
- •Банк завдань до модуля-1 для студентів спеціальності «Стоматологія»
- •1.1 Біогенні елементи. Метали та сплави в стоматології
- •1.2. Способи вираження концентрації розчинів
- •1.3. Кислотно-основні рівноваги. РН.
- •1.5. Титриметричні методи аналізу
- •1.4. Буферні розчини
- •1.7. Колігативні властивості. Осмос
- •Іі рівень
- •1.6. Термодинаміка
- •Кінетика
- •1.15. Комплексні сполуки
- •1.9. Гідроліз солей
- •Електрохімічні процеси
- •Задачі іі рівня
- •1.11. Адсорбція
- •1.12. Дисперсні системи
- •1.16 Хроматографія
- •1.13. Коагуляція
- •Іі рівень
- •Іі рівень
1.16 Хроматографія
1.16.1. За агрегатним станом рухомої фази хроматографія класифікується як:
а) газова; б) адсорбційна; в) капілярна; г) розподільча.
1.16.2 За агрегатним станом рухомої фази хроматографія класифікується як:
а) рідинна; б) абсорбційна; в) колонкова; г) капілярна.
1.16.3 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:
а) рідинна; б) абсорбційна; в) капілярна; г) газова.
1.16.4 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:
а) йонообмінна; б) газова; в) капілярна; г) тонкошарова.
1.16.5 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:
а) адсорбційна; б) капілярна; в) газо-рідинна; г) тонкошарова.
1.16.6 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:
а) осаджувальна; б) газо-рідинна; в) паперова; г) колонкова.
1.16.7 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:
а) колонкова; б) газова; в) адсорбційна; г) іонообмінна.
1.16.8 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:
а) капілярна; б) розподільча; в) газо-рідинна; г) адсорбційна.
1.16.9 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:
а) паперова; б) газова;
в) йонообмінна; г) абсорбційна.
1.16.10 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:
а) тонкошарова; б) рідинна;
в) адсорбційна; г) газо-рідинна.
1.16.11 Йонообмінна адсорбція відбувається за правилом:
а) Панета-Фаянса; б) Дюкло-Траубе; в) Гіббса-Гельмгольца; г) Бренауера-Еммета-Тейлора.
1.16.12 Нерухомою фазою в методі газової хроматографії можуть бути:
а) модифіковані сорбенти; б) капіляри; в) пластинки для ТНК; г) колонки.
1.16.13. Найбільш поширений адсорбент силікагель використовується як нерухома фаза у методі хроматографії:
а) газової; б) капілярної;
в) йоно-обмінної; г) паперової.
1.16.14. Рухомою фазою для тонкошарової хроматографії є:
а) водень; б) азот; в) елюєнт; г) вода.
1.16.15. Рухомою фазою для газової колонкової хроматографії є:
а) азот; б) елюєнт; в) вода; г) повітря.
1.16.16. Величина, що характеризує ступінь затримування компонента при хроматографії на папері і рівна відношенню довжини шляху компонента до довжини шляху розчинника від лінії старту до лінії фронту, це
а)
;
б)
в)
г)
1.16.17. На розділення йонів на колонці найбільше виливає:
а) маса йонів; б) заряд йонів; в) масова частка в суміші; г) елюент.
1.16.18. На розділення йонів на колонці найбільше виливає:
а) сила йонів; б) масова частка йонів; в) елюент; г) маса йонів.
1.16.19. Етапи хроматографування:
а) внесення проби, розділення на колонці, детектування;
б) розділення, проявлення, закріплення;
в) детектування, розділення, проявлення;
г) проявлення, проходження по колонці, детектування.
1.16.20. Скільки фаз потрібно для проведення хроматографування:
а. Одну б. Дві в. Три г. Чотири
1.16.21. Охарактеризувати хроматографію можна як метод:
а) синтезу сумішей; б) аналізу сумішей;
в) розділення і аналізу сумішей; г) додавання сумішей.
1.16.22. Найбільш технічно забезпеченою і апаратурно оформленою є метод хроматографії:
а) колонкової; б) газової; в) паперової; г) тонкошарової.
1.16.23. Найбільш доступним в лабораторних умовах є метод хроматографії:
а) газової; б) рідинної; в) капілярної; г) паперової.
1.16.24. Серед перелічених газів виберіть ідеальний газ, що може служити носієм в газовій хроматографії:
а) повітря; б) гелій; в) азот; г) кисень.
1.16.25. Серед перелічених газів виберіть ідеальний газ, що найбільш використовується як газ-носій:
а) повітря; б) гелій; в) азот; г) кисень.
1.16.26. Вид хроматографії, в якому елюент подається зверху вниз відноситься до типу:
а) висхідної; б) нисхідної в) кругової; г) радіальної.
