68.Проблеми мотивації економічної активності населення України

Мотивація економічної активності населення — це процес свідомого вибору певної лінії поведінки з метою підвищення продуктивності праці зайнятого населення та активності безробі­тного у сфері пошуку роботи та підвищення конкурентоспромо­жності.

Такі характерні ознаки сучасного ринку праці України, як: наявність значної чисельності безробітного населення, високе навантаження на одне вільне робоче місце, поширення серед незайнятого населення довготривалого безробіття, низька активність безробітного до пошуку роботи та підприємництва свідчать про існуючі проблеми мотивації економічної активності трудового потенціалу нашої країни. На сьогоднішній день науковці виділяють такі проблеми мотивації економічної активності в Україні:

-сучасний трудовий світогляд характеризується відчуженістю праці, результатом чого є економічна пасивність. За даними порівняльного дослідження, проведеного у 2001 році, у США вважають роботу головною справою життя 50 % працездатного населення, в Швеції — 45 %, у ФРГ — 25 %, а в країнах СНД і в Україні — лише 10 %; -пасивність безробітного населення до пошуку роботи, підвищення своєї конкурентоспроможності. На останнє вказують дослідження, проведені Інститутом підготовки кадрів Державної служби зайнятості України. Їх результати дали можливість зробити такі висновки: більшість опитаних безробітних не налаштована на активний пошук роботи і мобілізацію власних сил;

-домінує досить низький рівень самостійності по відношенню до трудової зайнятості;

-песимістично налаштовані 12,7 % опитаних безробітних і 14,3 % довготривалих безробітних, вважаючи, що ніщо не допоможе поліпшити їхню ситуацію;

-відсутній комплексний аналіз економічної активності населення, який би враховував зайняте і безробітне населення з виявленням основних мотивів та стимулів кожної категорії;

-недостатньо ефективною та розвинутою є система фінансування суб’єктів підприємництва та наявність високих податків, про що мовилося вище. Отже, мотиваційний чинник у підвищення економічної активності населення відіграє вирішальне значення адже це є рушійною силою в розвитку і використанні трудового потенціалу.

69.Прогнозування професійно-кваліфікаційного попиту на робочу силу

Досягнення стійкої макроекономічної стабілізації можливе лише за умови проведення ефективної реструктуризації економіки, що, відповідно, приведе до якісних змін у професійно-кваліфіка­ційній структурі робочої сили. Нині попит на працівників тієї чи іншої професії (спеціальності) в основному визначається профе­сійно-кваліфікаційною структурою зайнятих у виробництві та со­ціальній сфері.Прогноз професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах включає 4 блоки:—демографічний прогноз і прогноз складу та динаміки чи­сельності економічно активного населення за соціально-демо­графічними групами (залежно від віку, статі та національної на­лежності);-прогноз темпів і пропорцій економічного зростання;-прогноз виробництва товарів і послуг по галузях;-прогноз зайнятості по галузях.Прогноз професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах має служити орієнтиром для ви­значення необхідних масштабів їх підготовки. їх обсяги адекватні попиту підприємств, організацій та економіки в цілому на робочу силу відповідної професійно-кваліфікаційної структури.Ha відміну від підготовки нових працівників перепід­готовка являє собою набуття працівниками нової професії чи спеціальності. Вона здійснюється безпосередньо на підприємстві, а також силами територіальної служби зайнятості.Перепідготовка стосується не лише вивільнюваних працівни­ків, а й робочої сили у процесі формування низки професій ши­рокого профілю. Крім того, у сучасних умовах професійні знання мають тенденцію до швидкого старіння. Щорічно у світовому го­сподарстві зникає 500 старих та виникає 600 нових професій. Якщо раніше вищої освіти було достатньо для 20—25 років практичної діяльності, то нині оптимальний тер­мін її ефективності дорівнює 5—7 рокам, а в галузях, що визна­чають НТП, — 2—3 рокам.