- •Банк завдань до модуля-1 для студентів спеціальності «Стоматологія»
- •1.1 Біогенні елементи. Метали та сплави в стоматології
- •1.2. Способи вираження концентрації розчинів
- •1.3. Кислотно-основні рівноваги. РН.
- •1.5. Титриметричні методи аналізу
- •1.4. Буферні розчини
- •1.7. Колігативні властивості. Осмос
- •Іі рівень
- •1.6. Термодинаміка
- •Кінетика
- •1.15. Комплексні сполуки
- •1.9. Гідроліз солей
- •Електрохімічні процеси
- •Задачі іі рівня
- •1.11. Адсорбція
- •1.12. Дисперсні системи
- •1.16 Хроматографія
- •1.13. Коагуляція
- •Іі рівень
- •Іі рівень
Задачі іі рівня
2.10.1. Обчислити потенціал цинкового електроду, зануреного у 250 мл розчину, що містить 0,2 г ZnSO4 при температурі 298 К (Е0Zn/Zn2+=-0,76):
а) -0,819 В; б) +0,819 В;
в) -0,705 В; г) -0,695 В.
2.10.2. Обчисліть потенціал окисно-відновної системи в якій протікає реакція Cr+3+1e→Cr2+ при Т/=2980К, коли концентрація окисленої форми в 10 раз більша за концентрацію відновленої. (Е0Cr+3/Cr2+=-0,41В)
а) -0,3805; б) -0,0295;
в) -0,4395; г) +0,0295.
2.10.3. Обчисліть потенціал окисно-відновної системи в якій протікає реакція Cr+3+1e→Cr2+ при Т/=2980К, коли концентрація окисленої форми в 10 раз менша за концентрацію відновленої. (Е0Cr+3/Cr2+=-0,41В)
а) -0,0295; б) -0,4395;
в)- 0,0295 г) +0,0295.
2.10.4. Скільки електронів бере участь в окисно-відновній реакції, якщо Ео/в=0,169В, Ео/в=0,110В і в системі окисленої форми в 10 раз більше, ніж відновлено:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4.
2.10.5. Скільки електронів бере участь в окисно-відновній реакції, якщо Ео/в=0,169В, Ео/в=0,110В і в системі окисленої форми в 100 раз більше, ніж відновлено:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4.
2.10.6. Стандартний електродний потенціал цинку при 2980К дорівнює – 0,76В. При якій концентрації йонів Zn2+ потенціал цинкового електроду буде рівний -0,839В.
а) 0,1; б) 0,01; в) 0,05; г) 0,2.
2.10.7. Обчислити потенціал мідного електроду, зануреного у 100 мл розчину, що містить 1,6 г CuSO4 при температурі 298 К (Е0Cu/Cu2+=+0,34):
а) 0,310; б) 0,2515;
в) 0,3695; г) 0,315.
2.10.8. Обчисліть потенціал окисно-відновної системи в якій протікає реакція Fe+3+1e→ Fe2+ при Т/=2980К, якщо відношення окисленої форми в 10 раз більша за концентрацію відновленої. (Е0Fe+2/Fe3+=+0,77)
а) 0,829; б) 0,717; в) 0,954; г) 0,705.
2.10.9. При потенціометричному титруванні 10 мл розчину NaOH стандартним розчином HCl (С=0,05 моль/л) спостерігали зміну рН від 11 до 5. За допомогою графіку встановлено, що рН= 7 наступає при додаванні 11,5 мл HCl. Яка молярна концентрація NaOH?
а) 0,0575; б) 0,01; в) 0,075; г) 0,03.
2.10.10. Стандартний електродний потенціал заліза при 2980К дорівнює – 0,76В. При якій концентрації йонів Fe2+ потенціал залізного електроду буде рівний -0,839В.
а) 0,1; б) 0,01; в) 0,05; г) 0,2.
2.10.11. Стандартний електродний потенціал цинку при 298 К дорівнює - 0,76 В. При якій молярній концентрації іонів Zn2+ потенціал цинкового електроду дорівнюватиме нулю?
2.10.12. Обчислити потенціал цинкового електроду, зануреного у 200 мл розчину, що містить 0,2 г ZnSO4, при температурі 298 К (Е0Zn/Zn2+=-0,76)
2.10.13. Чому дорівнює молярна концентрація катіонів цинку в розчині,якщо потенціал цинкового електрода при 298К на 59мВ менший його стандартного значення (Е0Zn/Zn2+=-0,76)?
