Задачі іі рівня

2.10.1. Обчислити потенціал цинкового електроду, зануреного у 250 мл розчину, що містить 0,2 г ZnSO₄ при температурі 298 К (Е⁰_Zn/Zn2+=-0,76):

а) -0,819 В; б) +0,819 В;

в) -0,705 В; г) -0,695 В.

2.10.2. Обчисліть потенціал окисно-відновної системи в якій протікає реакція Cr+3+1e→Cr²⁺ при Т^/=298⁰К, коли концентрація окисленої форми в 10 раз більша за концентрацію відновленої. (Е⁰_Cr+3/Cr2+=-0,41В)

а) -0,3805; б) -0,0295;

в) -0,4395; г) +0,0295.

2.10.3. Обчисліть потенціал окисно-відновної системи в якій протікає реакція Cr+3+1e→Cr²⁺ при Т^/=298⁰К, коли концентрація окисленої форми в 10 раз менша за концентрацію відновленої. (Е⁰_Cr+3/Cr2+=-0,41В)

а) -0,0295; б) -0,4395;

в)- 0,0295 г) +0,0295.

2.10.4. Скільки електронів бере участь в окисно-відновній реакції, якщо Е_о/в=0,169В, Е_о/в=0,110В і в системі окисленої форми в 10 раз більше, ніж відновлено:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4.

2.10.5. Скільки електронів бере участь в окисно-відновній реакції, якщо Е_о/в=0,169В, Е_о/в=0,110В і в системі окисленої форми в 100 раз більше, ніж відновлено:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4.

2.10.6. Стандартний електродний потенціал цинку при 298⁰К дорівнює – 0,76В. При якій концентрації йонів Zn²⁺ потенціал цинкового електроду буде рівний -0,839В.

а) 0,1; б) 0,01; в) 0,05; г) 0,2.

2.10.7. Обчислити потенціал мідного електроду, зануреного у 100 мл розчину, що містить 1,6 г CuSO₄ при температурі 298 К (Е⁰_Cu/Cu2+=+0,34):

а) 0,310; б) 0,2515;

в) 0,3695; г) 0,315.

2.10.8. Обчисліть потенціал окисно-відновної системи в якій протікає реакція Fe⁺³+1e→ Fe²⁺ при Т^/=298⁰К, якщо відношення окисленої форми в 10 раз більша за концентрацію відновленої. (Е⁰_Fe+2/Fe3+=+0,77)

а) 0,829; б) 0,717; в) 0,954; г) 0,705.

2.10.9. При потенціометричному титруванні 10 мл розчину NaOH стандартним розчином HCl (С=0,05 моль/л) спостерігали зміну рН від 11 до 5. За допомогою графіку встановлено, що рН= 7 наступає при додаванні 11,5 мл HCl. Яка молярна концентрація NaOH?

а) 0,0575; б) 0,01; в) 0,075; г) 0,03.

2.10.10. Стандартний електродний потенціал заліза при 298⁰К дорівнює – 0,76В. При якій концентрації йонів Fe²⁺ потенціал залізного електроду буде рівний -0,839В.

а) 0,1; б) 0,01; в) 0,05; г) 0,2.

2.10.11. Стандартний електродний потенціал цинку при 298 К дорівнює - 0,76 В. При якій молярній концентрації іонів Zn²⁺ потенціал цинкового електроду дорівнюватиме нулю?

2.10.12. Обчислити потенціал цинкового електроду, зануреного у 200 мл розчину, що містить 0,2 г ZnSO₄, при температурі 298 К (Е⁰_Zn/Zn2+=-0,76)

2.10.13. Чому дорівнює молярна концентрація катіонів цинку в розчині,якщо потенціал цинкового електрода при 298К на 59мВ менший його стандартного значення (Е⁰_Zn/Zn2+=-0,76)?

1.11. Адсорбція

1.11.1. Накопичення однієї речовини на поверхні іншої це:

а) адсорбція; б) десорбція;

в) абсорбція; г) хемосорбція.

1.11.2. Йоніоніти – це:

а) адсорбенти, на яких відбувається процес еквівалентного обміну йонами;

б) адсорбенти, на яких відбувається процес обміну молекулами;

в) адсорбенти, на поверхні яких утворюється важкорозчинні сполуки;

г) речовини, які здатні розчинятися у воді.

