
- •6.Основні напрями державної демографічної політики України до 2015 року
- •7.Соціально-економічна сутність міграції населення її фактори та функції
- •8.Характеристика видів міграції за ознакою тривалості
- •9.Механічний рух населення та його показники
- •10.Маятникова міграція її позитивні і негативні наслідки
- •Трудова міграція її позитивні і негативні наслідки
- •Соціально-психологічні методи управління трудовим потенціалом
- •Структура системи управління трудовим потенціалом суспільства
- •Адміністративно-організаційні методи управління трудовим потенціалом суспільства
- •Співвідношення категорій "якість робочої сили" і "конкурентоспроможність робочої сили"
- •Функції та мета системи управління трудовим потенціалом суспільства
- •17. Активна і пасивна політика держави в галузі управління трудовим потенціалом.
- •18.Актуальні проблеми управління трудовим потенціалом в контексті міжнародного досвіду.
- •19.Бідність її вимірювання та напрями подолання в Україні
- •20.Визначення ефективності інвестицій в людський капітал
- •Вимоги до якості трудового потенціалу в ринкових умовах
- •22 Вплив глобалізації на трудовий потенціал суспільства
- •23 Гендерна нерівність в Україні та шляхи її подолання
- •24 Державне регулювання доходів населення, його основні методи
- •25 Економічна та соціальна ефективність використання трудового потенціалу
- •26. Економічні методи управління трудовим потенціалом суспільства
- •27. Заходи активної і пасивної політики держави в управлінні трудовим потенціалом.
- •28. Зовнішня трудова міграція та проблеми українських мігрантів
- •29. Інформаційне і науково-методичне забезпечення системи управління трудовим потенціалом суспільства
- •30. Класифікація населення за методикою моп і за традиційною методикою.
- •31. Конкурентоспроможність робочої сили та фактори, що її визначають
- •32. Концепція людського розвитку, її відмінність від концепції людського капіталу
- •33. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •34. Мета і завдання системи управління трудовим потенціалом суспільства
- •35. Методи державного регулювання доходів та їх характеристика
- •36. Методи регулювання економічної активності населення
- •37. Методичні основи класифікації резервів ефективності використання трудового потенціалу
- •38. Міжнародна методика розрахунку індексу людського розвитку
- •39. Моделі(схеми) мотивації економічної активності працездатного населення потенціалу
- •40. Мотивація економічної активності зайнятих в Україні
- •Напрями вдосконалення соціальної політики в Україні
- •Напрями діяльності моп як координатора міжнародного співробітництва
- •Об’єкти економічної активності працездатного(зайнятого і безробітного) населення
- •Організаційні аспекти профорієнтаційної роботи в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •Характеристика трудового потенціалу за його основними компонентами на рівнях: особистісному, підприємства, суспільства
- •45. Характеристика трудового потенціалу за його основними компонентами на рівнях: особистісному, підприємства, суспільства
- •46.Характеристика факторів, які впливають на стан трудового потенціалу суспільства
- •47.Організаційні підходи щодо використання трудового потенціалу підприємства
- •48.Організація перепідготовки трудового потенціалу
- •49.Організація підготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів
- •50.Організація суспільної праці та її структурні елементи
- •52.Деформації в управлінні суспільною організацією праці в Україні
- •53.Освітньо-кваліфікаційні рівні професійної підготовки кадрів в Україні
- •54.Основні види та структура сукупних доходів населення
- •55.Основні компоненти трудового потенціалу на особистісному рівні.
- •56.Основні положення концепції людського розвитку
- •57.Основні функції Міністерства соціальної політики України в забезпеченні управління трудовим потенціалом
- •58. Особливості японської системи підготовки трудового потенціалу.
- •59. Оцінка ефективності використання трудового потенціалу підприємства
- •60.Підсистеми і елементи системи управління трудовим потенціалом.
- •61. Показники економічної ефективності використання трудового потенціалу суспільства.
- •63. Показники соціальної ефективності використання трудового потенціалу.
- •64. Порівняльна характеристика фізичного і людського капіталу.
- •66.Природний рух населення та його показники.
- •67.Проблеми ефективного використання трудового потенціалу в Україні.
- •68.Проблеми мотивації економічної активності населення України
- •69.Прогнозування професійно-кваліфікаційного попиту на робочу силу
- •70. Професійна орієнтація населення: поняття, структура та функції.
- •71.Резерви та чинники підвищення ефективності використання трудового потенціалу на суспільному рівні
- •72.Ринкові вимоги до якості трудового потенціалу
- •74.Рівень життя: показники і фактори, що його визначають
- •75.Роль об'єднань роботодавців у формуванні та використанні трудового потенціалу суспільства.
