- •Банк завдань до модуля-1 для студентів спеціальності «Стоматологія»
- •1.1 Біогенні елементи. Метали та сплави в стоматології
- •1.2. Способи вираження концентрації розчинів
- •1.3. Кислотно-основні рівноваги. РН.
- •1.5. Титриметричні методи аналізу
- •1.4. Буферні розчини
- •1.7. Колігативні властивості. Осмос
- •Іі рівень
- •1.6. Термодинаміка
- •Кінетика
- •1.15. Комплексні сполуки
- •1.9. Гідроліз солей
- •Електрохімічні процеси
- •Задачі іі рівня
- •1.11. Адсорбція
- •1.12. Дисперсні системи
- •1.16 Хроматографія
- •1.13. Коагуляція
- •Іі рівень
- •Іі рівень
Електрохімічні процеси
1.10.1. При переході йону міді з поверхні в розчин на поверхні металу виникає заряд:
а) позитивний; б) негативний;
в) не виникає заряду; г) виділяється газ.
1.10.2. При переході йону цинку з поверхні в розчин на поверхні металу виникає заряд:
а) позитивний; б) негативний;
в) не виникає заряду; г) виділяється газ.
1.10.3. Подвійний електричний шар на межі метал-розчин зумовлює виникнення:
а) електродного потенціалу;
б) потенціалу іонізації;
в) водневого потенціалу;
г) адсорбційного потенціалу.
1.10.4. Найбільший вплив на значення електродного потенціалу має:
а) природа металу; б) концентрація;
в) температура; г) тиск.
1.10.5. Рівняння Нернста виражає виражає залежність електродного потенціалу від:
а) концентрації; б) тиску;
в) розчинника; г) часу.
1.10.6. Рівняння Нернста виражає виражає залежність електродного потенціалу від:
а) температури; б) тиску;
в) розчинника; г) часу.
1.10.7. Стандартний електродний потенціал показує залежність електродного потенціалу в стандартних умовах від:
а) природи металу; б) концентрації;
в) тиску; г)температури.
1.10.8. Залежність значення електродного потенціалу від різних факторів виражається рівнянням:
а) Нернста; б) Гібса;
в) Вант-Гоффа; г) Гесса.
1.10.9. В рівнянні Нернста величина n показує:
а) кількість електронів, що передаються від відновника до окисника;
б) кількість молів окисника;
в) кількість молів відновника;
г) відношення концентрації окисника до відновника.
1.10.10. Для вимірювання електродного потенціалу необхідно в досліджуваний розчин занурити електроди:
а) вимірювання і порівняння;
б) водневий і каломельний;
в) скляний і мембранний;
г) хлорсрібний і водневий.
1.10.11. До електродів вимірювання належать:
а) скляний і мембранний;
б) хлорсрібний і водневий;
в) водневий і скляний;
г) каломельний і скляний.
1.10.12. До електродів порівняння належать:
а) хлорсрібний і водневий;
б) водневий і скляний;
в) скляний і хлорсрібний;
г) каломельний і скляний.
1.10.13. Окисником буде речовина у якої значення стандартного потенціалу буде:
а) більше; б) менше;
в) однакове; г) від’ємне.
1.10.14. Відновником буде речовина у якої значення стандартного потенціалу буде:
а) більше; б) менше;
в) однакове; г) додатнє.
1.10.15. Окисно-відновний потенціал не залежить від:
а) температури; б) тиску;
в) концентрації; г) рН-розчину.
1.10.16. Рівняння Нернста-Петерса відрізняється від рівняння Нернста залежністю від:
а) відношення окисленої форми до відновленої;
б) відношення відновленої форми до окисленої;
в) температури; г) тиску.
1.10.17. Стандартний потенціал водневого електроду рівний:
а) нулю; б) +0,202 В; в) -0,202; г) +0,42.
1.10.18. Стандартний потенціал хлорсрібного електроду рівний:
а) нулю; б) +0,202 В; в) -0,202; г) +0,42.
1.10.19. До електродів І роду відноситься електрод:
а) хлорсрібний; б) метал-йон металу:
в) водневий; г) каломельний.
1.10.20. До електродів ІІ роду відноситься електрод:
а) хлорсрібний; б) каломельний:
в) водневий; г) метал-метал.
1.10.21.До вимірювання рН розчину за допомогою потенціометра необхідно використати пару електродів:
а) скляний і хлорсрібний;
б) водневий і йонселективний;
в) каломельний і хлорсрібний;
г) каломельний і водневий.
1.10.22.Зміна ступеня окиснення Fe у гемі цитохрому відбувається за розрахунком:
а) дегідрогенізації водню;
б) окиснення киснем;
в) передачею електрону;
г) передачею атому.
1.10.23.При якому значенні енергії Гіббса ∆G = -nFE:
а) ∆G < 0; б) ∆G > 0;
в) ∆G = 0; г)не залежить.
1.10.24.Значення стандартного біопотенціалу:
а) -0,42В; б) -0,202В; в) 0; г) +0,202В.
1.10.25.Здатність окисно-відновної пари бути окисниками виражається при значеннях потенціалу:
а) позитивному; б) негативному;
в) рівному нулю; г) не має значення.
