4H3BO3?
2.5.5. Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти у розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13.89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією 0,01моль/л.
2.5.6. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/л.
2.5.7. На титрування 20 мл розчину ацетатної кислоти моль/л. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента ацетатної кислоти у розчині:
2.5.8. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента калій гідроксиду в розчині, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 16,39 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л:
2.5.9. Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти в розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13,89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л.
2.5.10. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л:
2.5.11. Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти в 25 мл розчину на титрування якого витрачено 15,49 мл розчину калій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:
2.5.12. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента натрій гідроксиду в розчині об’ємом 100 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,36 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:
2.5.13. Яка молярна концентрація еквівалента аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 12,53 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:
2.5.14. Яка маса аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:
2.5.15. Розрахуйте масу натрій гідроксиду у розчині об’ємом 100 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,36 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:
2.5.16. Розрахуйте масу калій гідроксиду у розчині, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 10,63 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л:
2.5.17. Розрахуйте масу ацетатної кислоти у розчині об’ємом 50 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 8,96 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,005 моль/л:
2.5.18. Яка маса аміаку у 100 мл розчину, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л:
2.5.19. Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину, на титрування якого витрачено 15,49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:
2.5.20. Розрахуйте масу калій гідроксиду, якщо на титрування 10мл цього розчину витрачено 10,63мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,02моль/л.
2.5.21. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Ba(OH)2 + 2HCl = BaCl2 + 2H2O?
2.5.22. Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину, на титрування якого витрачено 15.49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л?
2.5.23. За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 2NaCl + 4H3BO3?
2.5.24 Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти у розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13.89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією 0,01моль/л.
2.5.25. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/л.
2.5.26. Розрахувати молярну концентрацію еквівалента розчину соляної кислоти, одержаного при змішуванні 1 об’єму 3,7 % її розчину (ρ=1,09 г/мл) і 3 об’ємів води.
2.5.27. При гіперацидному гастриті, язві шлунку призначають натрію гідрокарбонат в таблетках по ,3 г три рази на день після їди на протязі 10 днів. Розрахувати масу препарату необхідну на курс лікування.
2.5.28. При гіпертонічній хворобі І і ІІ ступеня призначають призначають внутрішньом’язево по 1 мл 0,5 % розчину девінкану щоденно на протязі 5 тижнів. Розрахувати масу препарату, необхідного для забезпечення курсу лікування.
2.5.29. При урологічних операціях призначають внутрішньо фурадонін по 0,15 г три рази в день. Курс лікування 8 днів. Розрахувати масу препарату, необхідного на курс лікування:
2.5.30. Який об’єм фізіологічного розчину (0,9 % NaCl, ρ= 1 г/мл) можна приготувати із 0,1 моля кухонної солі?
2.5.31. Для полоскання, спринцювання, а також промивання шлунку використовують 0,01 %-й розчин (ρ= 1 г/мл) калію перманганат. Розрахувати необхідного для приготування 2 л такого розчину.
2.5.32. Для лікування легеневих захворювань в медичній практиці використовують 10 %-й розчин йодиду калію. Яку кількість (масу КІ) необхідно взяти для приготування 2 кг такого розчину?
2.5.33. Розрахувати масу бури Na2B4O7 необхідну для приготування 500мл розчину з молярною концентрацією еквівалента рівною 0,02 моль/л.
2.5.34. При циститах, пієлітах призначають щоденне внутрішньовенне введення по 5 мл 40 %-го розчину гексаметилентетраміну (Мr = 140) напротязі 10 днів. Розрахувати молярну концентрацію препарату в розчині і його масу необхідну для курсового лікування.