1.11. Адсорбція
1.11.1. Накопичення однієї речовини на поверхні іншої це:
а) адсорбція; б) десорбція;
в) абсорбція; г) хемосорбція.
1.11.2. Йоніоніти – це:
а) адсорбенти, на яких відбувається процес еквівалентного обміну йонами;
б) адсорбенти, на яких відбувається процес обміну молекулами;
в) адсорбенти, на поверхні яких утворюється важкорозчинні сполуки;
г) речовини, які здатні розчинятися у воді.
1.11.3. Відокремлення адсорбованих молекул з поверхні адсорбенту це:
а) абсорбція; б) десорбція; в) вибіркова адсорбція; г) йонообмінна адсорбція.
1.11.4. Як із підвищенням температури змінюється фізична адсорбція речовин:
а) зменшується; б) не змінюється;
в) збільшується; г) значно зростає.
1.11.5. Як із підвищенням температури змінюється хімічна адсорбція речовин:
а) зменшується; б) не змінюється;
в) збільшується; г) значно зростає.
1.11.6. Речовина, на поверхні якої проходить адсорбція це:
а) адсорбент; б) адсорбтив;
в) розчинник; г) полімер.
1.11.7. Йонообмінна адсорбція це:
а) процес обміну катіону на катіон;
б) процес обміну аніону на катіон;
в) процес обміну катіону на аніон;
г) процес обміну йонів адсорбентів.
1.11.8. Речовина, яка адсорбується це:
а) адсорбент; б) основа;
в) адсорбтив; г) мономер.
1.11.9. При адсорбції розчинена речовина тим краще адсорбується, чим більша різниця полярностей між адсорбтивом і розчинником це правило:
а) Шульце-Гарді; б) Панета-Фаянса;
в) Ребіндера; г) Дюкло-Траубе.
1.11.10. Катіоніти – це полімерні матеріали, що здатні обмінювати йони, мають групи:
а) –СООН; б) –NH3OH;
в) -COONa г) -SO3K.
1.11.11. Аніоніти – це полімерні матеріали, що здатні обмінювати йони, мають групи,:
а) –СООН; б) -NH3OH;
в) -SO3Н; г) –РО4Н.
1.11.12. Рівняння адсорбції Ленгмюра відображає залежність адсорбції від концентрації і записується виразом:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
1.11.13. Емпіричне рівняння адсорбції Г.Фрейндліха при середніх тисках записується так:
а)
;
б)
в)
;
г)
.
1.11.14. Використання активованого вугілля для очистки організму від отрут та токсинів в шлунково-кишковому тракті це:
а) хемосорбція; б)гемосорбція; в) аплікаційна терапія; г) ентеросорбція.
1.11.15. Очищення крові від токсинів середньої молекулярної маси пропусканням крові через активоване вугілля:
а) гемосорбція; б) хемосорбція;
в) ентеросорбція; г) аплікаційна терапія.
1.11.16.
У рівнянні
,
х – це:
а) кількість молів адсорбованої речовини;
б) маса адсорбованої речовини;
в) концентрація адсорбованої речовини;
г) валентність адсорбованої речовини.
1.11.17. Згідно рівняння мономолекулярної адсорбції Ленгмюра при збільшенні концентрації адсорбція:
а) зростає; б) спадає; в) зростає і дальше не змінюється; г) не змінюється.
1.11.18. Якщо після досягнення максимального значення адсорбція знову зростає, то для розрахунку її значення необхідно використати рівняння:
а) Гіббса; б) Ленгмюра; в) Фрейдліха; г) Гельмгольца.
1.11.19. Поверхневу активність можна визначити використавши ізотерму:
а) адсорбції Гіббса; б) поверхневого натягу;
в) адсорбції Ленгмюра; г) адсорбції Фрейдліха.
1.11.20. Які з наведених йонів будуть переважно адсорбуватись на частинках AgCl: Na+, Ca2+, SO42-, Cl-, NO3-, Ag+?
а) Na+ і Cl- б) Ca2+ і SO42- в) Ag+ і Cl- г) Ag+ і NO3-.
1.11.21. Для якого виду адсорбції процес необоротний:
а) фізичної; б) хімічної;
в) молекулярної; г) міжмолекулярної.
1.11.22. Для позитивної адсорбції значення поверхневої активності:
а)
;
б)
в)
д)
1.11.23. Для негативної адсорбції значення поверхневої активності:
а) ; б) в) д)
1.11.24. Адсорбція – процес концентрування однієї речовини іншою:
а) на поверхні; б) всередині об’єму;
в) на межі поділу фаз; г) за межею поділу фаз.
