10. Електрохімічні процеси

1.10.1. При переході йону міді з поверхні в розчин на поверхні металу виникає заряд:

а) позитивний; б) негативний;

в) не виникає заряду; г) виділяється газ.

1.10.2. При переході йону цинку з поверхні в розчин на поверхні металу виникає заряд:

а) позитивний; б) негативний;

в) не виникає заряду; г) виділяється газ.

1.10.3. Подвійний електричний шар на межі метал-розчин зумовлює виникнення:

а) електродного потенціалу;

б) потенціалу іонізації;

в) водневого потенціалу;

г) адсорбційного потенціалу.

1.10.4. Найбільший вплив на значення електродного потенціалу має:

а) природа металу; б) концентрація;

в) температура; г) тиск.

1.10.5. Рівняння Нернста виражає виражає залежність електродного потенціалу від:

а) концентрації; б) тиску;

в) розчинника; г) часу.

1.10.6. Рівняння Нернста виражає виражає залежність електродного потенціалу від:

а) температури; б) тиску;

в) розчинника; г) часу.

1.10.7. Стандартний електродний потенціал показує залежність електродного потенціалу в стандартних умовах від:

а) природи металу; б) концентрації;

в) тиску; г)температури.

1.10.8. Залежність значення електродного потенціалу від різних факторів виражається рівнянням:

а) Нернста; б) Гібса;

в) Вант-Гоффа; г) Гесса.

1.10.9. В рівнянні Нернста величина n показує:

а) кількість електронів, що передаються від відновника до окисника;

б) кількість молів окисника;

в) кількість молів відновника;

г) відношення концентрації окисника до відновника.

1.10.10. Для вимірювання електродного потенціалу необхідно в досліджуваний розчин занурити електроди:

а) вимірювання і порівняння;

б) водневий і каломельний;

в) скляний і мембранний;

г) хлорсрібний і водневий.

1.10.11. До електродів вимірювання належать:

а) скляний і мембранний;

б) хлорсрібний і водневий;

в) водневий і скляний;

г) каломельний і скляний.

1.10.12. До електродів порівняння належать:

а) хлорсрібний і водневий;

б) водневий і скляний;

в) скляний і хлорсрібний;

г) каломельний і скляний.

1.10.13. Окисником буде речовина у якої значення стандартного потенціалу буде:

а) більше; б) менше;

в) однакове; г) від’ємне.

1.10.14. Відновником буде речовина у якої значення стандартного потенціалу буде:

а) більше; б) менше;

в) однакове; г) додатнє.

1.10.15. Окисно-відновний потенціал не залежить від:

а) температури; б) тиску;

в) концентрації; г) рН-розчину.

1.10.16. Рівняння Нернста-Петерса відрізняється від рівняння Нернста залежністю від:

а) відношення окисленої форми до відновленої;

б) відношення відновленої форми до окисленої;

в) температури; г) тиску.

1.10.17. Стандартний потенціал водневого електроду рівний:

а) нулю; б) +0,202 В; в) -0,202; г) +0,42.

1.10.18. Стандартний потенціал хлорсрібного електроду рівний:

а) нулю; б) +0,202 В; в) -0,202; г) +0,42.

1.10.19. До електродів І роду відноситься електрод:

а) хлорсрібний; б) метал-йон металу:

в) водневий; г) каломельний.

1.10.20. До електродів ІІ роду відноситься електрод:

а) хлорсрібний; б) каломельний:

в) водневий; г) метал-метал.

1.10.21.До вимірювання рН розчину за допомогою потенціометра необхідно використати пару електродів:

а) скляний і хлорсрібний;

б) водневий і йонселективний;

в) каломельний і хлорсрібний;

г) каломельний і водневий.

1.10.22.Зміна ступеня окиснення Fe у гемі цитохрому відбувається за розрахунком:

а) дегідрогенізації водню;

б) окиснення киснем;

в) передачею електрону;

г) передачею атому.

1.10.23.При якому значенні енергії Гіббса ∆G = -nFE:

а) ∆G < 0; б) ∆G > 0;

в) ∆G = 0; г)не залежить.

1.10.24.Значення стандартного біопотенціалу:

а) -0,42В; б) -0,202В; в) 0; г) +0,202В.

1.10.25.Здатність окисно-відновної пари бути окисниками виражається при значеннях потенціалу:

а) позитивному; б) негативному;

в) рівному нулю; г) не має значення.

1.10.26. Потенціал, що утворюється на межі розчин-розчин за рахунок різної швидкості руху аніону і катіону називається:

а) дифузійним; б) мембранним;

в) потенціалом спокою; г) потенціал дії.

1.10.27.Потенціал, що виникає на межі прониклої перегородки називається:

а) дифузійним; б) мембранним;

в) потенціалом спокою; г) потенціал дії.