1.16.27. Вид хроматографії, в якому елюент подається знизу вверх відноситься до типу:
а) висхідної; б) нисхідної в) кругової; г) радіальної.
1.16.28. Вид хроматографії, в якому елюент подається із центру відноситься до типу:
а) висхідної; б) нисхідної в) кругової; г) прямоточна.
1.16.29.Які фізико-хімічні принципи покладені в основу хроматографії:
а) адсорбції і десорбції; б) плавлення і кипіння;
в) адсорбції і хемосорбції; г) розчинення і кристалізації.
1.16.30. Яку величину використовують для ідентифікації речовин у паперовій і тонкошаровій хроматографії:
а) α; б) Р/Р; в) Rx; г) Ак.
1.16.31. Хроматографією можна скористатись для:
а) аналізу; б) розділення і аналізу;
в) розділення; г) синтезу.
1.16.32. Місце нанесення проби суміші на хроматограмі називається:
а) лінією старту; б) лінією фронту;
в) прямою лінією; г) зигзагоподібною лінією.
1.16.33. Лінія, до якої піднялася суміш розчинення на хроматограмі називається:
а) лінією старту; б) лінією фронту;
в) прямою лінією; г) зигзагоподібною лінією.
1.16.34. Швидкість пересування елюенту на хроматогамі залежить від:
а) віддалі на якій опинилась пряма розділеної речовини;
б) часу;
в) співвідношення компонентів;
г) кількості компонентів.
1.16.35.Щоб виявити незабарвлену речовину використовується метод:
а) проявлення хроматограм; б) відновлення хроматограм;
в) окиснення хроматограм; г) висушування хроматограм.
1.16.36. Для встановлення якої речовини піддавалися хромаграфування використовуєм метод:
а) електричний; б) спектральний; в) «свідків»; г) адсорбційний.
ІІ рівень
2.16.1. Суміш неорганічних йонів (Cu2+, Fe3+, Mn2+) пропустили через шар адсорбенту. В якому порядку розділились йони при аналізі їх методом нисхідної хроматографії (від лінії старту)?
а) Cu2+, Mn2+, Fe3+; б) Fe3+, Cu2+, Mn2+; в) Mn2+, Fe3+, Cu2+; г) Cu2+, Fe3+ Mn2+.
2.16.2. Для якої із амінокислот (цистеїн чи тирозин) швидкість пересування на папері в суміші вода-фенол більша, якщо відомо, що Rt для цих речовин відповідно 0,19 і 0,52.
а) для цистеїну; б) для тирозину; в) однакові; г) не має значення.
2.16.3. При розділенні суміші органічних речовин сумішшю органічних розчинників(бутанол: вода: оцтова кислота) рівень розчинника піднявся на 15 см. Розрахувати Rf двох розділених таким способом речовин, якщо віддаль від лінії старту до середини забарвленої плями відповідно 4 і 9,5 см.
а) 0,60 і 0,50; б) 0,27 і 0,63;
в) 3,75 і 1,57; г) 0,25 і 0,75.
2.16.4. При хроматографуванні розчинів фруктози та сахарози були одержані відстані від стартової лінії до центра плями кожного з них : 6,0 см та 4,3 см відповідно; а відстань від стартової лінії до лінії фронту розчинника 12 см. Вибрати правильні відповіді по Rf для кожного з цукрів:
а) 0,7; 0,8 б) 0,12; 0,16
в) 0,5; 0,36 г) 0,56; 0,39
2.16.5. При розділенні суміші органічних речовин сумішшю органічних розчинників(бутанол: вода: оцтова кислота) рівень розчинника піднявся на 14 см. Розрахувати Rf двох розділених таким способом речовин, якщо віддаль від лінії старту до середини забарвленої плями відповідно 4 і 9,5 см.
а) 0,68 і 0,50; б) 0,28 і 0,68; в) 3,75 і 1,57; г) 0,28 і 0,61.
2.16.6. Суміш неорганічних йонів (Fe3+, Cо2+, Cu 2+) пропустили через шар адсорбенту. В якому порядку розділились йони при аналізі їх методом висхідної хроматографії (від лінії старту)?
а) Fe3+, Cо2+, Cu 2+; б) Fe3+, Cu2+, Со2+; в) Со2+, Fe3+, Cu2+; г) Cu2+, Fe3+ Со2+.
2.16.7. При розділенні суміші органічних речовин сумішшю органічних розчинників(бутанол: вода: оцтова кислота) рівень розчинника піднявся на 15 см. Розрахувати Rf двох розділених таким способом речовин, якщо віддаль від лінії старту до середини забарвленої плями відповідно 4 і 9,5 см.
а) 0,60 і 0,50; б) 0,27 і 0,63;
в) 3,75 і 1,57; г) 0,25 і 0,75.