63. Соціально-політична активність молоді

Процес формування життєвої позиції молоді, її переконань та ідеалів, морально-етичних якостей, громадянської зрілості та політичної активності відбувається в складних реаліях українського сьогодення. Неможливо собі уявити не лише політичного, але й економічного і культурного життя в ХХІ столітті поза молодіжним ракурсом. З молоддю «доводиться рахуватися як з силою, яка вже сьогодні в багатьох аспектах визначає політичний, економічний і соціальний, культурний розвиток сучасного суспільства». Саме від рівня соціально-політичної активності молодого покоління багато в чому залежатиме розвиток українського суспільства, зміст і характер майбутнього країни. Тому особливої актуальності набувають пошуки шляхів формування політичної активності молоді та форм її участі в соціально-політичному житті країни.

Не зважаючи на велику кількість напрямків і підходів, розробка проблеми політичної активності молоді далека від вирішення. З одного боку, молоді важко орієнтуватися в розмаїтті економічних, соціальних і політичних подій та їх оцінці, проте вона як «соціальний нерв суспільства» найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, виступає своєрідним «барометром» соціально-економічного та політичного стану суспільства, шукає засоби самовизначення, що певним чином розкривається через її політичну активність.

64. Молодіжна субкультура. Види молодіжної субкультури

Субкультýри — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки. Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від ширшого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Найчастіше субкультури переходять у окремі ідейні поняття, бо важко назвати культуру, до якої б вони відносились.

Субкультурні групи бувають двох типів:

Всеохопна інституція — це соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють із однодумцями — відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це — втеча від суспільства.

Діяльність у суспільстві — тип, протилежний до першого. Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це — навернення суспільства. Протистояння.

Інший погляд на відмінності серед субкультур виділяє такі два типи: естетична субкультура й опозиційна субкультура. Естетична субкультура просто відрізняється від культури загалу. Натомість опозиційні субкультури протистоять певним суспільним інститутам або звичаям.

65. Молодіжні угрупування та спільноти

Молодіжні угрупування та спільноти — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки. Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від ширшого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Найчастіше субкультури переходять у окремі ідейні поняття, бо важко назвати культуру, до якої б вони відносились.

Субкультурні групи бувають двох типів:

Всеохопна інституція — це соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють із однодумцями — відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це — втеча від суспільства.

Діяльність у суспільстві — тип, протилежний до першого. Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це — навернення суспільства. Протистояння.

Інший погляд на відмінності серед субкультур виділяє такі два типи: естетична субкультура й опозиційна субкультура. Естетична субкультура просто відрізняється від культури загалу. Натомість опозиційні субкультури протистоять певним суспільним інститутам або звичаям.

66. Студенство як соціальна группаСтуде́нтство — загальна назва осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах (студенти). Соціально-демографічна група, що характеризується визначеною чисельністю, статево-віковою структурою, територіальним розподілом тощо; визначене суспільне становище, роль і статус; особлива фаза, стадія соціалізації («студентські роки»), через яку проходить значна частина молоді й яка характеризується визначеними соціально-психологічними особливостями.Студентство є не тільки джерелом поповнення кваліфікованих кадрів, але й саме складає досить численну та важливу соціальну групу.Політичне угруповання (розподіл) студентства відповідає політичному розподілу в усьому суспільстві. Мається на увазі не повна пропорційність студентських і суспільних груп по їхній силі та чисельності, а необхідна та неминуча наявність в студентстві тих груп, які є в суспільстві[1].Загальна діяльність у сумі з територіальним зосередженням породжує в студентстві відому спільність інтересів, групову самосвідомість, специфічну субкультуру і спосіб буття, причому це доповнюється та підсилюється віковою однорідністю, якої не мають інші соціально-професійні групи. Соціально-психологічна спільність об'єктивується та закріплюється діяльністю цілого ряду політичних, культурно-мистецьких, освітніх, спортивних, побутових і інших студентських організацій.

