31. Конкурентоспроможність робочої сили та фактори, що її визначають

Конкурентоспроможність – це ступінь можливостей працівника витримувати конкуренцію з боку реальних або потенційних претендентів. Існує 3 підходи до трактування конкур-сті:

- загальнотеоретичний

- ототожнення даної категорії з якістю робочої сили

- конюктурний.

Загальнотеоретичний – конкурен –ть – обовязковий атрибут загальногрошових відносин. Вона проявляється у постійній здатності протистояти негативній тенденції виштовхування.

Ототожнення – конкур –сть сукупність якісних і вартісних хар –ик товару «робоча сила «,що забезпечують задоволення конкретних потреб роботодавців,в т.ч. держ.під –в, у працівниках певної кваліфікації.

Конюктурний – конкур – сть товар роб.сила проявляється у 2 х напрямках:1.робоча сила харак –ся на ринку праці своїми вартісними і споживчими якостями.2.робоча сила проявляється за резуль – ми праці на певному робочому місці.

Існує 3 групи факторів,що визначають конкур–сть роб.сили на ринку праці:

- загальнообєктивні,що визнач.рівень соц-ек стану сус –ва,ступінь роз – ку прод.сил країни,статево віковий склад населення, роз – ок інфраструктури ринку праці.

- Чинники, що хар – ють соц – демограф статус і заг фіз.стан працівника:стать,вік,сімейний стан, місце проживання,стан здоровя.

- Чинники, що хар-ють соц-псих якості особи:життєво-цільові установки її схильності та звички ступінь політичної зрілості релігійність комунікабельність ступінь інтелекту самодисципліни знання іноземних мов.

32. Концепція людського розвитку, її відмінність від концепції людського капіталу

Розглядаючи дане питання слід зауважити що концепція людського розвитку запропонована програмою розвитку ООН(ПРООН)ґрунтується на соціально-економічних показниках ,а індекс людського розвитку визнаний у всьому світі як інтегральний показник стану соціально-економічного розвитку країни , що відображає досконалість соціально-трудових відносин. Концепція людського розвитку (ЛР) як особлива теоретична система й орієнтована практику державного управління методологія виходить із неможливості звести сусп. прогрес до зростання грош доходу чи примноження мат багатства.В основі- принцип згідно з яким економіка існує для розвитку людей,а не люди для розвитку економіки.При цьому ЛР може розглядатися як чинник зрост продукт праці та нац доходу проте це зростання має сенс лише у тому разі якщо воно справді впливає на розширення можливостей людей. ЛР розглядається як процес розширення людського виробу і як досягнутий рівень добробуту людей. Концепція ЛР пропонує такі способи оптимізації зв’язку між ЛР та ЕК зрос-ням: 1.нарощення інвестицій в ох .здор. проф. підготовку 2. справедливі ший розпад дох і багатств що забезпе мат основу розв людськ потенціалу менш конкур груп нас-ння .3.досягнення реал збалансованості соц витрат. 4. розшир можливостей люд роби свій власний вибір у соц політ і економ сферах. Отже базовим принципом конц ЛР є не постійне надання знедоленим підтримкм а забезпечення упереджу вальних заходів з недопущенням зубожіння безробіття втрату здор. Шляхом стимулювання розвитку людей підвищення їх ролі у суп розшир можливостей вибору способу життя можл прийняття рішення щодо своєї долі але і посилення відповідальності за прийняте рішення та його виконання.