1.11.25. Використання активованого вугілля для очистки опікових ран поверхні тіла:
а) гемосорбція; б) хемосорбція;
в) ентеросорбція; г) аплікаційна терапія.
1.11.26.Поверхнева активність визначається як:
а) відношення зміни поверхневого натягу до зміни концентрації;
б) зміни концентрації зі зміною поверхневого натягу;
в) активність молекул поверхневого шару;
г) активність молекул, які знаходяться на поверхні.
1.11.27. Для поверхнево-активних речовин поверхнева активність:
а) має додатні значення; б) рівна нулю;
в) має від’ємні речовини; г) не має значення.
1.11.28. Для поверхнево-неактивних речовин поверхнева активність:
а) має додатні значення; б) рівна нулю;
в) має від’ємні речовини; г) не має значення.
1.11.29. Для поверхнево-інактивних речовин поверхнева активність:
а) має додатні значення; б) рівна нулю;
в) має від’ємні речовини; г) не має значення.
1.11.30. Теорія мономолекулярної адсорбції – це:
а) теорія Гіббса; б) теорія Ленгмюра;
в) теорія БЕТ; г) теорія Фрейндліха.
1.11.31. Теорія полімолекулярної адсорбції – це:
а) теорія Гіббса; б) теорія Ленгмюра;
в) теорія БЕТ; г) теорія Фрейндліха.
1.11.32. Адсорбція згідно теорії Ленгмюра при малих концентраціях залежить від концентрації:
а) прямо пропорційно;
б) обернено пропорційно;
в) не залежить від концентрації;
г) спостерігається параболічна залежність.
1.11.33. Адсорбція згідно теорії Ленгмюра при великих концентраціях залежить від концентрації:
а) прямо пропорційно;
б) обернено пропорційно;
в) не залежить від концентрації;
г) спостерігається параболічна залежність.
1.11.34. Адсорбція згідно теорії Ленгмюра при середніх концентраціях залежить від концентрації:
а) прямо пропорційно;
б) обернено пропорційно;
в) не залежить від концентрації;
г) спостерігається параболічна залежність.
1.11.35. Згідно з правилом вирівнювання полярностей Ребіндера на активованому вугіллі будуть адсорбуватись речовини із:
а) води; б) спирту;
в) лугу; г) кислоти.
1.11.36. Згідно з правилом вирівнювання полярностей Ребіндера на каоліні будуть адсорбуватись речовини із:
а) води; б) спирту;
в) лугу; г) кислоти.
1.11.37. Широко використовуваний в медицині адсорбент активоване вугілля є речовиною:
а) полярною; б) неполярною;
в) дипольною; г) кристалічною.
1.11.38. В медичній практиці як адсорбент використовуються різні глини, які є речовинами:
а) полярними; б) неполярними;
в) кристалічними; г) аморфними.
1.11.39. Адсорбцію йонів на поверхні адсорбенту можна охарактеризувати як:
а) адсорбцію йонів з фізичною взаємодією між йонами адсорбтиву і адсорбенту;
б) адсорбцію йонів без взаємодії між адсорбтивом адсорбтивом;
в) вибіркову адсорбцію йонів з хімічною взаємодією між йонами адсорбтиву і адсорбенту;
г) взаємодією між катіонами і аніонами.
1.11.40. Згідно правила Панета-Фаянса на поверхні BaSO4 будуть переважно адсорбуватись частинки із наявності в розчині йонів: Na+, K+, Cl-, SO42-, Ba2+, Al3+:
а) Na+ і Cl-; б) Al3+ і SO42-;
в) K+ і Cl-; г) Ba2+ і SO42-.
ІІ рівень
2.11.1. Початкова концентрація розчину 0,440 моль/ л після адсорбції розчиненої речовини із 60 см3 розчину активованим вугіллям масою 3 г концентрація знизилась до 0,350 моль/л. Обчислити величину адсорбції.
а) Г=1,8 моль/г; б) Г=0,0019 моль/м2; в) Г=0,0189 моль/м2; г) Г=1,8 ммоль/г.
2.11.2. Згідно рівняння Ленгмюра знайти величину максимальної адсорбції, якщо при рівноважній концентрації 0,03 моль/л величина адсорбції 6 ∙ 10-3 моль/м2, а К = 0,8.
а) Г∞=0,166 моль/м2; б) Г∞=0,240 моль/м2;
в) Г∞=0,355 моль/м2; г) Г∞=0,948 моль/м2.