1.11.3. Відокремлення адсорбованих молекул з поверхні адсорбенту це:

а) абсорбція; б) десорбція; в) вибіркова адсорбція; г) йонообмінна адсорбція.

1.11.4. Як із підвищенням температури змінюється фізична адсорбція речовин:

а) зменшується; б) не змінюється;

в) збільшується; г) значно зростає.

1.11.5. Як із підвищенням температури змінюється хімічна адсорбція речовин:

а) зменшується; б) не змінюється;

в) збільшується; г) значно зростає.

1.11.6. Речовина, на поверхні якої проходить адсорбція це:

а) адсорбент; б) адсорбтив;

в) розчинник; г) полімер.

1.11.7. Йонообмінна адсорбція це:

а) процес обміну катіону на катіон;

б) процес обміну аніону на катіон;

в) процес обміну катіону на аніон;

г) процес обміну йонів адсорбентів.

1.11.8. Речовина, яка адсорбується це:

а) адсорбент; б) основа;

в) адсорбтив; г) мономер.

1.11.9. При адсорбції розчинена речовина тим краще адсорбується, чим більша різниця полярностей між адсорбтивом і розчинником це правило:

а) Шульце-Гарді; б) Панета-Фаянса;

в) Ребіндера; г) Дюкло-Траубе.

1.11.10. Катіоніти – це полімерні матеріали, що здатні обмінювати йони, мають групи:

а) –СООН; б) –NH₃OH;

в) -COONa г) -SO₃K.

1.11.11. Аніоніти – це полімерні матеріали, що здатні обмінювати йони, мають групи,:

а) –СООН; б) -NH₃OH;

в) -SO₃Н; г) –РО₄Н.

1.11.12. Рівняння адсорбції Ленгмюра відображає залежність адсорбції від концентрації і записується виразом:

а) ; б) ;

в) ; г)

1.11.13. Емпіричне рівняння адсорбції Г.Фрейндліха при середніх тисках записується так:

а) ; б)

в) ; г) .

1.11.14. Використання активованого вугілля для очистки організму від отрут та токсинів в шлунково-кишковому тракті це:

а) хемосорбція; б)гемосорбція; в) аплікаційна терапія; г) ентеросорбція.

1.11.15. Очищення крові від токсинів середньої молекулярної маси пропусканням крові через активоване вугілля:

а) гемосорбція; б) хемосорбція;

в) ентеросорбція; г) аплікаційна терапія.

1.11.16. У рівнянні , х – це:

а) кількість молів адсорбованої речовини;

б) маса адсорбованої речовини;

в) концентрація адсорбованої речовини;

г) валентність адсорбованої речовини.

1.11.17. Згідно рівняння мономолекулярної адсорбції Ленгмюра при збільшенні концентрації адсорбція:

а) зростає; б) спадає; в) зростає і дальше не змінюється; г) не змінюється.

1.11.18. Якщо після досягнення максимального значення адсорбція знову зростає, то для розрахунку її значення необхідно використати рівняння:

а) Гіббса; б) Ленгмюра; в) Фрейдліха; г) Гельмгольца.

1.11.19. Поверхневу активність можна визначити використавши ізотерму:

а) адсорбції Гіббса; б) поверхневого натягу;

в) адсорбції Ленгмюра; г) адсорбції Фрейдліха.

1.11.20. Які з наведених йонів будуть переважно адсорбуватись на частинках AgCl: Na⁺, Ca²⁺, SO₄^2-, Cl^-, NO₃^-, Ag⁺?

а) Na⁺ і Cl^- б) Ca²⁺ і SO₄^2- в) Ag⁺ і Cl^- г) Ag⁺ і NO₃^-.

1.11.21. Для якого виду адсорбції процес необоротний:

а) фізичної; б) хімічної;

в) молекулярної; г) міжмолекулярної.

1.11.22. Для позитивної адсорбції значення поверхневої активності:

а) ; б) в) д)

1.11.23. Для негативної адсорбції значення поверхневої активності:

а) ; б) в) д)

1.11.24. Адсорбція – процес концентрування однієї речовини іншою:

а) на поверхні; б) всередині об’єму;

в) на межі поділу фаз; г) за межею поділу фаз.

1.11.25. Використання активованого вугілля для очистки опікових ран поверхні тіла:

а) гемосорбція; б) хемосорбція;

в) ентеросорбція; г) аплікаційна терапія.

