9. Предмет та об’єкти бух обліку.

Предмет бухгалтерського обліку в широкому розумінні — все те, що пов'язане з отриманням необхідної інформації про суб'єкт господарювання, його господарську діяльність та ресурси. У вузькому розумінні, предметом обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інформації про господарську діяльність користувачам для прийняття рішень. Таке визначення предмета відповідає сутності бухгалтерського обліку, задеклароване і законодавчо закріплене та відображає технологічний процес інформаційного забезпечення, метою якого є надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Під об'єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утворення та його рух в процесі відтворення. Об'єктом обліку є також факти, дії і події господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів, процеси придбання засобів виробництва продукції та її збуту, розрахункові відносини підприємства з юридичними та фізичними особами, фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Об'єкти, що обліковуються, за економічним змістом та призначенням можна об'єднати в три групи: господарські засоби (майно); ( оборотні, необоротні) джерела господарських засобів; (власні, залучені) господарські процеси.( процес виробництва, процес постачання, процес реалізації).

10. Господарські засоби – сукупність матеріальних цінностей, які залучені до господарської діяльності, або є її результатом, а також грошові кошти та різні права.

Господарські засоби групують за двома ознаками: - за видами і розміщенням (або за функціональною роллю в процесі відтворення, або за складом і розміщенням). Це групування дозволяє отримати інформацію про те, якими засобами володіє підприємство, з чого вони складаються, як вони розміщені; - за джерелами утворення і цільовими призначеннями. Це групування не стосується речової форми засобів, їх складу і розміщення, а дозволяє встановити джерела утворення господарських засобів і їх призначення. за видами і розміщенням господарські засоби розділяються на такі групи: а) необоротні активи - активи призначені для використання протягом періоду більше операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців. Необоротні активи поділяються на матеріальні і нематеріальні. -б)оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців. Оборотні активи у сфері виробництва поділяються на: 1) предмети праці – сировина, матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

2)незавершене виробництво –це матеріали, які безпосередньо знаходяться на стадії обробки. в) витрати майбутніх періодів - витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Розглянемо групування господарських засобів за джерелами їх утворення і цільовим призначенням Джерела утворення господарських засобів поділяються на власні (частина засобів, яку підприємства отримають на весь період своєї діяльності) і позикові (одержані для тимчасового користування). До власних джерел належать власний капітал, який складається із статутного, пайового, додаткового, резервного капіталу, прибутку; цільове фінансування (кошти одержані з бюджету або різних фондів, що не підлягають поверненню, використовуються лише на зазначені цілі); доходи майбутніх періодів (доходи одержані в поточному періоді, які будуть визнані у наступних періодах). До позикових джерел відносяться позики, отримані в борг від юридичних і фізичних осіб. Позикові кошти в залежності від терміну погашення поділяються на : - довгострокові - зобов’язання, які будуть погашені протягом періоду більше операційного циклу або дванадцяти місяців. - поточні - зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або дванадцяти місяців.

Зобов’язання по кредитам банку – заборгованість підприємства перед банком за одержані позики. Кредиторська заборгованість – борги даного підприємства іншим фізичним і юридичним особам.

11. Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.

Основними прийомами бухгалтерського обліку є:

• документація,

• інвентаризація,

• оцінка,

• калькуляція,

• система рахунків,

• подвійний запис,

• баланс.

Всі елементи тісно пов’язані між собою.

Документація — спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку. Документ — єдине обґрунтування відображення в обліку.

Інвентаризація — співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.

Оцінка — відображення у грошовій формі об’єктів обліку для їх узагальнення.

Калькуляція — грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат.

Система рахунків — це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточ­ний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахун­ки, для обліку джерел — пасивні.

Подвійний запис — процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.

Баланс — метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.

Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких: 1) документація; 2) інвентаризація; 3) рахунки; 4) подвійний запис; 5) оцінка; 6) калькуляція; 7) баланс; 8) звітність.

Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації - на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, перфострічках, дискетах); це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку. Інвентаризація - це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності. Рахунки (бухгалтерські) - призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел. Подвійний запис - це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству. Для відображення бухгалтерського обліку та звітності майно і господарські операції оцінюються у національній грошовій одиниці України сп Калькуляція - це латинський термін, що означає "набирати", тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці.особом підсумовування витрат.

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Бухгалтерська фінансова звітність - це система взаємопов'язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства, організації, установи за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку.