3) Рівновага споживача: визначення, графік, формула.
Рівновага споживача – це комбінація товарів, яка максимізує сукупну корисність при даних бюджетних обмеженнях. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший.
у
На графіку точка D дотику найвищої кривої байдужості U2 бюджетною лінією I відповідає стану рівноваги споживача (згідно з ординалістською теорією корисності).
Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю (гривню, долар тощо), яка витрачається на кожний товар.
Концепція рівноваги споживача в термінах граничної корисності (MU) і цін товарів (P) може бути описана рівнянням:
Другий
закон Госсена: індивід досягає максимуму
корисності, якщо співвідношення граничних
корисностей будь-яких двох благ дорівнює
співвідношенню їхніх цін, тобто mu
/
mu
= P
/Р
.
4) Криві Енгеля: визначення, види кривих.
Криві Енгеля – це графічне зображення функціональної залежності між обсягом попиту на благо та доходом за даних цін, яка виводиться через криві “доход-споживання”. Для нормальних благ характерна зміна обсягу попиту в одному напрямку із зміною доходу, при цьому криві Енгеля мають додатний нахил (рис.1.10, 1.11). Для нижчих благ характерна зміна обсягу попиту в протилежному напрямку до зміни доходу, крива Енгеля має від’ємний нахил.
В залежності від реакції споживача на зміну доходу при купівлі товару розрізняють три категорії товарів: цінні, звичайні та малоцінні товари.
5) Лінії «ціна-споживання» та «дохід-споживання»: визначення, графік та побудова кривої індивідуального попиту на їх основі.
Лінія “ціна - споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів. Лінія «ціна - споживання» лежить в основі побудови кривої попиту (рис. 1.9).
Рис. 1.9. Лінія «ціна - споживання» та побудова кривої індивідуального попиту
U1, U2, U3 - криві байдужості;
P1, P2, P3 - ціни на товар х;
I, І1, І2 - бюджетні лінії, що змінюються при зміні ціни на товар х;
А, В, С – точки споживчої рівноваги
D – крива індивідуального попиту споживача на товар х.
Лінія “доход – споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням його доходу (рис. 1.10.). Крива “доход-споживання” має також назву кривої рівня життя .
6) Суб’єкти мікроекономіки, їх визначення та способи координації.
Суб’єкти мікроекономіки:
Домогосподарство - самостійна економічна одиниця, до складу якої входить одна чи декілька осіб. На ринку товарів та послуг воно виступає як покупець, на ринку ресурсів - як продавець власних факторів виробництва.
Фірма - економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції, її продажу і отримання прибутку. На ринку товарів та послуг фірма виступає як продавець; на ринку ресурсів - як покупець факторів виробництва.
Держава - самостійний суб’єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, юридичну та політичну владу для забезпечення умов господарювання усім суб’єктам мікроекономіки, а в разі потреби здійснюють контроль господарюючих суб’єктів та ринку заради досягнення суспільних цілей.
Організована стихія - це спосіб координації, за якого індивіди приймають та реалізують рішення, керуючись власним інтересом і використовуючи інформацію та стимули свого безпосереднього оточення.
Ієрархія - спосіб досягнення координації, при якому дії індивідів підпорядковані центральній владі.