6.3. Інстинкт, навичка, інтелектуальнаповедінка?

Інстинкти — не що інше, як сукупність послідовних різноманітних безумовних рефлексів.Інстинкти складають основу поведінки тварин. У вищих тварин інстинкти піддаються модифікації під впливом індивідуального досвіду.

Навички - це дії, сформовані шляхом повторення, освоєння, що характеризуються високою мірою, і відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю. Якщо під дією розуміти частину діяльності, поставлену свідому мету, що має чітко, то навичкою також можна назвати автоматизований компонент дії.

Розумова поведінка (інтелектуальна) полягає у здатності

тваринивідображатибільшскладнізв'язки і відношення між окремими предметами або їхніми властивостями. Інтелектуальна поведінка характеризується тим, що тварина може «винаходити» нові способи розв'язання завдань, що виникають перед нею, використовуючи при цьому зовнішні предмети як знаряддя (мавпа використовує палицю, щоб дістати їжу, яка знаходиться за кліткою і до якої вона не можедотягнутися).

Білет 7

7.1.Біхевіоризм.

Біхевіори́зм (від англ. behavior — «поведінка») — один з напрямів психології, що зводить поведінку людей до механічних, машиноподібних актів у відповідь на зовнішні подразнення.

Як «наука про поведінку» біхевіоризм прийшов на зміну емпіричній психології у ХХ ст. Новий напрямок намагався побудувати психологію не на ідеалістичній, а на матеріалістичній основі. ...

Предметом психології має бути поведінка людини, під яким біхевіористи розуміли дії і вчинки, доступні зовнішньому спостереженню. Те, як людина ходить, сидить, як він робить ті чи інші дії, як він говорить, яка міміка його обличчя, тобто все те, що доступно зовнішнього спостереження за допомогою органів почуттів, і має, на думку біхевіоризтів, вивчати психологія , побудована на матеріалістичних засадах.

Біхевіористи стверджували, що наука повинна вивчати свій предмет винятково об'єктивними (спрямованими на пізнання зовнішніх об'єктів і явищ, а не внутрішніх суб'єктивних переживань) методами, як єдино науковими, тобто за допомогою об'єктивного спостереження і об'єктивного експерименту. Але в такому випадку предметом психології не можуть бути психічні процеси, оскільки їх не можна спостерігати об'єктивно, за допомогою зовнішніх органів чуття.

7.2.Увага її властивості та роль в житті людини?

Увага - зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні тощо

Увага відіграє важливу роль у житті людини. Завдяки увазі регулюється діяльність та поведінка людини. Без уваги неможлива цілеспрямована практична діяльність, ні фізична, ні розумова, адже людина повинна з увагою ставитися до об'єкта та плану своєї діяльності, уважно стежити її за перебігом і наслідками. Увага є необхідною умовою чіткого, усвідомленого відображення навчального матеріалу та його міцного засвоєння. Згідно з поглядами К.Д. Ушинського, увага є тими єдиними дверима нашої душі, через які, безумовно, проходять усі об'єкти зовнішнього світу, відображені свідомістю.

Властивості уваги: зосередженість або концентрація уваги, стійкість, переключення, обсяг.

Зосередження уваги – це головна її особливість. Вона виявляється в мірі інтенсивності зосередженості на предметі розумової або фізичної діяльності.

Стійкість уваги – характеризується тривалістю зосередження на об`єктах діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсивності збудження, що забезпечується і силою впливу об’єтів діяльності, і індивідуальними можливостями особистості, важливістю для неї діяльності, зацікавленням нею.

Переключення уваги – навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність.

Обсяг уваги – це така кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час. За цією ознакою увага може бути вузькою та широкою. Існує певна закономірність, згідно з якою людина може тримати в полі своєї уваги 5 – 9 об’єктів.