- •1.Пдмет, мета і завдання ідпу.
- •2.Методи пізнання історико-правових явищ
- •6.Організація влади та нормативна регуляція поведінки вумовах первісного ладу.
- •7. Визрівання інститутів класового суспільства та шляхи формування держави і права.
- •9.Організація влади та управління в боспорській державі ( viIст. До р.Х. – іv ст.. По р.Х)
- •10. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах північного причорномор'я
- •11. Організація влади та управління у Великій та Малій Скіфії (VII ст. До р.Х. - III ст. По р.Х.).
- •16. Державний лад та організація управління в Київській Русі іх-хіі
- •18. Соціально-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій в українських землях 2 пол. XII - 1 пол. XIV ст.
- •19. Соціальна структура Київської Русі та її юридичне оформлення (х-хііі ст.).
- •20. Релігійне життя, роль та організація церкви на Русі наприкінці х - на початку XIV ст.
- •21. Джерела давньоруського права: класифікація, зміст і характеристика.
- •22. Правова система Київської Русі.
- •23. Монголо-татарська навала та інтеграція руських земель до складу Золотої Орди
- •25. Давньоукраїнське звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення.
- •26. Входження українських земель до складу Угорської держави, Польського королівства та Литовського князівства.
- •27.Державний лад в укр.. Землях-князівствах вкл в 15-15 ст.
- •29. Трансформація суспільного ладу українських земель Великого князівства Литовського (2 пол. XIV - і пол. XVI ст.).
- •30. Релігійне життя і взаємини християнських церков в Україні у 2 пол. XIV - 1 пол. XVII ст.: історико-правовий аналіз.
- •31. Міське життя і магдебурзьке право в пізньосередньовічній Україні.
- •32. Джерела русько-литовського права: класифікація, зміст і характеристика.
- •36. Судоустрій та судочинство у вкл,Короні Польській та Речі Посполитій
- •37. Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.
- •39. Адміністративний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Правові відносини на Запоріжжі.
- •40. Юридичне оформлення закріпачення українського селянства у XVI ст.
- •42. Правове положення станів українського суспільства напередодні Хмельниччини.
- •43. Внутрішня та зовнішня політика б. Хмельницького
- •45.Військо, органи управління та право української козацької держави (Гетьманщини) 1648-1782
- •46. Система судочинства та право Гетьманщини в сер. XVII - к. XVIII ст.
- •50. Спроби кодифікації права в XVIII-XIX ст. Та поширення на Україну Зводу законів Російської імперії.
- •57. Держ. Устрій Рос. Імперії та адмін.. Територ. Поділ укр.. Земель. 18 – 19 ст.
- •58. Еволюція суспільного устрою на українських землях Російської імперії в кінці XVIII - на початку XіX ст.
10. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах північного причорномор'я
В основу права міст Північного Причорномор'я було покладе¬но правову систему афінської рабовласницької держави. Водночас на правовий розвиток міст певним чином впливали звичаї та традиції місцевих племен, які проживали по сусідству з ними.
Основними джерелами права у зв'язку з цим були закони народних зборів, декрети міських рад, розпорядження колегій поса¬дових осіб — магістратів, а також місцеві звичаї.
Правовій регламентації підлягали майнові відносини. Існувала приватна власність на житловий будинок, рухоме майно, худобу тощо. Земля могла перебувати як у приватній власності, так і в державній або передаватися храмам. Отже, весь земельний фонд, що контролювався громадянською общиною Херсонесу, можна по¬ділити на три частини: 1) земельні ділянки, що належали громадянам; 2) земельні ділянки, що залишалися власністю усієї громадянської общини й доходи від яких ішли на потреби усього полісу; 3) храмові землі.
Частина земель у Північно-Західному Криму, очевидно, була власністю херсонеської общини, яка наділяла цю землю вільним, але неповноправним верствам населення. За це останні були зобов'язані сплачувати «форос» і брати участь у захисті Херсонесу.
Поряд із приватними рабами були також і міські раби. У Херсонесі практикувалося звільнення раба у формі посвячення його будь-якому божеству. При цьому храм ставав начебто покровителем такого вільновідпущеника. В Ольвії в 331 р. до н. є., коли місто оточили війська одного з воєначальників Олександра Македонського, міські власті були змушені вдатися до такого надзвичайного кроку, як звільнення рабів й зарахування їх до складу війська2.
Детально розробленим було зобов'язальне право. Жвава зовнішня торгівля, роль купецтва в економічному житті міст зумовили появу таких договорів, як позики, дарування, поклажі та ін. Багатий ольвіополіт Протоген був удостоєний почесного декрету за те, що позичав Ольвії великі суми грошей, коли місто перебувало у скрутному становищі. Як правило, більшість важливих угод купів-лі-продажу здійснювалася при свідках, у державних установах, у присутності чиновників, відкупщиків податків на торговельні угоди. У Херсонесі, наприклад, якщо така угода здійснювалася у приватному порядку, на ринку або на вулиці, продавець заявляв про це агораномам, указував розмір одержаної суми і разом з покупцем сплачував спеціальний податок-збір.
Існувала й оренда землі. Досить поширеною вона була в Херсонесі, де громадяни охоче здавали в оренду свої земельні ділянки. Застосовувалася тут і наймана праця, що мала сезонний характер.
Що стосується злочинів і покарань, то згідно з такою епіграфізичною пам'яткою, як Херсонеська присяга, на першому місці у праві грецьких міст стояли злочини державного характеру. До них можна зарахувати змову, спроби повалення демократичного ладу, розголошення державної таємниці. Жорстокому покаранню піддавався кожний, хто зраджував, віддавав ворогам місто, а також його володіння, замишляв щось лихе проти Херсонесу або його громадян. Охоронялася, безперечно, й приватна власність.
До вільних людей застосовувалися такі покарання, як смертна кара, штрафи, конфіскація майна. Вільновідпущеника, котрий учинив злочин, можна було знову повернути в рабство. Фізичне знищення повсталих рабів свідчило про те, що панівна верхівка охороняла тут свою владу, як і в метрополії, вдаючись до найжорстокіших покарань.