1.11.26.Поверхнева активність визначається як:

а) відношення зміни поверхневого натягу до зміни концентрації;

б) зміни концентрації зі зміною поверхневого натягу;

в) активність молекул поверхневого шару;

г) активність молекул, які знаходяться на поверхні.

1.11.27. Для поверхнево-активних речовин поверхнева активність:

а) має додатні значення; б) рівна нулю;

в) має від’ємні речовини; г) не має значення.

1.11.28. Для поверхнево-неактивних речовин поверхнева активність:

а) має додатні значення; б) рівна нулю;

в) має від’ємні речовини; г) не має значення.

1.11.29. Для поверхнево-інактивних речовин поверхнева активність:

а) має додатні значення; б) рівна нулю;

в) має від’ємні речовини; г) не має значення.

1.11.30. Теорія мономолекулярної адсорбції – це:

а) теорія Гіббса; б) теорія Ленгмюра;

в) теорія БЕТ; г) теорія Фрейндліха.

1.11.31. Теорія полімолекулярної адсорбції – це:

а) теорія Гіббса; б) теорія Ленгмюра;

в) теорія БЕТ; г) теорія Фрейндліха.

1.11.32. Адсорбція згідно теорії Ленгмюра при малих концентраціях залежить від концентрації:

а) прямо пропорційно;

б) обернено пропорційно;

в) не залежить від концентрації;

г) спостерігається параболічна залежність.

1.11.33. Адсорбція згідно теорії Ленгмюра при великих концентраціях залежить від концентрації:

а) прямо пропорційно;

б) обернено пропорційно;

в) не залежить від концентрації;

г) спостерігається параболічна залежність.

1.11.34. Адсорбція згідно теорії Ленгмюра при середніх концентраціях залежить від концентрації:

а) прямо пропорційно;

б) обернено пропорційно;

в) не залежить від концентрації;

г) спостерігається параболічна залежність.

1.11.35. Згідно з правилом вирівнювання полярностей Ребіндера на активованому вугіллі будуть адсорбуватись речовини із:

а) води; б) спирту;

в) лугу; г) кислоти.

1.11.36. Згідно з правилом вирівнювання полярностей Ребіндера на каоліні будуть адсорбуватись речовини із:

а) води; б) спирту;

в) лугу; г) кислоти.

1.11.37. Широко використовуваний в медицині адсорбент активоване вугілля є речовиною:

а) полярною; б) неполярною;

в) дипольною; г) кристалічною.

1.11.38. В медичній практиці як адсорбент використовуються різні глини, які є речовинами:

а) полярними; б) неполярними;

в) кристалічними; г) аморфними.

1.11.39. Адсорбцію йонів на поверхні адсорбенту можна охарактеризувати як:

а) адсорбцію йонів з фізичною взаємодією між йонами адсорбтиву і адсорбенту;

б) адсорбцію йонів без взаємодії між адсорбтивом адсорбтивом;

в) вибіркову адсорбцію йонів з хімічною взаємодією між йонами адсорбтиву і адсорбенту;

г) взаємодією між катіонами і аніонами.

1.11.40. Згідно правила Панета-Фаянса на поверхні BaSO₄ будуть переважно адсорбуватись частинки із наявності в розчині йонів: Na⁺, K⁺, Cl^-, SO₄^2-, Ba²⁺, Al³⁺:

а) Na⁺ і Cl^-; б) Al³⁺ і SO₄^2-;

в) K⁺ і Cl^-; г) Ba²⁺ і SO₄^2-.

ІІ рівень

2.11.1. Початкова концентрація розчину 0,440 моль/ л після адсорбції розчиненої речовини із 60 см³ розчину активованим вугіллям масою 3 г концентрація знизилась до 0,350 моль/л. Обчислити величину адсорбції.

а) Г=1,8 моль/г; б) Г=0,0019 моль/м²; в) Г=0,0189 моль/м²; г) Г=1,8 ммоль/г.

2.11.2. Згідно рівняння Ленгмюра знайти величину максимальної адсорбції, якщо при рівноважній концентрації 0,03 моль/л величина адсорбції 6 ∙ 10^-3 моль/м², а К = 0,8.

а) Г_∞=0,166 моль/м²; б) Г_∞=0,240 моль/м²;

в) Г_∞=0,355 моль/м²; г) Г_∞=0,948 моль/м².