1.10.28.Раптове підвищення чи зниження мембранного потенціалу називають:

а) дифузійним; б) мембранним;

в) потенціалом спокою; г) потенціал дії.

1.10.29.В основі вимірювання електрокардіограми покладено реєстрація між електродами:

а) різниці потенціалів; б) тиску;

в) електричного струму; г) температури.

1.10.30.Потенціал спокою – це:

а) різниця між потенціалом зовнішньої і внутрішньої сторони клітинної мембрани у стані фізіологічного спокою клітини;

б) різниця між потенціалом внутрішньої і зовнішньої сторони ядерної мембрани клітини у стані спокою;

в) потенціал, що виникає на внутрішній стороні мембрани у стані фізіологічного спокою клітини;

г) сума потенціалів зовнішньої і внутрішньої сторони клітинної мембрани у стані фізіологічного спокою клітини.

1.10.31. Йонселективним мембранним електродом можна виміряти концентрацію:

а) певного йону; б) будь-якого йону

в) всіх катіонів; г) всіх аніонів.

1.10.32. Принцип дії мембранного електроду базується на визначенні потенціалу системи за рахунок різниці:

а) тиску; б) концентрації;

в) температури; г) співвідношення.

1.10.33. Методом потенціометричного титрування можна визначити:

а) тиск; б) температури;

в) концентрації; г) потенціал іонізації.

1.10.34. При вимірюванні рН шлункового соку встановлено його значення 1,65. У цього пацієнта:

а) підвищена кислотність;

б) понижена кислоність;

в) нормальна кислотність;

г) підвищена основність.

1.10.35. При вимірюванні рН шлункового соку встановлено його значення 0,85. У цього пацієнта:

а) підвищена кислотність;

б) понижена кислоність;

в) нормальна кислотність;

г) підвищена основність.

1.10.36. При вимірюванні рН шлункового соку встановлено його значення 2,5. У цього пацієнта:

а) підвищена кислотність;

б) понижена кислотність;

в) нормальна кислотність;

г) підвищена основність.

1.10.37. При вимірюванні рН плазми крові встановлено його значення 7,36. У цього пацієнта:

а) ацидоз; б) алкалоз;

в) рН в нормі; г) рН вище норми.

1.10.38. При вимірюванні рН плазми крові встановлено його значення 7,29. У цього пацієнта:

а) ацидоз; б) алкалоз;

в) рН в нормі; г) рН вище норми.

1.10.39. При вимірюванні рН плазми крові встановлено його значення 7,50. У цього пацієнта:

а) ацидоз; б) алкалоз;

в) рН в нормі; г) рН нижче норми.

1.10.40. Потенціал дії – раптове підвищення та падіння мембранного потенціалу в межах:

а) від -75 до +50 МВ; б) від -50 до +75 МВ;

в) від +50 до -75 МВ; г) від +75 до -50МВ.

1.10.41. Від’ємне значення потенціалу напівреакції 2Н₃О⁺ + 2е ↔ Н₂ + 2Н₂О свідчить про:

а) відновні властивості; б) окисні властивості;

в) кислотно-основні властивості;

г) здатність приймати електрони.

1.10.42. Додатнє значення редокс-потенціалу пари 0,5О₂/Н₂О свідчить про:

а) відновні властивості; б) окисні властивості;

в) кислотно-основні властивості;

г) здатність приймати електрони.

1.10.43. Від’ємне значення редокс-потенціалу пари НАД·Н/НАД⁺ свідчить про здатність

а) віддавати електрони; б) приймати електрони;

в) бути окисником; г) бути кислотою.

1.10.44. При потенціометричному титруванні сильної кислоти сильною основою точка еквівалентності наступає при рН:

а) 4; б) 7; в) 8; г) 9.

1.10.45. При потенціометричному титруванні слабкої кислоти сильною основою точка еквівалентності знаходить в середовищі:

а) кислому; б) нейтральному;

в) слабо лужному; г) слабо кислому.

1.10.46. Стандартний електродний потенціал вимірюється при умовах:

а) р=101,3 кПа, Т=298⁰, а=1 моль/л;

б) р=101,3 кПа, Т=273⁰, а=0,1 моль/л;

в) р=101,3 кПа, Т=298⁰, а=1 моль/л;

г) р=101,3 кПа, Т=298⁰, а=10 моль/л.

1.10.47. Із наведених схем електродів до електродів І роду можна віднести:

а) Ag/AgCl, KCl (нас.); б) Hg/Hg₂Cl₂.KCl(нас.);

в) Cu²⁺/Cu; г) (Pt)H₂/2H₃O⁺.

1.10.48. Із наведених схем електродів до електродів ІI роду можна віднести:

а) Ag/AgCl, KCl (нас.); б) Zn²⁺/Zn;

в) Cu²⁺/Cu; г) (Pt)H₂/2H₃O⁺.