- •76.Роль профспілок у формуванні та використанні трудового потенціалу суспільства
- •77. Система професійного навчання і державного регулювання нею в країнах єс
- •78.Система управління трудовим потенціалом суспільства та її структура
- •79.Складові компоненти трудового потенціалу на особистісному рівні
- •80.Соціальний захист працездатного населення та його складові
- •86.Суть концепції людського розвитку та її відмінність від теорії людського капіталу
- •88.Трудовий потенціал підприємства його види та компоненти
- •89.Трудовий потенціал підприємства: його структура, характерні риси та ознаки
- •90.Умови і чинники підвищення ефективності використання трудового потенціалу суспільства
- •91.Фактори впливу на стан трудового потенціалу суспільства
- •92.Фактори мотивації економічної активності трудового потенціалу
- •94.Форми сусупільної праці та необхідність її організації
- •93.Форми соціального захисту найманих працівників
- •95.Характеристика витрат, що пов'язані з одержанням освіти
- •96.Характеристика компонентів трудового потенціалу на особистісному рівні
- •97.Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів професійної підготовки кадрів в Україні
- •98.Характеристика системи професійного навчання і державного регулювання нею в країнах єс
- •99.Шляхи підвищення ефективності використання трудового потенціалу України
Об’єкти економічної активності працездатного(зайнятого і безробітного) населення
Економічна активність – міра економічної діяльності,яка спрямована на реалізацію внутрішнього та зовнішнього потенціалу людини задля досягнення економічних результатів і задоволення суспільних та власних потреб.
Розглядаючи економічну активність населення, необхідно звернути увагу на відмінності об’єктів, на які спрямована економічна активність залежно від категорії населення (зайняті, безробітні). Так, об’єктами економічної активності зайнятого населення є продуктивна праця, внутрішня мобільність, збільшення прибутку тощо
Організаційні аспекти профорієнтаційної роботи в країнах з розвинутою ринковою економікою
Аналіз зарубіжних джерел свідчить, що система профорієнтації в країнах з розвинутою ринковою економікою не має єдиного чітко вираженого підходу1. У США організаційна структура системи профорієнтації характеризується високим ступенем централізації.
Складовими елементами організаційної структури системи профорієнтації у США є державні та приватні агентства зайнятості, що здійснюють послуги щодо профконсультації, тестування осіб, які звертаються по допомогу у працевлаштуванні. Для проведення профорієнтаційної роботи і працевлаштування молоді більшість агентств зайнятості має відділи допомоги молоді
Профорієнтаційна робота починається з останніх класів початкової школи у формі бесід, індивідуальних та групових консультацій, тестування з метою виявлення нахилу і здібностей учня.
У Канаді створена багатоступенева система профорієнтації. Робота з профорієнтації почин-ся з учнями шкіл за програмами з профорієнтації, в яких врахов. розв. ринку роб. сили і, зокрема, поточні та перспективні потреби у робочій силі.
У Великобританії керівництво профорієнтаційною роботою здійснюють державні органи. При Міністерстві з питань зайнятості діє Комісія з трудових ресурсів, головною функцією якої є підготовка та проведення заходів з профорієнтаційної роботи.
У Німеччині найвищим органом управління профорієнтацією та працевлаштуванням населення є Федеральний інститут зайнятості, який підпорядковано Міністерству праці та соціальної політики. Співробітники інституту проводять профорієнтаційну роботу серед учнів шкіл і частково в університетах. Для координації діяльності Інституту зайнятості та шкіл з питань профорієнтації і працевлаштування учнів постійно діє Федеральна комісія зі зв'язків, до якої входять спеціалісти Міністерства освіти та Інституту зайнятості. Профорієнтаційна робота у школах проводиться шляхом ознайомлення з професіями.
Організація профорієнтаційної роботи у Франції характеризується чіткою централізацією та регламентацією. Питаннями профорієнтації опікуються Національне бюро з освіти та професійної інформації, Центр професійної інформації та орієнтації, Національне агентство зайнятості. Співробітники Центру професійної інформації та орієнтації координують роботу з профорієнтації у школах, яка здійснюється згідно із Законом про освіту та вимагає оцінювання здібностей учнів, починаючи з початкових класів.
У Японії організація профорієнтаційної роботи у школах та вищих навчальних закладах обумовлена особливостями системи освіти. Основою державної системи профорієнтації в Японії є Державна служба забезпечення зайнятості. У державних японських школах професійна орієнтація починається за два роки до випускного класу (9) неповної середньої школи.
У Скандинавських країнах широко розповсюджені «освітні гуртки» для ознайомлення з тією чи іншою професією