1.10.26. Потенціал, що утворюється на межі розчин-розчин за рахунок різної швидкості руху аніону і катіону називається:
а) дифузійним; б) мембранним;
в) потенціалом спокою; г) потенціал дії.
1.10.27.Потенціал, що виникає на межі прониклої перегородки називається:
а) дифузійним; б) мембранним;
в) потенціалом спокою; г) потенціал дії.
1.10.28.Раптове підвищення чи зниження мембранного потенціалу називають:
а) дифузійним; б) мембранним;
в) потенціалом спокою; г) потенціал дії.
1.10.29.В основі вимірювання електрокардіограми покладено реєстрація між електродами:
а) різниці потенціалів; б) тиску;
в) електричного струму; г) температури.
1.10.30.Потенціал спокою – це:
а) різниця між потенціалом зовнішньої і внутрішньої сторони клітинної мембрани у стані фізіологічного спокою клітини;
б) різниця між потенціалом внутрішньої і зовнішньої сторони ядерної мембрани клітини у стані спокою;
в) потенціал, що виникає на внутрішній стороні мембрани у стані фізіологічного спокою клітини;
г) сума потенціалів зовнішньої і внутрішньої сторони клітинної мембрани у стані фізіологічного спокою клітини.
1.10.31. Йонселективним мембранним електродом можна виміряти концентрацію:
а) певного йону; б) будь-якого йону
в) всіх катіонів; г) всіх аніонів.
1.10.32. Принцип дії мембранного електроду базується на визначенні потенціалу системи за рахунок різниці:
а) тиску; б) концентрації;
в) температури; г) співвідношення.
1.10.33. Методом потенціометричного титрування можна визначити:
а) тиск; б) температури;
в) концентрації; г) потенціал іонізації.
1.10.34. При вимірюванні рН шлункового соку встановлено його значення 1,65. У цього пацієнта:
а) підвищена кислотність;
б) понижена кислоність;
в) нормальна кислотність;
г) підвищена основність.
1.10.35. При вимірюванні рН шлункового соку встановлено його значення 0,85. У цього пацієнта:
а) підвищена кислотність;
б) понижена кислоність;
в) нормальна кислотність;
г) підвищена основність.
1.10.36. При вимірюванні рН шлункового соку встановлено його значення 2,5. У цього пацієнта:
а) підвищена кислотність;
б) понижена кислотність;
в) нормальна кислотність;
г) підвищена основність.
1.10.37. При вимірюванні рН плазми крові встановлено його значення 7,36. У цього пацієнта:
а) ацидоз; б) алкалоз;
в) рН в нормі; г) рН вище норми.
1.10.38. При вимірюванні рН плазми крові встановлено його значення 7,29. У цього пацієнта:
а) ацидоз; б) алкалоз;
в) рН в нормі; г) рН вище норми.
1.10.39. При вимірюванні рН плазми крові встановлено його значення 7,50. У цього пацієнта:
а) ацидоз; б) алкалоз;
в) рН в нормі; г) рН нижче норми.
1.10.40. Потенціал дії – раптове підвищення та падіння мембранного потенціалу в межах:
а) від -75 до +50 МВ; б) від -50 до +75 МВ;
в) від +50 до -75 МВ; г) від +75 до -50МВ.
1.10.41. Від’ємне значення потенціалу напівреакції 2Н3О+ + 2е ↔ Н2 + 2Н2О свідчить про:
а) відновні властивості; б) окисні властивості;
в) кислотно-основні властивості;
г) здатність приймати електрони.
1.10.42. Додатнє значення редокс-потенціалу пари 0,5О2/Н2О свідчить про:
а) відновні властивості; б) окисні властивості;
в) кислотно-основні властивості;
г) здатність приймати електрони.
1.10.43. Від’ємне значення редокс-потенціалу пари НАД·Н/НАД+ свідчить про здатність
а) віддавати електрони; б) приймати електрони;
в) бути окисником; г) бути кислотою.
1.10.44. При потенціометричному титруванні сильної кислоти сильною основою точка еквівалентності наступає при рН:
а) 4; б) 7; в) 8; г) 9.
1.10.45. При потенціометричному титруванні слабкої кислоти сильною основою точка еквівалентності знаходить в середовищі:
а) кислому; б) нейтральному;
в) слабо лужному; г) слабо кислому.
1.10.46. Стандартний електродний потенціал вимірюється при умовах:
а) р=101,3 кПа, Т=2980, а=1 моль/л;
б) р=101,3 кПа, Т=2730, а=0,1 моль/л;
в) р=101,3 кПа, Т=2980, а=1 моль/л;
г) р=101,3 кПа, Т=2980, а=10 моль/л.
1.10.47. Із наведених схем електродів до електродів І роду можна віднести:
а) Ag/AgCl, KCl (нас.); б) Hg/Hg2Cl2.KCl(нас.);
в) Cu2+/Cu; г) (Pt)H2/2H3O+.
1.10.48. Із наведених схем електродів до електродів ІI роду можна віднести:
а) Ag/AgCl, KCl (нас.); б) Zn2+/Zn;
в) Cu2+/Cu; г) (Pt)H2/2H3O+.