67. Головні соціальні проблеми молодіСоціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з’ясувати її проблеми. Серед них є традиційні – кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім’ї тощо. Не менш актуальними є здоров’я, освіта молоді, спілкування її з дорослими й однолітками. Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обійтися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей, потрібен глибокий системний аналіз буття молоді. Актуальним є питання постійного скорочення питомої ваги молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20 %. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі.

олодь ‑ це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутні зміни. У цей період людина переживає важливий етап сімейної і позасімейної соціалізації, процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок зразків поведінки, прийнятих у даному суспільстві. Згідно Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь – громадяни України віком від 14 до 35 років.

68.Соціологічний зміст понять «шлюб»,»сімя», «родина».Соціальні функції сімїСім'я є складнішою системою відносин, ніж брак, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їх дітей, а також інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.Шлюб - це історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, встановлююча їх права і обов'язки по відношенню один до одного їх дітям, своєму потомству, батькам.

Іншими словами шлюб - цей традиційний засіб формування сім'ї і суспільного контролю.Благотворно впливає на людину лише здорова, благополучна сім'я, створення якої вимагає значних зусиль і певних якостей особи.Сім'я - це сплав трьох любовей: подружньої, батьківської і дитячої.Любов неоподільна від боргу, вірності, самодисципліни, спільності інтересів і мети, відповідальності, взаємної пошани.Функції сім'ї і їх взаємозв'язокСім'я здійснює ряд функції як суспільного, так і індивідуального характеру. Я їх назву:

Сфера сімейної діяльності Суспільні функцФормування і підтримка правових і моральних санкцій за порушення соціальних норм в суспільному житті і сімейних відносинахСфера духовного спілкуванняРозвиток особи членів сім'їДуховне взаємозбагачення членів сім'їСоціально-статусна Надання соціального статусу членам сім'ї. Відтворювання соціальної структури Задоволення потреби в соціальному просуванВільний часОрганізація раціонального дозвілля. Соціальний конроль у сфері дозвілля

Задоволення потреб в сумісному проведенні дозвілляЕмоційнаЕмоційна стабілізація індивідів і їх психологічна терапіяОтримання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї. Задоволення потреби в особистому щасті і любові

Сексуальна Сексуальний контроль

Задоволення сексуальних потреб

В повноцінній нормальній сім'ї всі ці функції взаємозв'язані між собою.

69.Сімя як соціальний інститут, соціальна організація і соціальна группа.Соціальний інститут - це стійка форма організації спільної діяльності людей. Сім'я є напрочуд складний і неординарний феномен. Сім'я - це і ядро, основний складовий елемент суспільства, і мала соціальна група людей, які взаємодіють між собою і об'єднанні кровною спорідненістю.

ім'я як соціальний інститут здійснює формування, розвиток І функціонування сім'ї, сімейних шлюбних відносин в конкретних, культурних і со­ціально-економічних умовах, а також взірці сімейної поведінки, специфічної для тих чи інших соціальних груп, характерні ролі в сім'ї, специфіку формальних і ненормальних норм і санкцій в сфері сімейно-шлюбних відносин. Як соціальний інститут сім'я аналізується в тих випадках, коли слід з'ясувати, у якій мірі спосіб життя сім'ї відповідає інтересам суспільства.

Соціальна організація будь-якої спільноти - це така сукупність зразків поведінки, настанов, соціальних ролей, засобів соціального контролю, яка забезпечує співжиття членів спільноти, гармонізує множину їхніх прагнень і дій у процес задоволення потреб, а також сприяє розв'язанню проблем і конфліктів, які виникають під час спільного життя.

Організація спільноти людей, наприклад соціальної групи, виявляється у: розподілі соціальних дій відповідно до статусів та ролей у групі;взаємодоповненні цих диференційованих дій;

стабільності, тривалості у часі статусної та ролевої структури;

відносній незалежності соціальних дій від персони, що їх виконує

.